ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/1432/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Оболонь Інвест Плюс" (перейменоване з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал")
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 (головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 (суддя Маринченко Я.В.) за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Оболонь Інвест Плюс") на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
у справі №910/1432/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Оболонь Інвест Плюс")
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 71 385,94 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст обставин справи
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (далі - ТОВ "ФК "Морган Кепітал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про стягнення 71 385,94 грн.
1.2.Господарський суд міста Києва рішенням від 26.04.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 у справі №910/1432/21, позов задовольнив частково. Стягнув з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "ФК "Морган Кепітал" 9 028,57 грн 3% річних, 18 693,04 грн втрат від інфляції та 881,52 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовив.
1.3.19.05.2021 на виконання вказаного рішення Господарський суд міста Києва видав відповідний наказ.
1.4.ТОВ "ФК "Морган Кепітал" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій просило:
- визнати неправомірною бездіяльність Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невжиття заходів в примусовому виконанні рішення за наказом Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/1432/21;
- зобов`язати Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом вжиття всіх необхідних заходів примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/1432/21 від 19.05.2021, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
1.5.В обґрунтування скарги позивач посилається на неправомірну бездіяльність Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо вжиття заходів з примусового виконання рішення за наказом Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/1432/21.
1.6.Скаржник стверджує, що оскільки сплив шестимісячний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, рішення суду у цій справі повинно виконуватися відповідно до частин другої та третьої статті 2 та 3 статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
1.7.Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.03.2023 у справі №910/1432/21, яку Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 05.07.2023, скаргу ТОВ "ФК "Морган Кепітал" на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишив без розгляду.
1.8.Залишаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що ТОВ "ФК "Морган Кепітал" подало скаргу поза встановленим процесуальним строком та без клопотання про поновлення такого строку.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших сторін
2.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Оболонь Інвест Плюс" (перейменоване з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал") (далі - ТОВ "ФК "Оболонь Інвест Плюс") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 у справі №910/1432/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
2.2.Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає те, що судами попередніх інстанцій прийняті рішення з порушенням норм процесуального права, а саме статті 341 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) та статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", та не відповідають висновкам щодо застосування норм права, викладеним в постановах Верховного Суду від 25.03.2020 у справі №2-2862/11, від 23.10.2019 у справі №127/2-2177/2005, від 08.07.2020 у справі №589/6044/13, від 22.12.2021 у справі №760/19348/20
2.3.Доводи скаржника зводяться до того, що невчинення державним виконавцем дій, передбачених статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", являє собою бездіяльність - триваюче правопорушення, яке може бути оскаржене упродовж усього строку тривання відповідного правопорушення, а не лише в 10-денний строк після закінчення шестимісячного строку з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, як про це хибно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій.
2.4.При цьому, скаржник вважає безпідставним: (1) врахування судом апеляційної інстанції подання позивачем скарги на бездіяльність державного виконавця, що полягала у зупиненні вчинення виконавчих дій у зв`язку з введенням мораторію у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу у цій справі та не стосувалась бездіяльності державного виконавця щодо невчинення дій, передбачених статтею 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; (2) посилання апеляційного суду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №920/149/18, в якій Суд виснував щодо оскарження рішень та дій у виконавчому провадженні, а не бездіяльності державного виконавця.
2.5.АТ "Українська залізниця" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
2.6.Відповідач звертає увагу на обставини, які унеможливлювали виконання судового рішення у цій справі, яке прийняте за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця", а саме наявність встановленого Законом України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" мораторію на звернення стягнення на активи АТ "Українська залізниця" за зобов`язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, та який також передбачений в нормах Законів України "Про виконавче провадження" та "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції" (роздруківка додається), імперативні норми яких є пріоритетним у правовідносинах за зобов`язаннями ДП "Донецька залізниця".
2.7.Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17, відповідач стверджує, що дії державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження ВП 65643200 є правомірними та такими, що вчиненні у відповідності до вимог чинного законодавства.
2.8.Відповідач вважає правильними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанції стосовно подання позивачем скарги із пропуском встановленого частиною першою статті 341 ГПК строку.
3.Позиція Верховного Суду
3.1.Об`єктом касаційного оскарження у цій справі є ухвала суду першої інстанції про залишення скарги позивача на бездіяльність державного виконавця без розгляду, яка залишена без змін постановою апеляційного суду.
3.2.За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.
3.3.Відповідно до частини першої статті 18 ГПК судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
3.4.Стаття 326 ГПК визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
3.5.Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК).
3.6.Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
3.7.Відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
3.8.Згідно з частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
3.9.Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" до виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.