Постанова
Іменем України
19 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 127/25776/20
провадження № 61-2945св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватне підприємство "Каролінні", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня 2022 року
у складі судді Бессараб Н. М. та постанову Вінницького апеляційного суду від 31 січня 2023 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Сала Т. Б., Якименко М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Каролінні" (далі - ПП "Каролінні"), ОСОБА_2 про визнання недійсними договору комісії та договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації та витребування майна.
Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що 04 березня 2017 року у нього стався інсульт, внаслідок чого із 04 до 17 березня 2017 року він перебував на стаціонарному лікуванні.
Пізніше дізнався, що ПП "Каролінні" поза його волею розпорядилось належним йому майном, підробивши його підпис на договорі комісії
від 22 березня 2017 року № 6450/17/000381, згідно з яким ПП "Каролінні" як комісіонер ніби зобов`язалось від свого імені за дорученням комітента ОСОБА_1, за винагороду здійснити продаж транспортного засобу марки DАF ХF 105.460 сідловий тягач-Е, рік випуску 2007, державний номерний знак НОМЕР_1, шляхом укладення договору купівлі-продажу.
На підставі договору комісії 22 березня 2017 року між ПП "Каролінні" та сином позивача - ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу вказаного транспортного засобу.
Позивач стверджував, що договір комісії не підписував, а ПП "Каролінні" не мало права розпоряджатись його майном та укладати договір купівлі-продажу транспортного засобу.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір комісії від 22 березня 2017 року № 6450/17/000381, сторонами якого є ПП "Каролінні" як комісіонер та ОСОБА_1 як комітент; визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 22 березня 2017 року, що укладений між ПП "Каролінні" та ОСОБА_2 ; скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, згідно з яким право власності на вказаний транспортний засіб зареєстровано за ОСОБА_2 ; витребувати у ОСОБА_2 транспортний засіб на користь ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 31 жовтня
2022 року, яке залишене без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 31 січня 2023 року, у позові відмовлено.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що 22 березня 2017 року у день укладення із ПП "Каролінні" договору комісії № 6450/17/000381 він не міг розписатись на договорі, отже не довів відсутність волевиявлення на укладення цього договору.
Вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування транспортного засобу суди розцінили, як похідні від вимоги про визнання недійсним договору комісії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
02 березня 2023 року через систему "Електронний Суд" ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області
від 31 жовтня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду
від 31 січня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У травні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, що виявилось
у встановленні обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вважає, що суди не взяли до увагу відсутність волевиявлення позивача на укладення спірних договорів, оскільки він їх не підписував.
Крім того суди залишили поза увагою те, що допитана у судовому засіданні
експерт ОСОБА_3 не змогла пояснити зазначені у висновку експерта медичні терміни, тому необхідно було допитати лікаря невролога.
Він заявляв клопотання про проведення додаткової експертизи, яке суди безпідставно відхилили.
Оскільки висновок судово-медичної експертизи не містить чіткого висновку про те, що підпис в графі "Комітент" в договорі комісії від 22 березня
2017 року № 6450/17/000381 виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою, такий висновок не є допустимим доказом.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року представник відповідачів - адвокат Шевчук А. А. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Вважає, що у висновку експерта від 29 квітня 2022 року надано чіткі відповіді на поставлені питання.
На питання який ступінь втрати загальної працездатності ОСОБА_1 внаслідок перенесеного інсульта 04 березня 2017 року не було надано відповіді, оскільки ОСОБА_1 не з`явився для судово-медичного обстеження, хоча неодноразово повідомлявся експертом та судом.
Суди обґрунтовано відмовили у проведенні додаткової експертизи, оскільки ОСОБА_1 не навів правових підстав для її призначення з урахуванням того, що предметом доказування є те, чи підписував він договір комісії,
а експерт уже надав чітку відповідь на це питання, вказавши, що
судово-медичним шляхом неможливо встановити здатність ОСОБА_1 підписувати документи 22 березня 2017 року.
Вважає безпідставними доводи касаційної скарги про те, що експертиза проводилася експертами без досвіду та спеціальних знань, оскільки позивач не надав доказів, які б це підтверджували. Крім того експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Доводи касаційної скарги, що експерт не роз`яснив у судовому засіданні висновок та не витлумачив медичні терміни, спростовані наданими
у засіданні поясненнями. Крім того у тлумаченні медичних термінів немає потреби, оскільки вони не впливають на розгляд справи по суті.
Фактичні обставини справи встановлені судами
ОСОБА_1 є батьком відповідача ОСОБА_2 .
Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 17 вересня 2015 року ОСОБА_1 належав транспортний засіб марки DАF ХF 105.460 сідловий тягач-Е, VIN НОМЕР_3, рік випуску 2007, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Відповідно до копії виписки з медичної картки стаціонарного хворого
№ 2609 ОСОБА_1 із 04 до 17 березня 2017 року перебував на стаціонарному лікуванні у 22 відділенні ВОПНЛ ім. Ющенка.
Згідно з копією договору комісії від 22 березня 2017 року № 6450/17/000381 ПП "Каролінні" як комісіонер зобов`язалось за дорученням комітента ОСОБА_1 за винагороду вчинити від свого імені за його рахунок необхідні дії для продажу спірного транспортного засобу, вартість якого становила 45 000 грн. Комісіонер здійснює продаж транспортного засобу шляхом укладання договору купівлі-продажу або оформлення іншого документу, передбаченого чинним законодавством України, з третьою особою (далі - покупцем).
22 березня 2017 року ПП "Каролінні" на підставі договору комісії уклало
з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу вказаного транспортного засобу. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу становила 45 000 грн.
Відповідно до заяв на переказ коштів 22 березня 2017 року позивач
у відділенні ПрАТ "Мегабанк" сплатив 2 250 грн податку з продажу транспортного засобу і 655 грн військового збору.
Згідно з копією виписки з історії хвороби № 5113 ОСОБА_1 з 10 квітня 2017 року до 27 травня 2017 року знаходився на стаціонарному лікуванні
у терапевтичному відділенні № 2 Вінницького обласного клінічного госпіталя ветеранів війни.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 593721
від 26 липня 2017 року ОСОБА_1 безстроково встановлено інвалідність 1 групи "Б" загального захворювання та згідно з цією довідкою він потребує постійного стороннього догляду.
Згідно з дублікатом посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_4, виданого 02 жовтня 2017 року безстроково, він є особою з інвалідністю 1 групи.
Відповідно до виписки з акта огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 30 січня 2019 року серії 12ААА №042270 ОСОБА_1 втратив 90 % професійної працездатності.
Згідно з копією витягу з протоколу № 251 засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв від 30 липня 2019 року ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби з 16 грудня 1982 року до 27 квітня 1984 року, перебуваючи на території країни Афганістан, де велись бойові дії, що призвело в подальшому до стійких наслідків закритої ЧМТ (1984 рік) у вигляді вираженого цефалгічного, вестибулярного синдромів, вегето-судинної дистонії з частими кризами, дисциркуляторної енцефалоатії II ст. змішаного ґенезу (атеросклеротична, гіпертонічна, післятравматична) з грубою атаксією з порушенням ходи та статики, лікворно-венозною дисциркуляцією, експлозивним варіантом психоорганічного синдрому; ІХС; атеросклеротичного кардіосклерозу; гіпертонічної хвороби III ст.; гіпертензивного серця; СН ІІА.
На виконання ухвали Вінницького міського суду Вінницької області
від 27 квітня 2021 року про витребування оригіналів договорів територіальний сервісний центр № 0541 РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області надав відповіді від 13 травня 2021 року № 31/2-0541-1029 та від 28 травня 2021 року № 31/2-0541-1155, згідно з якими надання оригіналу договору купівлі-продажу транспортного засобу від 22 березня 2017 року та оригіналу договору комісії № 6450/17/000381 від 22 березня 2017 року є неможливим, оскільки термін зберігання реєстраційних документів становить три роки.
У відповідях ПП "Каролінні" від 27 липня 2021 року та 18 травня 2021 року зазначено, що надати оригінал договору купівлі-продажу транспортного засобу від 22 березня 2017 року та оригінал договору комісії
№ 6450/17/000381 від 22 березня 2017 року неможливо, через сплив строку зберігання та знищення договорів.
За висновком судово-медичної експертизи від 29 квітня 2022 року внутрішньомозковий крововилив - це крововилив в півкулю головного мозку, що відбувається внаслідок патологічних змін судин головного мозку при гіпертонічній хворобі та атеросклерозі. Клінічними проявами внутрішньомозкового крововиливу у ОСОБА_1 стали загальномозкові (втрата та порушення свідомості, головний біль, запаморочення, порушення статичної координації) та локальні симптоми (порушена вимова та розуміння зверненої мови, підвищення рефлексів, порушення чутливості та зменшення м`язової сили в правих кінцівках, мімічних м`язах); у зв`язку
з тим, що ОСОБА_1 не з`явився для судово-медичного обстеження (запити від 27 жовтня 2021 року вих. № 818, 14 грудня 2021 року вих. № 969, 19 січня 2022 року вих. № 73), визначити ступінь стійкої втрати загальної та професійної працездатності за наявними медичними даними неможливо; правобічна зворотня геміплегія, як наслідок внутрішньомозкового крововиливу в ліву півкулю головного мозку 04 березня 2017 року
у ОСОБА_1, за своїми клінічними характеристиками передбачає значний негативний вплив на можливість виконання активних рухів правою верхньою кінцівкою. Проте, судово-медичним шляхом, за наявними медичними даними, визначити чи можливо "здійснювати підписи правою рукою із застосуванням прямих, заокруглих, послідовних та повторюваних рухів, характерних як відпрацьованих, зокрема станом на 22 березня
2017 року" не є можливим.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.