Постанова суду № 314/1418/21 від 11.10.2023 про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, скасування реєстрації земельних ділянок та відновлення попередньої...

Постанова

Іменем України

11 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 314/1418/21

провадження № 61-2898св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідач - Вільнянська міська рада Запорізької області,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_4,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області та ОСОБА_4 на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Подліянової Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У квітні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з окремими позовами до Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про визнання незаконними та скасування рішень міської ради, скасування реєстрації земельних ділянок та відновлення попередньої реєстрації ділянок.

В обґрунтування позовної заяви позивачі зазначили, що Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області) 14 грудня 2020 року видано наказ, згідно з яким 42-ом громадянам, у тому числі позивачам, надано дозвіл на розробку проєкту щодо відведення земельних ділянок площею по 2,0 га кожному за рахунок земельної ділянки державної власності загальною площею 105,4 га, для чого їм необхідно розробити проєкт землеустрою та подати його на затвердження. Вказаний проєкт землеустрою розроблено фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_5, який вже 11 січня 2021 року отримав витяги з Державного земельного кадастру на кожну з 42-х земельних ділянок, яким присвоєно окремі кадастрові номери. 17 березня 2021 року проєкт землеустрою подано на затвердження до Вільнянської міської ради Запорізької області. Рішенням Вільнянської міської ради Запорізької області від 29 квітня 2021 року № 72 громадянам, які подали заяви про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого ФОП ОСОБА_5, відмовлено у його затвердженні та передачі у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства з посиланням на відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей щодо державної реєстрації земельних ділянок. При з`ясуванні підстав та причин відмови у затвердженні проєкту землевідведення позивачі встановили, що 28 січня 2021 року Вільнянська міська рада Запорізької області своїм рішенням № 47 сама собі надала дозвіл на об`єднання 42-х земельних ділянок, площею 2,0 га кожна, тобто саме тих ділянок, стосовно яких ФОП ОСОБА_5 11 січня 2021 року отримав витяги з Державного земельного кадастру із визначенням кожної ділянки за окремим кадастровим номером. Надалі, рішенням від 18 березня 2021 року № 76, тобто на наступний день після того, як громадяни подали на затвердження свої проєкти, Вільнянська міська рада Запорізької області замість того, щоб розглянути та затвердити подані проєкти громадян, які містили відомості про земельні ділянки з присвоєними кадастровими номерами та які були виготовлені на виконання чинного до цього часу наказу Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 грудня 2020 року № 8 9651/15-20-СГ, затвердила свій проєкт, виготовлений на виконання пізніше прийнятого рішення міської ради від 28 січня 2021 року № 47, на підставі якого земельні ділянки громадян об`єднані у дві інші земельні ділянки, площею 22,0 га та 62,0 га, з новими кадастровими номерами. Рішенням від 29 квітня 2021 року № 72 Вільнянська міська рада Запорізької області відмовила громадянам у затвердженні їх проєктів землеустрою, які надійшли до неї 17 березня 2021 року, посилаючись на відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей щодо державної реєстрації земельних ділянок, що стало можливим у зв`язку із прийняття радою попереднього рішення від 18 березня 2021 року № 76. Позивачі стверджували, що зворотнє об`єднання 42-х земельних ділянок з присвоєними їм за проєктом землевідведення кадастровими номерами вказує на те, що Вільнянська міська рада Запорізької області знала про права громадян, надані їм наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 грудня 2020 року № 8-9651/15-20-СГ. Затвердження Вільнянської міською радою Запорізької області свого проєкту на наступний день після того, як їй на затвердження надійшов проєкт громадян, вказує на свідоме нехтування правами громадян та свідоме надання переваги своїм інтересам, всупереч інтересів громадян. Відмова у затвердженні проєкту громадян з посиланням на відсутність відомостей щодо державної реєстрації земельних ділянок, є наслідком неправомірних дій, які були штучно та протиправно створені самою Вільнянською міською радою Запорізької області. За вказаних підстав та зважаючи на те, що наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою для відведення змелених ділянок 42-м громадянам не скасований і залишається чинним, позивачі переконували суд, що оскаржуваними рішеннями Вільнянської міської ради Запорізької області порушені їх права на набуття у власність земельних ділянок.

З огляду на викладене, з урахуванням уточнень, позивачі просили суд з метою захисту та відновлення своїх прав визнати незаконними та скасувати рішення Вільнянської міської ради Запорізької області від 28 січня 2021 року № 47, від 18 березня 2021 року № 76, від 29 квітня 2021 року № 72; скасувати у Державному земельному кадастрі реєстрацію земельних ділянок, з кадастровими номерами 2321585600:01:002:0367, площею 62,0 га, 2321585600:01:002:068, площею 22,0 га, та поновити реєстрацію земельних ділянок, яка існувала до цього.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 16 червня 2021 року справу № 314/1574/21 за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та справу № 314/1418/21 за позовною заявою ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження. Присвоєно об`єднаному провадженню єдиний унікальний номер 314/1418/21.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 липня 2022 року позови ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Вільнянської міської ради Запорізької області від 28 січня 2021 року № 47 "Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с. Аграфенівка Вільнянської міської ради". Частково визнано незаконним та скасовано рішення Вільнянської міської ради Запорізької області від 18 березня 2021 року № 76 "Про затвердження технічної документації зі землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с. Аграфенівка", за винятком пункту № 5, яким вирішено питання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з кадастровим номером 2321585600:01:002:0265, площею 16,0133 га, та пунктів № 6, 7, в частині визначення порядку виконання та контролю виконання пункту № 5, які залишено без змін. Визнано незаконним та скасовано рішення Вільнянської міської ради Запорізької області від 29 квітня 2021 року № 72 "Про розгляд заяв громадян щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею по 2,0 га та передачу їх у власність для ведення особистого селянського господарства". Скасовано у Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки, з кадастровим номером 2321585600:01:002:0367, площею 62,0 га, та поновлено реєстрацію земельних ділянок площею по 2,0 га кожна, яка існувала до вищевказаної скасованої реєстрації. Скасовано у Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки, з кадастровим номером 2321585600:01:002:0368, площею 22,0 га, та поновлено реєстрацію земельних ділянок площею по 2,0 га кожна, яка існувала до вищевказаної скасованої реєстрації. Стягнуто з Вільнянської міської ради Запорізької області судовий збір: на користь ОСОБА_3 у розмірі 2 724,00 грн, на користь ОСОБА_2 у розмірі 1 362,00 грн, на користь ОСОБА_1 у розмірі 1 362,00 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що Вільнянська міська рада Запорізької області проігнорувала наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 грудня 2020 року № 8-9651/15-20-СГ та позбавила 42-х громадян можливості завершити розпочату ними відповідно до вимог чинного законодавства процедуру отримання у власність земельних ділянок у порядку безоплатної приватизації, що є незаконним і порушує право громадян на "правомірне очікування", а тому рішення Вільнянської міської ради Запорізької області від 28 січня 2021 року № 47 підлягає скасуванню.

Також, скасовуючи частково рішення № 76 Вільнянської міської ради Запорізької області від 18 березня 2021 року, яким було затверджено технічну документацію, розроблену на підставі рішення від 28 січня 2021 року № 47, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що не можна вважати законним наступне рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджені результати та документи, які є наслідком попереднього вже скасованого судом рішення. Водночас суд звернув увагу на те, що фактично на дату винесення рішення від 18 березня 2021 року № 76 у розпорядженні відповідача було наявним два пакета документів із землеустрою, з яких в хронологічному порядку дозвіл на виготовлення проєкту та сам проєкт громадян був виготовлений раніше.

Крім того, скасовуючи рішення Вільнянської міської ради Запорізької області від 29 квітня 2021 року № 72, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що не можна вважати законним рішення, підставою прийняття якого стала відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей щодо державної реєстрації відведених громадянам земельних ділянок, яка утворилась внаслідок прийняття відповідачем рішень від 28 січня 2021 року № 47 та від 18 березня 2021 року № 76, щодо яких суд дійшов висновку про їх незаконність та скасування.

Додатковим рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2022 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Вільнянської міської ради Запорізької області витрати на професійну правничу допомогу: на користь ОСОБА_3 у розмірі 20 000,00 грн, на користь ОСОБА_2 у розмірі 10 000,00 грн, на користь ОСОБА_1 у розмірі 10 000,00 грн. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Ухвалюючи додаткове судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачами докази на підтвердження понесених ними витрат на професійну правничу допомогу, є належними та допустимими.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки відповідач Вільнянська міська рада Запорізької області знаходиться у прифронтовій зоні, стала прихистком для сотень внутрішньо переміщених осіб, які вимушено залишили свої домівки через повномасштабне вторгнення та збройну агресію російської федерації, то стягнення із неї витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі призведе до негативних наслідків при забезпеченні фінансування оборонних заходів та заходів із соціального захисту населення в умовах воєнного стану, то заявлені позивачами до стягнення суми судових витрат на правову допомогу підлягають зменшенню на підставі частин третьої - п`ятої, дев`ятої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки надання правової допомоги на підставі договору від 21 вересня 2021 року № 582/21-ОБД, укладеного між позивачами та адвокатом Сердюком Р. В. після об`єднання справ № 314/1574/21 та № 314/1418/21, не потребувало значних витрат часу адвоката, додаткової підготовки та надання інших послуг, які не були осягнуті попередніми договорами про надання правової допомоги, основний обсяг правової допомоги був наданий позивачам адвокатом очевидно на підставі договорів про надання правової допомоги від 25 березня 2021 року № 582/21 НР та від 05 квітня 2021 року № 582/21-НР, укладеними між позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і адвокатом Сердюком Р. В., до об`єднання справ в одне провадження, то заявлені вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за договором від 21 вересня 2021 року є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, та такими, що не відповідають критерію реальності таких витрат, тому не підлягають стягненню з відповідача взагалі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року апеляційну скаргу Вільнянської міської ради Запорізької області на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 липня 2022 року та додаткове рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2022 року задоволено. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - Сердюка Р. В. на додаткове рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2022 року залишено без задоволення. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 липня 2022 року та додаткове рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та у стягненні на їх користь витрат на правову допомогу в повному обсязі.

Приймаючи вказану постанову, апеляційний суд виходив із того, що ГУ Держгеокадастр у Запорізькій області чи будь-хто із 42-х громадян, які претендували спірні земельні ділянки, не надали Вільнянській міській раді Запорізької області інформацію про існування наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 грудня 2020 року № 8-9651/15-20-СГ про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою 42-м громадянам на відведення земельних ділянок за рахунок поділу земельна ділянка з кадастровим номером 2321585600:01:002:0181, площею 105,4 га, тому не будучи необізнаним про законність поділу належної йому земельної ділянки, яку прийняв єдиним масивом, площею 105,4 га, та зареєстрував її за собою у такому вигляді, відповідач в порядку дискреційних повноважень, рішенням від 28 січня 2021 року № 47 правомірно розпорядився нею шляхом об`єднання з метою подальшого продажу на земельних торгах права оренди на них.

Водночас апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідач з урахуванням законності рішення від 28 січня 2021 року № 47 обґрунтовано прийняв і рішення від 18 березня 2021 року № 76 щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності за межами населеного пункту с. Аграфенівка, а також в подальшому прийняв рішення від 29 квітня 2021 року № 72 про відмову у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розробленого ФОП ОСОБА_5, 23-ом особам (в тому числі двом позивачам), оскільки на цей час вже були відсутні у Державному земельному кадастрі відомості щодо державної реєстрації земельних ділянок позивачів та інших 39-ти осіб.

Також, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскільки позов заявлено лише трьома із 42-х громадян, яким надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою, то суд першої інстанції, розглядаючи позов трьох позивачів, незаконно скасував рішення відповідача № 47 і 76 в частині, яка стосується й інших 39-ти осіб, якими позови не подавались, а також рішення № 72 щодо двадцяти трьох осіб за позовами трьох позивачів.

Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідно до змісту рішення Вільнянської міської ради Запорізькій області від 29 квітня 2021 року № 72 позивач ОСОБА_3 не була заявником щодо затвердження проєкту землеустрою в частині відведення їй земельної ділянки, а тому цим рішенням саме її права порушені не були.

Також скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що з огляду на прийняття нового рішення про відмову в задоволені позову всі витрати позивачі мають нести самостійно без їх компенсації за рахунок іншої сторони.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиція інших учасників справи

У лютому 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник Сердюк Р. В., засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 липня 2022 року та додаткове рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 вересня 2022 року.

Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі 26 жовтня 2021 року у справі № 160/5982/19, від 28 лютого 2020 року у справі № 806/3304/18, від 09 грудня 2020 року у справі № 617/763/16-ц, від 18 січня 2023 року у справі № 580/1300/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 24 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); наявна необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України); порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема встановлення обставин справи на підставі недопустимих доказів (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України). Також заявник посилається на те, що наявні підстави, визначені пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України, для обов`язкового скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

- проігнорував, що відповідач не подав до суду наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 грудня 2020 року № 52-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" та акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 15 грудня 2020 року, на які він посилався, стверджуючи про законність та обґрунтованість рішення Вільнянської міської ради Запорізької області від 28 січня 2021 року № 47;

- розглянув справу за відсутності представника третьої особи ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, який не з`явився до суду з поважних причин, через оголошеної на той час повітряної тривоги;

- не навів належного обґрунтування щодо спростування всіх аргументів позивачів, викладених у позовній заяві, та висновків і мотивів наведених у рішенні суду першої інстанції;

- не врахували "легітимне очікування" позивачів на отримання у власність земельних ділянок щодо яких було виготовлено технічну документацію.

06 березня 2023 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області подало через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Також касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

- не врахував, що постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 не містила жодних зобов`язальних норм імперативного характеру щодо необхідності передачі органам місцевого самоврядування виданих територіальними органами місцевого самоврядування виданих територіальними органами Держгеокадастру наказів про надання дозволів на розроблення документації із землеустрою;

- не надав належної оцінки тому, що оскільки позов у цій справі було подано 05 квітня 2021 року, то спірні правовідносини, станом на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ, а саме 27 травня 2021 року, вже відбулись;

- проігнорував те, що спір у справі підлягає вирішення у порядку адміністративного судочинства.

29 березня 2023 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області через підсистему "Електронний суд" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якій, з урахуванням уточнень, просило скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

24 квітня 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник Сердюк Р. В., засобами поштового зв`язку подав Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому, заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін.

01 травня 2023 року ОСОБА_4, як особа, яка не брала участі у справі, подала до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 08 липня 2022 року.

Право на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що вона є однією з 42-ох громадян, яким наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 грудня 2020 року № 8-9651/15-20-СГ надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою площею 2,0 га. ФОП ОСОБА_5, на виконання вказаного наказу та за замовленням заінтересованих громадян, виготовив проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок, один на всіх - 42-ох громадян, де ОСОБА_4 зазначена під № 23. В ході виготовлення вказаного проєкту землеустрою, між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 були укладені акти перенесення в натуру (на місцевості) меж земельної ділянки заявника та акт приймання-передачі межових знаків на зберігання. З того часу виділена ОСОБА_4 земельна ділянка, площею 2,0 га, перебуває у її фактичному користуванні. Проєкт виготовлений ФОП ОСОБА_5 на затвердження Вільнянської міської ради Запорізької області заявник не подавала. 24 квітня 2023 року ОСОБА_4 дізналась про створення рішеннями Вільнянської міської ради Запорізької області перешкод всім 42-ом громадянам у набутті у власність земельних ділянок на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 грудня 2020 року № 8-9651/15-20-СГ, а також те, що такі рішення в подальшому стали предметом оскарження позивачів у судовому порядку у цій цивільній справі. ОСОБА_4 стверджує, що висновки Запорізького апеляційного суду, викладені у постанові від 25 січня 2023 року у цій справі, щодо законності рішень Вільнянської міської ради Запорізької області від 28 січня 2021 року № 47 та від 18 березня 2021 року № 76, а також щодо безпідставності скасування таких рішень судом першої інстанції за позовом лише трьох із 42-ох громадян, яким наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 грудня 2020 року № 8-9651/15-20-СГ надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою, без залучення їх до участі у справі, порушують її законні права та інтереси і дають їй право на касаційне оскарження такої постанови апеляційного суду.

Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 617/763/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування судами пункту 24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, заявник посилається на те, що наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови з підстав, передбачених пунктом 8 частини першої статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:

- не врахував, що надання дозволу територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин на розробку проєкту землеустрою двом окремим особам щодо однієї і тієї ж земельної ділянки, є такими, що суперечить вимогам землеустрою, та сприяє позбавленню одного з них можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру отримання у власність земельної ділянки;

- не звернув увагу на те, що положення пункту 24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України має пряму дію в часі, тобто регулює відносини, що виникли після набрання чинності, а також відносини, які виникли до набрання чинності та продовжують існувати на час набрання чинності;

- помилково розглянув справу без участі всіх 42-ох громадян, яким наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 грудня 2020 року № 8-9651/15-20-СГ надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 02 та 06 березня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 09 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 314/1418/21 з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано з Вільнянського районного суду Запорізької області матеріали справи № 314/1418/21; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.

30 березня 2023 року матеріали справи № 314/1418/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2023 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 08 травня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_4, як особи яка не брала участі у розгляді справи, на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2023 року поновлено ОСОБА_4 строк на касаційне оскарження постанови Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2023 року справу № 314/1418/21 призначено до судового розгляду колегією суддів у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області підлягають залишенню без задоволення, а касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 підлягає закриттю, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 грудня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області прийняло наказ № 8-9651/15-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою", яким 42-м громадянам, серед яких під № 9 значиться ОСОБА_2, під № 39 значиться ОСОБА_1 та під № 18 значиться ОСОБА_3, надано дозвіл на розроблення проєкту щодо відведення у власність земельних ділянок, розташованих на території Вільнянської міської територіальної громади, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства.

Орієнтовний розмір земельної ділянки, яка відводиться, складає 84,0 га, тобто по 2,0 га кожному з 42-х громадян. Згідно з пунктом 5 вказаного наказу № 8-9651/15-20-СГ громадянам необхідно подати розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок на затвердження відповідно до вимог чинного законодавства.

Водночас 14 грудня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області видало наказ № 52-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", згідно з яким здійснено заходи по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Вільнянській міській об`єднаній громаді.

Згідно з актом від 15 грудня 2020 року, серед іншого, у комунальну власність була передана земельна ділянка, з кадастровим номером 232158600:01:002:0181, площею 105,4 га, цільове призначення 01.04 (для ведення підсобного господарства).

Зазначена земельна ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробленої Запорізькою регіональною філією державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", та зареєстрована 31 жовтня 2019 року.

24 грудня 2020 року Вільнянська міська рада зареєструвала за собою право комунальної власності на вказану земельну ділянку, площею 104,5 га, з кадастровим номером 232158600:01:002:0181, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Підставами державної реєстрації вказано: наказ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" № 52-ОТГ, виданий 14 грудня 2020 року, та Акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 15 грудня 2020 року. Зазначені відомості підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02 квітня 2021 року 16:28:08.

У ході розгляду справи сторони визнали тотожність земельної ділянки, стосовно якої 14 грудня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області прийнятий наказ № 8-9651/15-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою" 42-м громадянам, та земельної ділянки, з кадастровим номером 232158600:01:002:0181, площею 105,4 га, яку 24 грудня 2020 року Вільнянська міська рада зареєструвала за собою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На виконання наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 14 грудня 2020 року № 8-9651/15-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою" та за рахунок земельної ділянки, з кадастровим номером 232158600:01:002:0181, площею 105,4 га, ФОП ОСОБА_5 виготовив проєкт землеустрою щодо відведення земельних ділянок для 42-х громадян, вказаних у наказі, кожному по 2,0 га.

У ході виготовлення вказаного проєкту землеустрою ФОП ОСОБА_5 були сформовані та зареєстровані у земельному кадастрі 42-і земельні ділянки, площа кожної з яких становила 2,0 га, та кожній з яких був присвоєний окремий кадастровий номер, зокрема, земельним ділянкам позивачів: ОСОБА_2 -2321585600:01:002:0283, ОСОБА_3 - 2321585600:01:002:0316, ОСОБА_1 - 2321585600:01:002:0359.

11 січня 2021 року ФОП ОСОБА_5 отримав Витяги з Державного земельного кадастру на 42 сформовані земельні ділянки, зокрема, на які розроблено проєкт землеустрою позивачам ОСОБА_1 - кадастровий номер 2321585600:01:002:0359, ОСОБА_2 - кадастровий номер 2321585600:01:002:0283, ОСОБА_3 - кадастровий номер 2321585600:01:002:0316.

28 січня 2021 року Вільнянська міська рада Запорізької області ухвалила рішення № 47, яким надала дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства), що перебувають у комунальній власності та розташовані за межами населеного пункту с. Аграфенівка Вільнянської міської ради, які підлягають об`єднанню у дві земельні ділянки площею 22,0 га та площею 62,0 га з подальшим виготовленням проєкту землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок із зміною цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та включенням їх до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Вільнянської міської ради Запорізької області для продажу права оренди на земельних торгах. Додатки до цього рішення містять кадастрові номери земельних ділянок на які претендували позивачі та інші 39 осіб.

На підставі вказаного рішення від 28 січня 2021 року № 47, Товариство з обмеженою відповідальністю "Козацькі землі" розробило технічну документацію із землеустрою, згідно з якою 15 березня 2021 року державним реєстратором було проведено об`єднання 42-х вище зазначених земельних ділянок, на які 42-ма громадянами вже було розроблено проєкти землеустрою із присвоєнням сформованим земельним ділянкам кадастрових номерів, у дві земельні ділянки, площею 22,0 га, з кадастровим номером 2321585600:01:002:0368, та, площею 62,00 га, з кадастровим номером 2321585600:01:002:0367.

Рішенням сесії Вільнянської міської ради Запорізької області від 18 березня 2021 року № 76 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання 42-х земельних ділянок в дві земельні ділянки, площею 22,0 га, з кадастровим номером 2321585600:01:002:0368, та, площею 62 га, з кадастровим номером 2321585600:01:002:0367.

Також судами встановлено, що перед прийняттям вказаного рішення № 76 на сесії 18 березня 2021 року до Вільнянської міської ради Запорізької області (17 березня 2021 року) надійшли заяви від 23-ох фізичних осіб з числа 42-ох про затвердження їх проєктів землевідведення, у яких був наявний наказ ГУ Держгеокадастру від 14 грудня 2020 року № 8-9651/15-20-СГ, але ці заяви не були включені до порядку денного на сесію 18 березня 2021 року.

На сесії Вільнянської міської ради Запорізької області 29 квітня 2021 року прийнято рішення № 72, згідно з яким відмовлено громадянам у затвердженні їх проєктів землевідведення, оскільки відведені згідно з проєктами їм земельні ділянки площею по 2,00 га були на цей час фізично відсутні у публічній кадастровій карті внаслідок їх об`єднання у дві окремі земельні ділянки площею 62,0 га та 22,0 га.

Під "відсутністю у Державному земельному кадастрі відомостей щодо державної реєстрації відведених громадянам земельних ділянок" відповідачем розумілося їх об`єднання та реєстрація двох нових земельних ділянок кадастровий номер 2321585600:01:002:0367, площею 62,0 га та кадастровий номер 2321585600:01:002:0368, площею 22,0 га, на підставі рішення від 28 січня 2021 року № 47 та на підставі рішення від 18 березня 2021 року № 76, що автоматично призвело до скасування реєстрації у земельному кадастрі 42-х земельних ділянок, кожна площею 2,0 га, які були сформовані та зареєстровані на підставі проєкту землевідведення виготовленому ФОП ОСОБА_5 на замовлення громадян.

Крім того, судами встановлено, що у 20-х числах грудня 2020 року Вільнянська міська рада звернулась з листом до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, у якому просила надати інформацію, чи має місце у відношенні земельної ділянки площею 104,5 га, що передана у комунальну власність територіальної громади, видання наказів про надання дозволу на розроблення проєктів землевідведення, та просила не допускати перерозподілу цієї земельної ділянки.

Проте відповіді на вказаний запит станом на час прийняття рішення від 28 січня 2021 року № 47 та рішення від 18 березня 2021 року № 76 отримано не було.

З наданих суду пояснень свідка ОСОБА_7 слідує, що проєкти землеустрою, які надійшли від фізичних осіб 17 березня 2021 року, не були винесені на розгляд сесії міської ради 18 березня 2021 року, оскільки мали пройти погодження на засіданні земельної комісії, на якій готуються проєкти рішень, які потім пропонуються депутатам для голосування на сесії. Земельна комісія проводиться завчасно, як правило, за п`ять днів до сесії.

Щодо наявності наказу про надання дозволу на виготовлення проєкту землевідведення іншим особам, ОСОБА_7 заначив, що Вільнянська міська рада Запорізької області робила відповідний запит до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, але депутати на погоджувальній комісії вирішили винести це рішення на голосування до отримання відповіді. Фактично відповідь надійшла тільки в липні 2021 року.

Звертаючись до суду із позовом позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вказували на те, що рішеннями Вільнянської міської ради Запорізької області від 28 січня 2021 року № 47, від 18 березня 2021 року № 76, від 29 квітня 2021 року № 72 порушені їхні права на набуття у власність земельних ділянок, а тому просили суд визнати їх незаконним та скасувати. Також позивачі просили скасувати у Державному земельному кадастрі реєстрацію земельних ділянок, з кадастровими номерами 2321585600:01:002:0367, площею 62,0 га, 2321585600:01:002:068, площею 22,0 га, та поновити реєстрацію земельних ділянок, яка існувала до цього.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

- щодо касаційних скарг ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

................

Перейти до повного тексту