Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 127/27280/20
провадження № 61-2775св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "МЕГАБАНК",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "МЕГАБАНК", третя особа - ОСОБА_2, про скасування запису про державну реєстрацію права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2023 року у складі колегії суддів: Копаничук С. Г., Медведського С. К., Оніщука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати запис № 38419191 про державну реєстрацію права власності за Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" (далі - АТ "МЕГАБАНК", банк) на квартиру АДРЕСА_1, проведений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С. Ю. відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 54317146 від 29 вересня 2020 року, та витребувати спірну квартиру із чужого незаконного володіння АТ "МЕГАБАНК" у її власність.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2010 року задоволено позов ПАТ "МЕГАБАНК" до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Стягнено з неї на користь ПАТ "МЕГАБАНК" заборгованість за договором кредиту від 05 вересня 2008 року № 83-01ПВ/2008 у розмірі 177 057,63 грн та звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 05 вересня 2008 року, яким є вказана квартира.
26 січня 2015 року без її відома ПАТ "МЕГАБАНК" від свого імені уклало договір купівлі-продажу спірної квартири із ОСОБА_2
16 листопада 2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вона дізналась, що власником спірної квартири з 29 вересня 2020 року є АТ "МЕГАБАНК", яке в рахунок виконання зобов`язань ОСОБА_2 за укладеним 02 лютого 2015 року між ними кредитним договором № 0811-2015 на підставі угоди про задоволення вимог іпотекодержателя від 29 вересня 2020 року № 3544 набуло право власності на спірну квартиру.
Зазначила, що оскільки постановою Вінницького апеляційного суду від 16 жовтня 2020 року договір купівлі-продажу спірної квартири від 26 січня 2015 року між АТ "МЕГАБАНК" і ОСОБА_2 визнано недійсним, то і право власності банку на спірну квартиру припинилось, а тому вона як попередній власник цієї квартири має право витребувати цю квартиру від будь-якої особи, яка є останнім її набувачем, незважаючи на те, скільки раз це майно було відчужене, та без визнання попередніх угод щодо спірної квартири недійсними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вінницький міський суд Вінницької області рішенням від 29 вересня 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивованетим, що, звертаючись до суду із віндикаційним позовом, позивач обрала неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин позивача і фактичне володіння спірною квартирою виключають можливість пред`явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння. Право власності на спірну квартиру у відповідача виникло за умовами іншого іпотечного договору - з ОСОБА_2, який не оспорювався в судовому порядку у цьому чи в іншому позові, не оскаржувалися і реєстраційні дії з реєстрації права власності за АТ "МЕГАБАНК" на спірне майно. Позивач не надав доказу незаконності таких дій чи відповідного рішення суду, тому відповідач є добросовісним набувачем спірної квартири, і підстав для витребування цієї квартири з володіння відповідача немає. Крім того, вимога про скасування державної реєстрації права власності на спірну квартиру за відповідачем суперечить статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Вінницький апеляційний суд постановою від 19 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 вересня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Витребував із чужого незаконного володіння АТ "МЕГАБАНК" на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . Скасував рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С. Ю. від 29 вересня 2020 року № 54317146 про державну реєстрацію за АТ "МЕГАБАНК" права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірна квартира набута банком не у порядку, встановленому для виконання судових рішень, а за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 29 вересня 2020 року, укладеним з ОСОБА_4, який на підставі недійсного з 26 січня 2015 року договору купівлі не мав права її відчужувати. В результаті цього квартира вибула з володіння власника ОСОБА_5 поза її волею внаслідок незаконного її продажу товариством і на підставі угоди, стороною якої вона не була.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 27 лютого 2023 року, адвокат Мизиненко Д. В. як представник АТ "МЕГАБАНК" просить скасувати постанову Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2023 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 916/1979/13, від 30 травня 2018 року у справах № 367/2271/15 та № 359/2012/15, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15, від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16, від 20 січня 2022 року у справі № 5009/4987/12 (908/25/21), від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 та постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 125/2510/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 127/6061/18, від 20 травня 2020 року у справі № 911/1902/19, від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року у справах № 464/4574/15 та № 756/17180/14, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 09 грудня 2020 року у справі № 607/12919/19, від 09 грудня 2020 року у справі 922/476/20, від 06 квітня 2021 року у справі № 915/1890/19, від 30 січня 2019 року у справі № 607/13132/13, від 13 лютого 2018 року у справі № 264/4263/16; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою заяву АТ "МЕГАБАНК" подану до суду першої інстанції, про застосування позовної давності та в оскаржуваній постанові не надав оцінку доводам АТ "МЕГАБАНК" щодо спливу позовної давності. Спірне майно вибуло з власності позивача 26 січня 2015 року, тому саме з цієї дати починається перебіг позовної давності.У грудні 2020 року ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) звернулась з позовом до АТ "МЕГАБАНК" про скасування запису № 38419191 про державну реєстрацію права власності за АТ "МЕГАБАНК" на спірну квартиру, проте суд апеляційної інстанції самостійно змінив позовні вимоги та задовольнив їх.Суд застосував статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без урахування висновків Верховного Суду.
Предметом позову є вимога позивача про витребування майна з незаконного володіння, проте право власності у відповідача на спірне майно виникло на підставі іпотечного договору, який не скасований та не оскаржувався в судовому порядку; жодних дій з оскарження іпотечного договору чи реєстраційних дій з реєстрації права власності за АТ "МЕГАБАНК" на спірне майно, так само як і свідоцтва про право власності на спірну квартиру, не було вжито позивачем та не надано до суду доказу незаконності таких дій чи відповідного рішення суду. За відсутності права власності на нерухоме майно у ОСОБА_1 немає підстав для звернення до суду. АТ "МЕГАБАНК" є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки майно набуте на підставі іпотечного договору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
18 квітня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 липня 2006 року між ОСОБА_5 і АТ "МЕГАБАНК" укладено кредитний договір № 83-01ПВ/2008, на забезпечення належного виконання якого 25 липня 2006 року між ОСОБА_5 і АТ "МЕГАБАНК" укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
20 березня 2008 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 30,3 кв. м.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 квітня 2010 року у справі № 2-1707/10 задоволено позов ПАТ "МЕГАБАНК" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 травня 2014 року у справі № 127/4208/14-ц відмовлено у задоволенні позову ПАТ "МЕГАБАНК" до ОСОБА_5 й ОСОБА_6 про виселення із спірної квартири та зняття з реєстраційного обліку.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 28 липня 2014 року у справі № 127/4208/14-ц рішення міського суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким виселено ОСОБА_5 й ОСОБА_6 із спірної квартири без надання їм іншого житлового приміщення та зобов`язано Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області зняти ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з реєстрації у цій квартирі.
На підставі рішення апеляційного суду у справі № 127/4208/14-ц Вінницький міський суд 15 серпня 2014 року видав виконавчий лист.
26 січня 2015 року іпотекодержатель ПАТ "МЕГАБАНК" на підставі статті 38 Закону України "Про іпотеку" без згоди іпотекодавця ОСОБА_5 продав спірну квартиру ОСОБА_4 за 260 000,00 грн.
02 лютого 2015 року ОСОБА_4 уклав з ПАТ "МЕГАБАНК" договір кредиту № 08П-2015, за умовами якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на суму 262 000,00 грн зі сплатою 0,1% річних на строк з 02 лютого 2015 року до 01 лютого 2018 року.
15 жовтня 2015 року на забезпечення належного виконання умов кредитного договору між ПАТ "МЕГАБАНК" і ОСОБА_4 укладено іпотечний договір № 0811-2015, за умовами якого ОСОБА_4 передав спірну квартиру в іпотеку банку.
28 травня 2015 року постановою державного виконавця Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Микитюка М. О. виконавче провадження закінчено у зв`язку з виконанням рішення суду і виселенням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із спірної квартири без надання іншого житлового приміщення.
У липні 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ПАТ "МЕГАБАНК" і ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири від 26 січня 2015 року, укладеного між ПАТ "МЕГАБАНК" і ОСОБА_2 .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 січня 2016 року у справі № 127/4208/14-ц скасовано рішення Апеляційного суду Вінницької області від 28 липня 2014 року про виселення ОСОБА_5 й ОСОБА_6 із спірної квартири та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 12 травня 2016 року у справі № 127/4208/14-ц заочне рішення Вінницького міського суду від 26 травня 2014 року залишено без змін.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року у справі № 127/15802/15-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 07 листопада 2016 року, позов ОСОБА_5 до ПАТ "МЕГАБАНК" і ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 26 січня 2015 року між ПАТ "МЕГАБАНК" і ОСОБА_2 .