ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 927/66/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Случа О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 червня 2023 року (головуючий - Мальченко А.О., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) у справі
за позовом заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
до Фізичної особи-підприємця Козоріз Наталії Леонідівни,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Прилуцького технічного фахового коледжу
про визнання недійсним договору оренди, зобов`язання звільнити та повернути нежитлове приміщення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ
1. Учасниками цієї справи є заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури (далі - "Прокурор"), Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - "Позивач", РВ ФДМУ), Фізична особа-підприємець Козоріз Наталія Леонідівна (далі - "Відповідач", ФОП Козоріз Н.Л.) і Прилуцький технічний фаховий коледж (далі - "Третя особа", Прилуцький коледж).
2. У липні 2021 року РВ ФДМУ (орендодавець) і ФОП Козоріз Н.Л. (орендар) уклали договір оренди, за яким остання отримала у користування для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи нежитлове приміщення у підвалі та першому поверсі гуртожитку, що знаходиться на балансі Прилуцького коледжу.
3. У грудні 2022 року Прокурор звернувся до місцевого суду з позовом у цій справі, в якому просив визнати недійсним, укладений між РВ ФДМУ і ФОП Козоріз Н.Л. договір оренди. В обґрунтування позову зазначав, що оспорюваний договір укладений з порушенням положень Закону України "Про освіту", адже орендоване згідно з ним майно використовується не за освітнім призначенням.
4. Рішенням суду першої інстанції у позові відмовлено. Місцевий суд виснував, що передача в оренду згаданого нежитлового приміщення для розміщення кафе має на меті обслуговування учасників освітнього процесу та спрямована покращення умов проживання та навчання студентів. Звідси відсутні підстави вважати, що оспорюваний договір оренди укладено з порушенням Закону України "Про освіту".
5. Апеляційний суд рішення місцевого суду скасував та позов задовольнив. Вирішив, що розміщення в орендованому приміщенні кафе жодним чином не пов`язано із забезпеченням освітнього процесу Прилуцького коледжу, а тому при укладенні оспорюваного договору оренди приписи згаданого Закону було порушено.
6. У касаційній скарзі РВ ФДМУ висновки апеляційного суду заперечило, зазначивши, що їх зроблено з неправильним застосовуванням правових норм та без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
7. За наслідками здійснення касаційного провадження Верховний Суд погодився із доводами касаційної скарги. Виснував, що Закон України "Про освіту" хоча і містить положення, якими передбачено заборону використання майна державних та комунальних закладів освіти не за освітнім призначенням, втім як виняток він надає й можливість використання такого майна з метою обслуговування учасників освітнього процесу, що і мало місце у спірних правовідносинах.
8. За викладеного, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду, а рішення місцевого суду залишив в силі.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи
9. У жовтні 2020 року ФОП Козоріз Н.Л. звернулась до РВ ФДМУ із заявою про включення державного нерухомого майна - нежитлового приміщення площею 316,7 кв.м, розташованого на першому поверсі чотириповерхової будівлі гуртожитку № 2, яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Прилуки, вулиця Київська, 180а, що обліковується на балансі Прилуцького коледжу, до Переліку першого типу терміном на 5 років.
10. В тому ж місяці Прилуцький коледж звернувся до Міністерства освіти і науки України з листом, у якому просив надати дозвіл на укладення договору оренди згаданого приміщення для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи, терміном на 5 років через результати аукціону та рішення про включення вищезазначеного об`єкту до переліку Першого типу, з орієнтовною (стартовою) місячною орендною платою у розмірі 9 824,29 грн (1% від залишкової вартості).
11. У березні 2021 року Міністерство освіти і науки України надало дозвіл на передачу в оренду вказаного нежитлового приміщення з метою розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.
12. 22.04.2021 у системі онлайн аукціонів "Прозорро.Продажі" було опубліковано оголошення про передачу в оренду згаданого нежитлового приміщення з метою розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.
13. У зв`язку з відсутністю учасників, первинний аукціон не відбувся, а тому нежитлове приміщення було повторно виставлено на аукціон зі зниженням стартової орендної плати, за результатами якого переможцем визнано ФОП Козоріз Н.Л.
14. 15.07.2021 між РВ ФДМУ (орендодавець), Прилуцьким коледжем (балансоутримувач) та ФОП Козоріз Н.Л. (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 13/33-2, за умовами якого орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 316,7 кв.м в підвалі та на першому поверсі чотириповерхової будівлі гуртожитку № 2, розташованої за адресою: Чернігівська область, місто Прилуки, вулиця Київська, 180а, для розміщення кафе, що не здійснює продаж підакцизної групи. Місячна орендна плата становить 4 650,00 грн без ПДВ.
15. На виконання умов вказаного договору оренди балансоутримувач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, про що складено акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.07.2021.
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
16. У грудні 2022 року Прокурор в інтересах держави в особі РВ ФДМУ звернувся до місцевого господарського суду з позовом до ФОП Козоріз Н.Л., у якому просив визнати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 13/33-2 від 15.07.2021 (далі - оспорюваний договір оренди) недійсним, а також зобов`язати ФОП Козоріз Н.Л. звільнити та повернути орендоване за цим договором приміщення.
17. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог законодавства, зокрема, положень Закону України "Про освіту", оскільки спірне нежитлове приміщення є майном освіти, однак передано в оренду в цілях не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу, а для розміщення кафе.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
18. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2023 у позові відмовлено.
18.1. Рішення аргументовано тим, що сторони у цій справі дотрималися визначеної законодавством процедури, необхідної для укладення договору оренди державного майна.
18.2. Водночас, положеннями частини четвертої статті 80 Закону України "Про освіту" та Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 передбачено можливість надання в оренду майна державних і комунальних закладів освіти з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.
18.3. У даному випадку розміщення спірного кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи, в приміщенні гуртожитку має на меті обслуговування учасників освітнього процесу та спрямоване на покращення умов для проживання та навчання студентів, а тому відсутні правові підстави вважати, що оспорюваний договір оренди укладено з порушенням вимог закону, що є обов`язковою умовою для визнання його недійсним у розумінні положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
18.4. Оскільки відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного договору оренди недійсним, вимога про зобов`язання Відповідача звільнити спірне приміщення та повернути його балансоутримувачу, як похідна, задоволенню також не підлягає.
19. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, Постановою північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 рішення господарського суду першої інстанції від 21.02.2023 скасовано та прийнято нове рішення, яким позові вимоги задоволено. Визнано недійсним оспорюваний договір оренди та зобов`язано ФОП Козоріз Н.Л. звільнити та повернути орендоване приміщення балансоутримувачу.
19.1. Апеляційний суд погодився з тим, що за Законом України "Про освіту" майно державних і комунальних закладів освіти може передаватися в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.
19.2. Між тим, оскільки основним напрямком діяльності Прилуцького коледжу є підготовка висококваліфікованих фахівців для задоволення потреб підприємств і організацій у фахівцях галузей землеустрою, обліково-економічній, електроенергетичній, газопереробній, будівельній, інформаційних технологій та інших галузей народного господарства, розміщення у належних цьому коледжу приміщеннях кафе (сфера харчування, обслуговування) ніяк не пов`язане із його освітнім процесом та діяльністю.
19.3. Більше того, Положенням "Про студентський гуртожиток Прилуцького коледжу" не передбачено можливості передачі його приміщень для розміщення у них кафе, ресторану. В свою чергу умовами оспорюваного договору оренди не передбачено, що кафе Відповідача має якимось чином забезпечувати учасників освітнього процесу послугами харчування.
20. За викладеного, оспорюваний Прокурором договір оренди дійсно укладений із порушенням положень частини четвертої статті 80 Закону України "Про освіту", що є підставою для визнання його недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Звідси позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню у повному обсязі.
Касаційна скарга
21. Не погодившись із постановою апеляційного господарського суду, РВ ФДМУ звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
22. Скаржник стверджує, що постанову суду апеляційної інстанції прийнято з неправильним застосуванням частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту" та без урахування висновку Верховного Суду щодо її правильного застосовування, яким викладено у постанові від 23.11.2021 у справі № 909/1374/19.
22.1. РВ ФДМУ пояснює, що вказаною нормою права передбачена можливість надання в оренду майна державних і комунальних закладів освіти з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.
22.2. У спірних правовідносинах майно закладу освіти було передано для розміщення кафе, яке є закладом харчування, надає послуги з харчування, що безумовно спрямовано на обслуговування учасників освітнього процесу.
22.3. Верховний Суд у наведеній постанові у подібних правовідносинах вже надавав висновок про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення у гуртожитку, переданого для розміщення у ньому кафе з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи, однак цей висновок судом апеляційної інстанції у даній справі враховано не було.
23. Також РВ ФДМУ зазначає і про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке полягає у розгляді позовних вимог у даній справі без залучення Прилуцького коледжу в якості відповідача. У цій частині посилається на висновки Верховного Суду, які викладено у постанові від 19.10.2016 у справі № 912/627/15-г та ряді інших постанов з аналогічними висновками.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
24. У відзиві на касаційну скаргу Прокурор заперечує проти викладених у ній доводів. Скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою. З постановою апеляційного суду погоджується, стверджує про її відповідність іншим висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, а тому просить залишити її без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
25. Згідно із частинами першою - другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.