Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 551/704/21
провадження № 61-12595св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гетало Олена Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Гетало Олена Миколаївна, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та зміну черговості отримання права на спадкування
за касаційною скаргою адвоката Момота Тараса Григоровича як представника ОСОБА_1 на ухвалу Шишацького районного суду Полтавської області від 07 березня 2023 року у складі судді Рябченка В. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2023 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Кузнєцової О. Ю., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст скарги
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила встановити юридичний факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки ОСОБА_1 і ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, без реєстрації шлюбу з 2006 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (до дня смерті ОСОБА_3 ).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Шишацький районний суд Полтавської області ухвалою від 07 березня 2023 року позовну заяву залишив без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач та її представник повторно не з`явилися у судове засідання, призначене на 07 березня 2023 року, про час, дату і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, з клопотаннями до суду не зверталися, про причини неявки в судові засідання суд не повідомляли.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Полтавський апеляційний суд постановою від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Шишацького районного суду Полтавської області від 07 березня 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції надав правильну правову оцінку щодо процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, адвокат Момот Т. Г. як представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Шишацького районного суду Полтавської області від 07 березня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2023 року і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Матеріали справи не містять посилань на отримання повісток позивачем на судове засідання, призначене на 07 березня 2023 року, як не містять і згоди представника позивача на отримання sмs-повісток.
Справа розглядалась декілька років, були заслухані позиції сторін, допитані свідки позивача, досліджені докази. Зважаючи на такі обставини, суд не міг не розуміти зацікавленість і бажання позивача в якнайшвидшому прийнятті рішення у справі. Прийнявши ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції позбавив позивача права захисту її невизнаних та оспорюваних прав. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд послався на докази отримання ОСОБА_4 і ОСОБА_1 судових повісток 21 і 24 лютого 2023 року відповідно, проте вказаних повісток ні позивач, ні її представник не отримували.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
02 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно зі статтею 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.