Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 404/6883/18
провадження № 61-5565св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (змінило назву на Акціонерне товариство "Сенс Банк"),
треті особи: Кропивницька міська рада, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Акціонерного товариства "Альфа-Банк", треті особи: Кропивницька міська рада, ОСОБА_4, про усунення перешкод у реалізації права на визнання особи наймачем квартири та її приватизації шляхом визнання недійсними правочинів
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кругленка Миколи Сергійовича на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 лютого 2022 року у складі судді Варакіної Н. Б. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 березня 2023 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив усунути перешкоди у реалізації позивачем права на визнання його наймачем квартири АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму жилого приміщення, замість попереднього наймача, та на її приватизацію шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу від 12 вересня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л. Ю, зареєстрованого в реєстрі за № 2276, що був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який діяв від власного імені та за довіреністю від імені ОСОБА_5 ;
усунути перешкоди у реалізації позивачем права на визнання його наймачем квартири АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму жилого приміщення, замість попереднього наймача, та на її приватизацію шляхом визнання недійсним договору іпотеки № 2288, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л. Ю., який був укладений між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (далі - АКБ "ТАС-Комерцбанк") і ОСОБА_2 ;
усунути перешкоди у реалізації позивачем права на визнання його наймачем квартири АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму жилого приміщення, замість попереднього наймача, та на її приватизацію шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року № 937, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., в частині купівлі-продажу прав вимоги за договором іпотеки № 2288, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л. Ю., який був укладений між АКБ "ТАС-Комерцбанк" і ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 25 січня 1983 року його матері ОСОБА_5 на підставі ордера надано у користування квартиру АДРЕСА_2 . Квартира надана на сім`ю у складі чотирьох осіб, у тому числі на позивача.
Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів від 21 січня 1985 року № 58 будинку, де розташована спірна квартира АДРЕСА_1 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2006 року позивача визнано таким, що втратив право користування спірною квартирою № 165, зі зняттям з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. Позивач знятий з реєстраційного обліку 17 серпня 2006 року.
Після цього ОСОБА_5 видано довідку про склад сім`ї, до якої позивач не був включений у зв`язку із зняттям з реєстраційного обліку.
Розпорядженням міської ради від 21 серпня 2006 року спірна квартира в порядку приватизації передана у спільну часткову власність ОСОБА_5 та ОСОБА_3
12 вересня 2006 року ОСОБА_3, діючи за довіреністю від імені ОСОБА_5, на підставі договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу відчужив зазначену квартиру ОСОБА_2 .
Того ж дня між АКБ "ТАС-Комерцбанк" і ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки № 2288, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку спірну квартиру, право вимоги за яким в подальшому відступлено Публічному акціонерному товариству "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк").
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 квітня 2007 року у справі № 2а-115/2007 задоволено адміністративний позов, скасовано зняття з реєстраційного обліку місця проживання позивача та поновлено його на реєстраційному обліку з 17 серпня 2006 року.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 березня 2013 року (провадження № 22-ц/781/481/13) визнано недійсним та скасовано розпорядження Кіровоградської міської ради від 21 серпня 2006 року № 41505 про передання квартири у спільну часткову власність та свідоцтво про право власності на житло.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 09 березня 2016 року (провадження № 22-ц/781/498/16) за позивачем визнано право користування квартирою № 165, вселено його до вказаної квартири та зобов`язано ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у користуванні вказаною квартирою.
На думку позивача, ОСОБА_2 реалізувала своє право на житло шляхом набуття у власність квартири з її подальшою передачею в іпотеку банку, з порушенням його права як члена сім`ї наймача на користування квартирою та похідних від нього прав, зокрема права на безоплатну приватизацію, яке здійснюється тільки щодо жилих приміщень державного житлового фонду. Разом з цим спірна квартира без достатніх правових підстав перебуває у власності ОСОБА_2 та передана в іпотеку банку. Це створює позивачу перешкоди в реалізації його прав. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Кіровський районний суд м. Кіровограда рішенням від 18 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки спірна квартира не може, навіть в разі відсутності будь-яких обтяжень бути об`єктом приватизації, адже не належить до державного житлового фонду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Кропивницький апеляційний суд постановою від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 лютого 2022 року залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кругленко М. С.подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 лютого 2022 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 березня 2023 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказує те, що суди застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 910/8190/17, від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17, від 11 липня 2018 року у справі № 522/9046/16-ц, від 18 липня 2018 року у справі № 750/2728/16-ц, від 25 липня 2018 року у справі № 522/31199/13-ц, від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 664/7422/16-ц, від 03 листопада 2021 року у справі № 266/6007/20, від 06 липня 2022 року у справі № 463/1294/19, та вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про відмову в задоволенні позову через неналежність спірної квартири до державного житлового фонду і неможливість її приватизації, оскільки оспорюваний договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним. Наслідком визнання недійсним цього договору є поновлення порушених прав позивача шляхом приведення сторін договору - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до первісного стану, який існував до приватизації квартири, тобто спірна квартира має повернутися у комунальну власність територіальної громади, що, відповідно, дасть можливість позивачу реалізувати своє право на приватизацію.
Суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином зміст рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 березня 2013 року, яким встановлено преюдиційні обставини щодо порушення прав ОСОБА_1 унаслідок проведення його братом і матір`ю незаконної приватизації спірної квартири, яким визнано недійсними і скасовано розпорядження Кіровоградської міської ради про передачу квартири у спільну часткову власність та свідоцтво про право власності на житло від 21 серпня 2006 року. Також суди не надали належної оцінки змісту оспорюваного договору купівлі-продажу та не врахували, що спірна квартира не належала на праві власності її продавцям, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (учасникам незаконної приватизації), відповідно, вона не належить на праві власності і покупцю зазначеної квартири - ОСОБА_2 .
У червні 2023 року Акціонерне товариство "Сенс Банк" подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали їм належну правову оцінку. При цьому зазначило, що ОСОБА_2 набула право власності на спірну квартиру правомірно, що підтверджується судовими рішеннями у справі № 404/2141/15-ц. Також зазначило, що дійсність або недійсність іпотечного договору та договору купівлі-продажу права вимоги не впливає на права та обов`язки позивача, і не може мати для нього правового значення. Крім того, посилалося на те, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_2 і банком на підставі кредитного та іпотечного договорів, припинилися з 07 вересня 2016 року у зв`язку з погашенням позичальником заборгованості. Звернення до суду з цим позовом свідчить про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, оскільки позов має явно штучний характер, адже немає спору щодо другої та третьої вимоги позову, а щодо першої вимоги спір вже вирішений судом.
У липні 2023 року ОСОБА_2 також подала відзив, якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення. При цьому зазначила, що звернення позивача до суду з цим позовом є зловживанням правами, адже судовими рішеннями, які набрали законної сили, позивачу відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним оспорюваного договору купівлі-продажу. Також зазначила, що, обґрунтовуючи вимоги позову, позивач посилався на судові рішення та встановлені у них обставини, які в подальшому скасовані судами вищих інстанцій, тобто діяв недобросовісно.
У липні 2023 року ОСОБА_4 подала письмові пояснення щодо касаційної скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02 серпня 2023 року суддею-доповідачем визначено Зайцева А. Ю.
11 серпня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_5 та членам її сім`ї, а саме: чоловіку ОСОБА_6, дітям - ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на підставі ордера від 25 березня 1983 року № 1058 надано у користування квартиру АДРЕСА_2 . Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради народних депутатів від 21 січня 1985 року № 58 будинку, де розташована спірна квартира АДРЕСА_1 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2006 року у справі № 2-3267/2006 задоволено позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про позбавлення права користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації місця проживання. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.
Розпорядженням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 21 серпня 2006 року № 41505 вказана квартира була безоплатно передана у спільну часткову власність ОСОБА_5 та ОСОБА_3, на ім`я яких Кіровоградською міською радою видано свідоцтво про право власності від 21 серпня 2006 року № 41505, зареєстроване обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" 23 серпня 2006 року за № 15829060.
12 вересня 2006 року ОСОБА_3, діючи за довіреністю від імені ОСОБА_5, уклав договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_2
12 вересня 2006 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" і ОСОБА_2 укладений договір іпотеки № 2288, за умовами якого спірна квартира передана в іпотеку банку. 15 червня 2012 року АКБ "ТАС-Комерцбанк" на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги № 937 відступило право вимоги за кредитним та іпотечним договорами ПАТ "Альфа-Банк".
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.
Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 березня 2013 року № 1109/4907/12; 2/1109/2465/12 (провадження № 22-ц/781/481/13) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_3, ОСОБА_2, Кіровоградської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство "Правник", ПАТ "Альфа-Банк" про визнання недійсними розпорядження міської ради, свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2012 року скасовано частково. Позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано розпорядження Кіровоградської міської ради від 21 серпня 2006 року № 41505 про передачу квартири у спільну часткову власність та свідоцтво про право власності, видане Кіровоградською міською радою 21 серпня 2006 року. У визнанні недійсним договору купівлі-продажу квартири від 12 вересня 2006 року, укладеного між ОСОБА_3, який діє від свого імені та від імені ОСОБА_5, та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 12 вересня 2006 року за реєстровим номером 2276, відмовлено. Рішення в частині скасування заходів забезпечення позову залишено без змін.