ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 826/11304/18
адміністративне провадження № К/9901/11287/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю:
представника позивача Золотухіна Р.М.,
представника відповідача Норця В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження як суд касаційної інстанції справу №826/11304/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019 (головуючий суддя Маруліна Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 (головуючий суддя Беспалов О.О., судді: Парінов А.Б., Ключкович В.Ю.),
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальною служби, у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2018:
№0007531401 на суму штрафних санкцій 510,00грн.;
№0007521401 на суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 112ʼ 414ʼ 405,00грн.;
№0007511401 за платежем з податку на додану вартість у сумі 28ʼ103ʼ 601грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків Державної податкової служби в межах строку на касаційне оскарження звернувся з касаційною скаргою Верховного Суду. Також, відповідач просить Суд здійснити процесуальне правонаступництво.
Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі №826/11304/18 за касаційною скаргою податкового органу.
До суду надійшов відзив Товариства на касаційну скаргу відповідача.
Ухвалою від 06.09.2023 призначено справу №826/11304/18 до касаційного розгляду у судовому засіданні на 03.10.2023.
Розглянувши заяву відповідача про заміну правонаступником, враховуючи приписи статті 52 КАС України, якою встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив, - суд вбачає підстави заяву відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником задовольнити.
У судовому засіданні представником відповідача підтримано доводи касаційної скарги.
Поряд з цим, представник позивача підтримав доводи Товариства, викладені у відзиві на касаційну скаргу податкового органу.
Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховним Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Суд на підставі фактичних обставин справи з`ясував наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдінг" звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2018 №0007531401; №0007521401; №0007511401.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач не погоджується з висновками, викладеними у Акті перевірки, вважає їх протиправними, оскільки контролюючим органом не досліджено господарські операцій з точки зору їх реальності, не проаналізовано первинні документи, висновки сформовано лише на підставі ІС "Податковий блок"; доводи та аргументи викладені в Акті перевірки вибірково та необґрунтовано; використано в Акті перевірки неналежні, неперевірені факти та не підтверджено тези жодними доказами.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що реальність господарських операцій між контрагентами підтверджується матеріалами справи, позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання податкових обов`язків та порушення ведення господарської діяльності його контрагентами, а також відслідковувати джерело походження придбаного ними товару. Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається податковий орган, суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів, суди дійшли висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за відсутності на те правових підстав, а отже, є протиправними та підлягають скасуванню. Судами вказано, що відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів на підтвердження викладених у акті перевірки обставин щодо непідтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Податковий орган оскаржив рішення судів попередніх інстанцій у касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що судами не враховано докази щодо того, що операції позивача з контрагентами не можна кваліфікувати як такі, що мали реальний характер. Відповідач посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права до спірних правовідносин, де Суд вказував, за яких обставин господарську операцію можна визнавати такою, яка здійснена для отримання необґрунтованої податкової вигоди. Відповідач вказує, що висновки Акту перевірки гуртуються на аналізі звітних документів, податкових декларацій з додатками та іншої податкової інформації, що надійшла засобами ІС "Податковий блок" та за даними Єдиного реєстру податкових накладних, відповідно до якого, контролюючим органом не встановлено законного джерела походження товарів від контрагентів ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс", ТОВ "Інвестиційна фінансово-промислова група", ТОВ "Укрресурс Трейдінг". На підставі викладеного, відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами податкового органу не погодився. Товариство вказує, що доводи касаційної скарги податкового органу спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами. При цьому, заперечуючи проти висновків судів, відповідач не наводить конкретних обставин та фактів, які б вказували у чому полягає неправильне застосування судами матеріального права та порушення процесуального права. Враховуючи зазначене, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Офісом ВПП проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ДТЕК Трейдінг" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2017.
За результатами перевірки складено Акт від 13.06.2018 №1755/28-10-14-01/36511938 (далі також - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем:
підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 7 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 "Дохід", в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на суму 112ʼ 414ʼ 405грн., в т.ч.: за 2017 рік на 112ʼ 414ʼ 405 грн.;
пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 22ʼ 482ʼ 881 грн., в т.ч.: за липень 2015 року в сумі 2ʼ 285ʼ 829 грн., за березень 2017 року в сумі 20ʼ 197ʼ 052грн.;
підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, підпункту 1.7 пункту 29 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання податкової декларації по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за вересень 2015 року;
підпункту "б" пункту 176.2 статті 176, пункту 51.1 статті 51 та пункту 176.2 "б" статті 176, пункту 119. 2 статті 119 Податкового кодексу України в частині неподання податковим агентом податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку повноти за квітень 2016 року.
На підставі Акту перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 02.07.2018:
№0007531401 форми "ПС" на суму штрафних санкцій 510,00грн.;
№0007521401 форми "П" на суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 112ʼ 414ʼ 405,00грн.;
№0007511401 форми "Р" за платежем з податку на додану вартість у сумі 28ʼ 103ʼ 601грн.
Вважаючи вказані рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 135.4 статті 135 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
У цій справі на підставі наявних матеріалів судами з`ясовано, що відповідно до змісту Акту перевірки, контролюючим органом досліджено взаємовідносини позивача з контрагентами: ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс", ТОВ "Інвестиційна фінансово-промислова група" та ТОВ "Укрресурс Трейдінг", в результаті чого не встановлено законного джерела походження товарів від контрагентів.
Також, контролюючим органом встановлено, що документування позивачем операцій з постачання із вказаними контрагентами та відображення в бухгалтерському обліку без можливості підтвердження таких операцій постачальниками.
Крім іншого, дослідивши податкові декларації позивача, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 контролюючим органом встановлено його завищення на загальну суму 22ʼ 482ʼ 881,00грн.
Відповідно до висновків Акту перевірки, податковим органом встановлено, що реальність проведених ТОВ "ДТЕК Трейдінг" господарських операцій з ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" у лютому 2015 року щодо придбаного мазуту топочного марки 40 на загальну суму 2 315 669, 20 грн., не підтверджується у зв`язку з: відсутністю необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності внаслідок відсутності кількості штату працюючих осіб у контрагентів- постачальників продуктів нафтопереробки, відсутності виробничо-складських приміщень та транспортних засобів, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності; неможливістю встановлення фактичних виробників нафтопродуктів (мазут толочний марки 40), а також відсутність факту підтвердження реалізації (виробництва) по ланцюгу продажу/придбання між сумнівними підприємствами-постачальниками; недостовірністю даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" для ТОВ "ДТЕК Трейдінг", формальний підхід до їх оформлення, та, як наслідок, їх юридичну дефектність; неможливістю дослідити кінцевого виробника продукції, яку в подальшому реалізовано на адресу кінцевого споживача ТОВ "ДТЕК Трейдінг".
На підставі вищенаведеного, згідно з проведеним аналізом, співставлення звітних документів, податкових декларацій з додатками та іншої податкової інформації, що надійшли засобами АС "Податковий блок" та за даними Єдиного реєстру податкових накладних, зроблено висновок, що законного джерела походження товару не встановлено.
Розглянувши доводи відповідача, які останній також викладає у касаційній скарзі, суди з`ясували, що на підтвердження існування взаємовідносин між ТОВ "ДТЕК Трейдінг" та ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" податковому органу надано документацію (у т.ч. первинну документацію), що підтверджується Актом перевірки (стор. 13): договір поставки та додатки до нього, рахунки на оплату, акти прийому-передачі, посвідчення якості на товар, залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, стор. 17 Акту перевірки містить посилання на надання позивачем паспортів якості та сертифікатів відповідності на мазут під кожен акт приймання-передачі мазуту.
Протягом спірного періоду (лютий 2015 року) на виконання Договору № 5-1- 2014/005 від 22.12.2014 року між ТОВ "ДТЕК Трейдінг" та ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" укладено: Специфікацію від 30.01.2015 на постачання 480,00 т мазуту паливного марки 100 та/або марки 40 на загальну суму 3 431 998,08 грн.; Специфікацію від 02.02.2015 на постачання 1000,00 т мазуту паливного марки 100 на загальну суму 6 695 004,00 грн.
За правилом першої події Постачальником виписано на надано ТОВ "ДТЕК Трейдінг" податкові накладні (з квитанціями, що підтверджують їх прийняття) на загальну суму 10 754 851,74 грн. (згідно переліку).
Прийняття мазуту позивачем підтверджується Актами прийому-передачі до Договору № 5-1-2014/005 на загальну суму постачання 10 754 851,71 грн. (Акти на поставку згідно переліку).
На оплату вказаного вище обсягу мазуту ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" виставлено ТОВ "ДТЕК Трейдінг" рахунки на оплату на загальну суму постачання 10 754 851,71 грн.: (Рахунки-фактури згідно переліку).
Здійснення оплати ТОВ "ДТЕК Трейдінг" за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 10 754 851,74 грн. (Платіжні доручення згідно переліку).
Крім того, відповідність мазуту якісним характеристикам, підтвердження їх походження (зазначення виробника) доводиться сертифікатами якості та паспортами, які були надані під час податкової перевірки та які долучено позивачем до матеріалів справи.
Твердження відповідача щодо того, що встановити виробника мазуту неможливо є спірним, оскільки у Актах приймання-передачі мазуту (які надано платником податків під час перевірки) містяться посилання на виробника мазуту.
Так, у спірному періоді ТОВ "ДТЕК Трейдінг" отримано мазут від наступних виробників: ТОВ "Дніпронафтапродукт"; ТОВ "Прінт Інжінірінг"; ВАТ "Мозирський нафтопереробний завод".
Транспортування мазуту здійснювалося на станції вантажоотримувачів: ТОВ "ДТЕК Східенерго" (ДТЕК Курахівська ТЕС), ПАТ "Київенерго" (ТЕЦ-5 СВП "КИЇВСЬКІ ТЕЦ"), що підтверджується відповідними накладними та документами, що підтверджують прийняття мазуту вантожоотримувачами: ДТЕК Курахівська ТЕС (Накладні згідно переліку).
Приймання мазуту (560,648 т.) ДТЕК Курахівська ТЕС підтверджується: Актами за формою ТП-4.
Направлення та прийняття мазуту ТЕЦ-5 СВП "КИЇВСЬКІ ТЕЦ" підтверджується: Накладною № 33515339 (1007,650 т); Листом ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" № 029/02 від 12.02.2015 року; Актом № 1 від 16.02.2015 року за формою ТП4.
Крім іншого, у Акті перевірки (стор. 20) контролюючий орган посилається на акт перевірки ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" від 03.03.2017 № 090/08-01-14-02/30599713, яким встановлено завищення податкових зобов`язань по реалізації мазуту толочного марки 40 за лютий 2015 року, як на підставу визнання операцій між позивачем та ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" нереальними.
Водночас, посилання контролюючого органу на акти перевірок, складені відносно контрагентів позивача, не можуть братися до уваги, оскільки нормами діючого податкового законодавства України не передбачено можливості посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб`єкта господарювання на акти перевірок інших суб`єктів господарювання-контрагентів.
Також, у цій справі перевіркою встановлено неможливість підтвердження факту постачання мазуту паливного у травні 2015 року від ТОВ "Інвестиційна фінансово-промислова група" для подальшої реалізації на позивача у кількості 1 214,314 т на загальну суму 11 399 302,27 грн., в тому числі ПДВ 1 899 883, 71 грн., у зв`язку з: відсутністю необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності внаслідок відсутності кількості штату працюючих осіб у контрагентів-постачальників продуктів нафтопереробки, відсутністю виробничо - складських приміщень та транспортних засобів, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності; неможливістю встановлення фактичних виробників нафтопродуктів (мазут паливний марки 100), а також відсутність факту підтвердження реалізації (виробництва) по ланцюгу продажу/придбання між сумнівними підприємствами-постачальниками; недостовірністю даних, відображених в паперових носіях документів виписаних від контрагента-постачальника ТОВ "Інвестиційна фінансово-промислова група" для позивача, формальним підходом до їх оформлення, та, як наслідок, їх юридична дефектність.
Отже, на підставі наявної зібраної інформації, контролюючим органом зроблено висновок, що контрагенти - постачальники не мали можливості здійснювати господарську діяльність по реалізації мазуту паливного у травні 2015 року покупцю ТОВ "Інвестиційна фінансово-промислова група". У зв`язку з відсутністю у постачальників необхідних матеріальних, технічних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності та фактів придбання мазуту паливного, який реалізовано у травні 2015 року ТОВ "ДТЕК Трейдінг" - відсутнє законне джерело походження товару.