Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 758/2065/20
провадження № 61-7467св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє представник - адвокат Ільїна Дар`я Валеріївна, на постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою, встановлення способу участі у вихованні дитини.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_2 є його сином, а ОСОБА_3 - невісткою.
Відповідачі перебувають у шлюбі та мають доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є його онукою.
Через неприязні стосунки, які у нього склалися з сином та невісткою, останні позбавили його можливості зустрічатися та спілкуватися з онукою.
Він як дід бажає приймати участь у житті його онуки, виховувати та дарувати їй подарунки.
Вирішити спір мирним шляхом з відповідачами неможливо.
Посилаючись на викладені обставини та уточнивши в подальшому позовні вимоги, ОСОБА_4 просив суд зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у спілкуванні з онукою та визначити наступний порядок його спілкування з онукою:
- кожної першої та кожної третьої неділі місяця з 11 год 00 хв. до 14 год 00 хв. у громадських місцях м. Києва за умови відсутності карантинних обмежень або за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- перші чотири зустрічі - у присутності одного з батьків онуки, а у подальшому - без присутності батьків онуки;
- допустити зміну часу зустрічей, при узгодженні з батьками.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 липня 2022 року позов задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_4 перешкод у спілкуванні з онукою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено ОСОБА_4 такі способи участі у вихованні онуки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 : за попередньою домовленістю з батьками дитини: ОСОБА_2 і ОСОБА_3, встановлено ОСОБА_4 систематичні побачення з онукою - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у третю неділю місяця з 11 год 00 хв. до 13 год 00 хв. у громадських місцях м. Києва у присутності батьків дитини або одного з них, та за умови залучення педагога та/або психолога.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач відповідно до статей 159, 257, 263 Сімейного кодексу України має право на спілкування зі своєю онукою та має право приймати участь у її вихованні, не дивлячись на наявність заперечень батьків із цього приводу.
Суд першої інстанції встановив позивачу указаний порядок спілкування та участі у вихованні онуки ОСОБА_7, прийнявши до уваги висновки органу опіки та піклування Подільської районної у м. Києві державної адміністрації № 106-1567 від 03 березня 2021 року та № 106-2587 від 09 квітня 2021 року та зазначив, що у малолітньої ОСОБА_7 сформований надійний тип емоційної прив`язаності до батьків, визначені дружні, позитивні взаємовідносини з бабусями та дідусем ОСОБА_8 . Дитина у своїх роботах відзначає їх завжди у великому родинному колі. Дідусь ОСОБА_4 у житті та оточенні дівчинки відсутній, лише в негативному виборі дитина озвучує його, прив`язаності до нього не визначено.
Не погоджуючись із цим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 липня 2022 року змінено в частині визначення способу участі діда ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_6 .
Встановлено спосіб участі діда ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом визначення часу зустрічей діда з онукою кожної першої та третьої неділі місяця з 12 год до 15 год у громадських місцях або за місцем проживання діда ОСОБА_4 у присутності батьків або одного з них. За погодженням із батьками побачення можуть відбуватися без участі батьків.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на спілкування зі своєю онукою та має право приймати участь у її вихованні.
Разом із цим апеляційний суд вказав, що, визначаючи спосіб участі діда у спілкуванні з онукою та зазначаючи, що таке спілкування повинно відбуватися за попередньою домовленістю з батьками дитини, місцевий суд не урахував неприязні стосунки, які склалися між позивачем та відповідачами, та категоричне заперечення відповідачів проти зустрічей діда з онукою.
Визначаючи побачення діда з онукою за умови залучення педагога та/або психолога, суд першої інстанції не визначив, якого саме педагога необхідно залучити до зустрічей діда з онукою, а також не встановив наявності підстав для залучення до таких зустрічей психолога.
Вважав, що судом першої інстанції визначено недостатньо часу для спілкування діда з онукою, а зазначення, що такі зустрічі можуть відбуватися тільки у громадських місцях м. Києва, позбавляє можливості діда спілкуватися з онукою у разі встановлення у країні карантинних заходів або інших обмежень відвідування громадських місць.
Разом із цим, апеляційний суд ураховував, що дитина не знайома з позивачем, для налагодження контакту між дідом та онукою необхідний певний час, тому вважав за необхідне визначити, що зустрічі повинні проходити за участю батьків або одного з них, а у разі налагодження контакту між дідом та онукою, за погодженням з батьками такі зустрічі можуть відбуватися у відсутності батьків.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17 травня 2023 року ОСОБА_2 через представника - адвоката Ільїну Д. В. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу на новий розгляд для дослідження доказів, якими підтверджуються обставини щодо відповідності інтересам дитини участь педагога/психолога під час побачень з дідусем.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом попередньої інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
11 липня 2023 року від ОСОБА_4 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
03 липня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_6, батьками якої є відповідачі.
Позивач ОСОБА_4 є батьком відповідача ОСОБА_2 та дідом ОСОБА_10 .
У висновках органу опіки та піклування Подільської районної в м. Києві державної адміністрації від 03 березня 2021 року та від 09 квітня 2021 року зазначено про доцільність визначення діду ОСОБА_4 час спілкування зі своєю малолітньою онукою - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням її психоемоційного та фізичного стану здоров`я, особистої прихильності до кожного з батьків, бажання, вікових потреб та розпорядок дня дитини, з дотриманням графіку роботи навчальних закладів, в яких малолітня ОСОБА_6 отримує відповідну освіту та додаткове навчання (секції, гуртки тощо), із завчасним повідомленням та домовленістю з батьками (засобами телефонного, поштового, електронного або іншого способу зв`язку), наступним чином: кожної першої та кожної третьої неділі місяця з 12 год 00 хв. до 15 год 00 хв. дід проводить час зі своєю онукою у громадських місцях на всій території м. Києва (що узгоджені з батьками дитини заздалегідь), у присутності батьків дитини: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (одного з них) та за умови залучення соціального педагога та/або психолога з метою створення безпечного простору для налагодження психоемоційного контакту та зменшення ознак тривожного стану дитини.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Касаційна скарга не містить доводів щодо вирішення позовних вимог про зобов`язання відповідачів не чинити перешкод у спілкуванні з онукою, тому у вказаній частині вимог не є предметом касаційного розгляду.