ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 922/239/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Керничного Н. І.,
Харківської міської ради - Замніус М. В.,
Управління комунального майна та
приватизації Департаменту економіки та
комунального майна Харківської міської ради - Замніус М. В.,
Приватного акціонерного товариства "Меридіан" - Сенаторова М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 (у складі колегії суддів: Склярук О. І. (головуючий), Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.)
у справі № 922/239/22
за позовом Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова
до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Приватного акціонерного товариства "Меридіан"
про скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення майна,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2022 року Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі Управління комунального майна та приватизації), Приватного акціонерного товариства "Меридіан" (далі - ПрАТ "Меридіан"), у якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати пункт 34 додатку до рішення Харківської міської ради "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.11.2018 № 5646-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації та ПрАТ "Меридіан", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С. А. і зареєстрований в реєстрі за № 1693;
- зобов`язати ПрАТ "Меридіан" повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення № 14-:-20, L, загальною площею 104,5 кв. м, в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: вул. Сумська, 126, м. Харків, шляхом складання акту приймання-передачі та зобов`язання Харківської міської ради прийняти зазначені приміщення.
Позовні вимоги обґрунтовано незаконним вибуттям спірних нежитлових приміщень з власності Харківській міській територіальній громаді шляхом проведення приватизації, а саме, викупу орендарем зазначеного майна з порушенням вимог законодавства, що є підставою для задоволення позову.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.03.2023 позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 34 додатку до рішення Харківської міської ради "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.11.2018 № 5646-В-С; зобов`язано ПрАТ "Меридіан" повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради спірні нежитлові приміщення шляхом складання акту приймання-передачі, а Харківську міську раду зобов`язано прийняти вказані приміщення.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2023 скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у серпні 2023 року Заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 21.03.2023 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.09.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 922/239/22 за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.10.2023.
Управління комунального майна та приватизації у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, є помилковими, а оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Харківська міська рада у відзиві на касаційну скаргу посилається на її необґрунтованість та зазначає про законність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
ПрАТ "Меридіан" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо застосування наслідків пропуску позовної давності та відмови у задоволенні позову, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
09.10.2023 до Верховного Суду надійшла відповідь прокурора на відзиви Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації, ПрАТ "Меридіан" на касаційну скаргу.
У судовому засіданні 11.10.2023 у справі № 922/239/22 за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 оголошено перерву до 18.10.2023.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судами попередніх інстанцій установлено, що 29.06.2000 між Управлінням комунального майна та приватизації (орендодавець) та АТЗТ "Меридіан" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 515, відповідно до умов якого предметом оренди є нежитлове приміщення (будівля) загальною площею 81,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: вул. Сумська, 126 Літ. А-5, право на оренду якого отримано орендарем на підставі розпорядження міського голови (рішення виконавчого комітету Харківської міської ради) від 29.06.2000 № 852.
У пунктах 4.9, 4.10 договору передбачено, що орендар зобов`язується: своєчасно здійснювати капітальний і поточний ремонт орендованого нежитлового приміщення (будівлі). У разі проведення капітального ремонту отримати письмову згоду орендодавця; здійснювати реконструкцію і перепланування нежитлового приміщення (будівлі), улаштування окремих входів по окремим проектам, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з Управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку проведення робіт, при наявності відповідного рішення Харківського міськвиконкому і письмової згоди орендодавця.
29.01.2012 між сторонами договору укладено додаткову угоду № 16 до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 29.06.2000 № 515, за умовами якої договір оренди було викладено у редакції, наведеній у цій додатковій угоді.
Відповідно до пункту 1.1 договору (у редакції додаткової угоди від 29.01.2012 № 16) орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення № 14-:-20 площею 81,3 кв. м та 49/100 часток місць загального користування підвального приміщення № L площею 10,3 кв. м, приміщення першого поверху № LXXIV площею 10,8 кв. м, загальною площею 102,4 кв. м (далі - майно), що належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, та розташовані в житловому будинку Літ. "А-5", за адресою: вул. Сумська, 126, м. Харків.
У пункті 4.7 договору (у редакції додаткової угоди від 29.01.2012 № 16) передбачено, що орендар зобов`язаний змінювати стан орендованого майна виключно за письмовою згодою орендодавця.
Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 договору (у редакції додаткової угоди від 29.01.2012 № 16) орендар має право здійснювати ремонт, реконструкцію орендованого майна у встановленому порядку за наявності письмової згоди орендодавця; за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності.
09.06.2016 ПрАТ "Меридіан" листом звернулось до Управління комунального майна та приватизації, у якому просило дозволити приватизацію орендованих приміщень.
Як установлено судами попередніх інстанцій, до листа не було долучено жодних документів, які б надавали право на таку приватизацію.
19.01.2018 між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 25 до договору оренди від 29.06.2000 № 515, відповідно до умов якої, зокрема, пункт 1.1 договору викладено у наступній редакції: "Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвальної частини №14-:-20, L, загальною площею 104,5 кв. м, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташовані за адресою: вул. Сумська, 126 Літ. "А-5", м. Харків.
Рішенням Харківської міської ради "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18 вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова згідно з додатком. У зазначеному додатку затверджено перелік об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу, серед яких, у тому числі є спірні нежитлові приміщення (пункт 34 додатку).
28.02.2018 ПрАТ "МЕРИДІАН" подало до Управління комунального майна та приватизації заяву про приватизацію № 3613.
В той же день, 28.02.2018, ПрАТ "Меридіан" листом звернулось до Управління комунального майна та приватизації, у якому просило доручити оцінку для приватизації вказаного майна суб`єкту оціночної діяльності фізичній особі-підприємцю Остащенку К. Ю. (далі - ФОП Остащенку К. Ю.)
Листом від 28.02.2018 № 2598 Управління комунального майна звернулось до суб`єкта оціночної діяльності - ФОП Остащенка К. Ю. з пропозицією провести оцінку нежитлових приміщень загальною площею 104,5 кв. м, за адресою: вул. Сумська, 126, на підставі договору з ПрАТ "Меридіан".
На підставі зазначеного листа та договору від 28.02.2018, укладеного з ПрАТ "Меридіан", ФОП Остащенком К.Ю. надано висновок про вартість оціночного майна - нежитлових приміщень загальною площею 104,5 кв. м, за адресою: вул. Сумська, 126, відповідно до якого вартість вказаного майна станом на 28.02.2018 становила 371 700,00 грн без ПДВ. Цей висновок було затверджено Управлінням комунального майна та приватизації 05.03.2018.
05.11.2018 між ПрАТ "Меридіан" (покупець) та Управлінням комунального майна та приватизації (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 5646-В-С, відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти нежитлові приміщення підвальної частини №14-:-20, L, загальною площею 104,5 кв. м, в житловому будинку Літ. "А-5" за адресою: вул. Сумська, 126, м. Харків, орендоване покупцем згідно з договором оренди від 29.06.2000 № 515. Вартість об`єкта приватизації складає 371 700,00 грн без ПДВ (446 040,00 грн з ПДВ).
07.11.2018 сторонами договору складено акт прийому-передачі № 5640-В-С про передачу ПрАТ "Меридіан" нежитлових приміщень № 14-:-20, L, загальною площею 104,5 кв. м, в житловому будинку Літ. "А-5", розташованому за адресою: вул. Сумська, 126, м. Харків.
Прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування пункту 34 додатку до рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 № 1008/18, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 05.11.2018 № 5646-В-С, зобов`язання ПрАТ "Меридіан" повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради спірні нежитлові приміщення шляхом складання акту приймання-передачі та зобов`язання Харківської міської ради прийняти зазначені приміщення, обґрунтував їх незаконним вибуттям спірних нежитлових приміщень з комунальної власності шляхом проведення приватизації - викупу ПрАТ "Меридіан" зазначеного майна з порушенням вимог приватизаційного законодавства через обрання незаконного способу приватизації.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із їх обґрунтованості. При цьому дійшов висновку, що прокурором подано позов в межах позовної давності, тому відмовив у задоволенні заяв про її застосування.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції встановивши, що обраний Харківською міською радою спосіб приватизації не відповідає вимогам закону та суперечить інтересам територіальної громади, погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовної вимоги про визнання оспорюваного договору недійсним, проте відмовив у її задоволенні через сплив позовної давності. При цьому, суд апеляційної інстанції, врахувавши зазначені обставини щодо відмови у визнанні недійсним оспорюваного договору, дійшов висновку, що обраний прокурором спосіб захисту шляхом пред`явлення позовної вимоги про визнання незаконним та скасування пункту 34 додатку до рішення Харківської міської ради "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 № 1008/18, яке вже реалізовано і вичерпало свою дію, не призведе до захисту або відновлення порушеного права територіальної громади, зокрема повернення територіальній громаді у володіння або користування спірних нежитлових приміщень, тому такий спосіб захисту є неефективним. Також суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання повернути спірні нежитлові приміщення, оскільки така вимога є похідною від вимог, у задоволенні яких відмовлено.
У поданій касаційній скарзі, прокурор, обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення положень статей 19, 57 Конституції України, статей 260, 261, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 4, 6, 24, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", положень законів України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про оренду державного і комунального майна", "Про приватизацію державного майна", та неврахування висновків щодо застосування цих норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, постановах Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 504/2797/16-а, від 28.09.2019 у справі № 914/79/19, від 02.04.2019 у справі № 910/11054/18, від 31.10.2018 у справі № 914/111/18, від 20.11.2019 у справі № 914/411/19, постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 у справах № 3-604гс16, № 916/2129/15, від 23.11.2016 у справі № 916/2144/15, від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15, постанові Вищого господарського суду України від 16.10.2014 у справі № 916/2545/13. У касаційній скарзі скаржник, зокрема, зазначає, що усі заходи, які безпосередньо передують укладенню оспорюваного договору купівлі-продажу, вжиті органом приватизації до набрання чинності Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", тому наявні підстави для застосування до спірних правовідносин виключного випадку, передбаченого пунктом 2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного закону, і як наслідок - застосування загальної позовної давності тривалістю у три роки, яка починається з дня, коли прокурору стало відомо про незаконне набуття ПрАТ "Меридіан" права власності на спірні нежитлові приміщення. Також, за доводами прокурора, суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про те, що вимоги про визнання незаконним та скасування пункту 34 додатку до рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 № 1008/18 не є ефективним способом захисту, оскільки здійснення Харківською міською радою розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватись як вираження волі територіальної громади, тому зазначена вимога є правомірною.
Крім того, прокурор підставою касаційного оскарження судових рішень у справі, що розглядається, також зазначає пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстав для відступлення від висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/4169/19 щодо застосування до спірних правовідносин скороченої позовної давності відповідно до вимог статті 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". За доводами скаржника, застосування такої правової позиції обмежує доступ прокурора до правосуддя, перешкоджає ефективному захисту порушених інтересів держави, оскільки позов прокурора спрямований на усунення порушень законодавства щодо розпорядження комунальним майном.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанцій у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Частиною 2 статті 345 ЦК України приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
За змістом частини 1 статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (тут і далі в редакції чинній на час прийняття рішення про відчуження спірних нежитлових приміщень) з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за групами, зокрема, група "А" окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно.
Об`єкти приватизації, що належать до груп "А", "Д" і "Ж", є об`єктами малої приватизації (частина 2 статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна").
Частиною 2 статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України (абзац 2 частини 6 статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна").
Відповідно до статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.
За змістом статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації, що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; а також вчиненні інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.
Статтею 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об`єкта малої приватизації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та оцінка такого об`єкта відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.
Викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України (частини 1, 3 статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)").
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об`єктів групи "А" здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
Частинами 1, 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного майна", передбачено, що приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.
Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:
орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;
орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;
невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;
здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності;
орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;
договір оренди є чинним на момент приватизації.
Враховуючи зазначене, необхідною умовою проведення приватизації спірного об`єкту нерухомого майна шляхом його викупу орендарем є наявність поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна.
Суди попередніх інстанцій, дослідивши надані сторонами докази, встановили, що ПрАТ "Меридіан" за період оренди жодних поліпшень цих приміщень не здійснив.