ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 821/573/17
касаційне провадження № К/9901/29061/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року (головуючий суддя - Бездрабко О.І.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв О.В.; судді - Градовський Ю.М., Крусян А.В.)
у справі № 821/573/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів"
до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Херсонський комбінат хлібопродуктів" (далі - ПрАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 січня 2017 року № 0000091422, від 17 січня 2017 року № 0000081422, від 17 січня 2017 року № 0000101422, від 17 січня 2017 року № 0000011302, від 17 січня 2017 року № 0000031302, від 17 січня 2017 року № 0000021302.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 19 червня 2017 року позов задовольнив.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 02 червня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на дотриманні ним порядку проведення перевірки, встановленого пунктами 77.4, 77.6 статті 77, пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).
Верховний Суд ухвалою від 30 серпня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ПрАТ "Херсонський комбінат хлібопродуктів" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 30 червня 2016 року, за результатами якої складено акт від 26 грудня 2016 року № 150/21-22-14-01/00380267.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 17 січня 2017 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0000091422, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1605515,00 грн за основним платежем та 65078,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000081422, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 443196,00 грн за основним платежем та 110799,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000101422, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 295804,64 грн за основним платежем та 73951,15 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000011302, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 275608,22 грн за основним платежем та 10779,84 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000031302, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1073,43 грн за основним платежем, 11440,94 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та 472,89 грн за пенею; № 0000021302, згідно з яким визначено штраф у розмірі 510,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Тобто, здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового або іншого законодавства, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту в контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкових повідомлень-рішень.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податкових правопорушень. Для збільшення контролюючим органом грошових зобов`язань платнику шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Отже, нормами ПК України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Наведене правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14, який має враховуватися при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України та, в подальшому, підтриманий Верховним Судом.
Так, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.