ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 380/5319/22
адміністративне провадження № К/990/28098/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Єресько Л.О.,
Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові
на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 (головуючий суддя - Р.В. Кухтей, судді - С.П. Нос, С.М. Шевчук)
у справі № 380/5319/22
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
- визнати протиправним і скасувати наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 20.01.2022 № 3-ос "Про звільнення ОСОБА_1" (з врахуванням внесених до нього змін згідно з наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 28.01.2022 № 5-ос "Про внесення змін до наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 20.01.2022 № 3ос "Про звільнення ОСОБА_1", наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 02.02.2022 № 9-ос "Про внесення змін до наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 20.01.2022 № 3ос "Про звільнення ОСОБА_1 (зі змінами") та наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 08.04.2022 № 27-ос "Про зміну дати звільнення ОСОБА_1");
- поновити ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові з 03.03.2022;
- стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.03.2022 по день постановлення судом рішення у справі.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає про незгоду з фактом свого звільнення, вважає, що таке відбулось з порушенням законодавчо встановленої процедури та за відсутності фактичних та формальних підстав. Позивач вказує, що у заяві від 27.12.2021 вона просила надати їй відпустку без збереження заробітної плати з 04.01.2022 по 06.01.2022, щорічну основну відпустку тривалістю 19 календарних днів з 10.01.2022 та звільнити її у останній день відпустки. З 24.01.2022 по 24.02.2022 позивач перебувала на лікарняному, а тому в силу приписів Закону України "Про відпустки" щорічна відпустка повинна була бути продовжена на весь період тимчасової непрацездатності і останній день відпустки припадав би на 01.03.2022. Оскільки позивач просила у заяві від 27.12.2021 звільнити її у останній день відпустки, а така в силі тимчасової непрацездатності повинна була бути продовжена на весь період захворювання, для позивача незрозуміла причини її звільнення з 09.02.2022. Крім того, позивач вказує, що 16.02.2022 вона подала заяву про відкликання заяви від 27.12.2021 в частині звільнення, проте листом відповідач повідомив позивача про закінчення двотижневого строку на відкликання заяви і відмовив позивачу у її задоволенні. З посиланням на положення статті 38 Кодексу законів про працю України позивач вказує, що у випадку, якщо працівник повідомляє суб`єкта призначення про майбутнє звільнення у строк, більший, ніж 14 днів, то більшим є і строк на відкликання заяви про звільнення і такий повинен обчислюватись з моменту повідомлення про звільнення до настання дати самого звільнення, яка вказана у такому повідомленні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач реалізовувала своє право на звільнення за власним бажанням одночасно з реалізацією її права на відпустку, яка неодноразово продовжувалась у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відповідач, приймаючи наказ про звільнення позивача, діяв у відповідності до норм чинного законодавства України. Надаючи оцінку доводам позивача щодо реалізації права особи на відкликання заяви про звільнення за власним бажанням, суд першої інстанції вказав, що заява про відкликання заяви про звільнення подана поза допустимими визначеними законодавством строками та після волевиявлення роботодавця щодо звільнення, а тому не могла бути розглянута останнім.
5. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у задоволенні заяви позивача від 27.06.2022 про стягнення судових витрат з відповідача відмовлено, оскільки рішення у справі ухвалено не на користь позивача.
6. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано наказ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 3-ос від 20.01.2022 "Про звільнення ОСОБА_1" (з урахуванням внесених до нього змін згідно наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 5-ос від 28.01.2022 "Про внесення змін до наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 3-ос від 20.01.2022 "Про звільнення ОСОБА_1" та наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 9-ос від 02.02.2022 "Про внесення змін до наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 3-ос від 20.01.2022 "Про звільнення ОСОБА_1" та наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 27-ос від 08.04.2022 "Про зміну дати звільнення ОСОБА_1". Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові з 03.03.2022. Стягнуто з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові на користь ОСОБА_1 231 401 грн 46 коп середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
7. При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції, з огляду на відсутність доказів активного волевиявлення (дій) позивача щодо наполягання розірвати трудовий договір у строк, визначений статтею 38 Кодексу законів про працю України та частиною першою статті 86 Закону України "Про державну службу", беручи до уваги факт перебування позивача у стані тимчасової непрацездатності, дійшов висновку, що рішення відповідача про звільнення позивача було передчасним.
8. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 скасовано та прийнято постанову, якою заяву представника позивача задоволено повністю. Стягнуто з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові на користь ОСОБА_1 15 000 грн 00 коп понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
9. Посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, скаржник просить постанову апеляційного суду, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
10. Підставою касаційного оскарження судового рішення вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: приписів статті 38 Кодексу законів про працю України, статті 86 Закону України "Про державну службу", статті 3 Закону України "Про відпустки", без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 03.12.2020 у справі № 140/3179/19, від 18.11.2019 у справі № 813/3857/15, від 02.10.2019 у справі № 826/17279/16 у подібних правовідносинах.
11. В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції не враховано, що з 24.01.2022 до 25.02.2022 позивач перебувала на лікарняному, двотижневий строк для відкликання заяви про звільнення за власним бажанням завершився 11.01.2022, тобто не під час тимчасової непрацездатності, тоді як заява про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням подана 18.02.2022, тобто поза межами двотижневого строку. На переконання заявника, оскільки в межах двотижневого строку попередження позивач не вчиняла жодних дій, які б свідчили про її намір повернутися на роботу, тому після завершення двотижневого строку попередження позивач вважається такою, що припинила роботу.
12. Крім того, в касаційній скарзі відповідач висловлює свою незгоду і з іншою постановою суду апеляційної інстанції, якою задоволено заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, просить постанову скасувати, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу.
Позиція інших учасників справи
13. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалася, відсутність якого відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги
14. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - ОСОБА_3, суддів - Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В. від 31.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові на постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі № 380/5319/22.
15. Ухвалою від 31.10.2022 Верховний Суд клопотання Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 у справі № 380/5319/22 задовольнив частково. Зупинив виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 в частині стягнення з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові на користь ОСОБА_2 231 401 грн 46 коп середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення перегляду справи в касаційному порядку. Зупинив виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2022 щодо стягнення з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові на користь ОСОБА_1 15 000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
16. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14.08.2023 № 1354, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10.08.2023 № 815/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку", призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 380/5319/22.
17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 визначено склад колегії суддів: Мельник-Томенко Ж.М. - головуючий суддя, суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М. для розгляду судової справи № 380/5319/22.
18. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
19. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 11.10.2018 № 3о/с ОСОБА_1 призначена на посаду провідного спеціаліста сектору кадрової роботи та державної служби згаданого управління.
20. 27.12.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила надати їй відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 3 календарних дні з 04.01.2022 по 06.01.2022, частину щорічної основної відпустки тривалістю 19 календарних днів з 10.01.2022 та звільнити її із займаної посади за власним бажанням в останній день відпустки.
21. Відповідно до наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 496-о/с від 31.12.2021 позивачу надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 3 календарні дні з 04.01.2022 по 06.01.2022.
22. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 26 від 06.01.2022 позивачу надано невикористану частину щорічної основної відпустки тривалістю 2 календарних днів за період роботи з 12.10.2018 по 11.10.2019, тривалістю 10 календарних днів за період роботи з 12.10.2019 по 11.10.2020, тривалістю 2 календарних дні за період роботи з 12.10.2020 по 11.10.2021 та частину щорічної основної відпустки тривалістю 5 календарних днів за період роботи з 12.10.2021 по 11.10.2022, всього тривалістю 19 календарних днів з 10.01.2022 по 28.01.2022.
23. Листом № 12-06-808 вих.-22 від 20.01.2022 відповідач повідомив позивача, що її буде звільнено 28.01.2022 за власним бажанням в останній день частини щорічної основної відпустки.
24. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у Львові № 3-ос від 20.01.2022 відповідно до пунктів 2, 5 частини третьої статті 13 Закону України "Про державне бюро розслідувань", керуючись статтями 86, 89 Закону України "Про державну службу" позивача звільнено з посади провідного спеціаліста відділу кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львові 28.01.2022 за власним бажанням.
25. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 8-в від 28.01.2022 позивачу продовжено щорічну основну відпустку на 5 календарних днів з 29.01.2022 по 02.02.2022 з зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.
26. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 5-ос від 28.01.2022 пункт 1 наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 20.01.2022 № 3-ос "Про звільнення ОСОБА_1" викладено у такій редакції: "Припинити державну службу та звільнити ОСОБА_1 з посади провідного спеціаліста відділу кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові 02.02.2022 за власним бажанням".
27. Листом № 12-06-1417 вих.-22 від 28.01.2022 відповідач повідомив позивача, що відповідно до наказу № 8-в від 28.01.2022 їй продовжено щорічну основну відпустку до 02.02.2022 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. Одночасно наказом № 5-ос від 28.01.2022 змінено дату звільнення на 02.02.2022 за власним бажанням в останній день частини щорічної основної відпустки, продовженої згідно наказу №8-в від 28.01.2022.
28. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 9-в від 02.02.2022 позивачу продовжено щорічну основну відпустку, надану відповідно до наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 06.01.2022 №2-в на 5 календарних днів з 05.02.2022 по 09.02.2022 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.
29. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 9-ос від 02.02.2022 пункт 1 наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 20.01.2022 № 3-ос "Про звільнення ОСОБА_1" (зі змінами) викладено у такій редакції: "Припинити державну службу та звільнити ОСОБА_1 з посади провідного спеціаліста відділу кадрової роботи та державної служби Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові 09.02.2022 за власним бажанням".
30. Листом № 12-06-1722 вих.-22 від 02.02.2022 відповідач повідомив позивача, що відповідно до наказу від 02.02.2022 № 9-ос їй продовжено щорічну основну відпустку до 09.02.2022 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю. Одночасно, наказом від 02.02.2022 № 9-ос змінено дату звільнення на 09.02.2022 за власним бажанням в останній день частини щорічної основної відпустки, продовженої згідно наказу від 02.02.2022 № 9-в.
31. Листом № 12-06-2353 вих.-22 від 09.02.2022 відповідач повторно повідомив позивачу вказану інформацію.
32. 16.02.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила вважати відкликаною заяву від 27.12.2021 в частині звільнення з займаної посади провідного спеціаліста відділу кадрової роботи та державної служби.
33. Листом № М-392/12-06-520/22 від 23.02.2022 відповідач повідомив позивача, що заява про звільнення за власним бажанням від 27.12.2021 надійшла 28.12.2021 і двотижневий строк її відкликання завершився 11.01.2022. Таким чином, з огляду на завершення строків, протягом яких працівник може відкликати свою заяву про звільнення за власним бажанням Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові змушене залишити без задоволення заяву від 16.02.2022 про відкликання заяви про звільнення.
34. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 18-в від 08.04.2022 позивачу продовжено щорічну основну відпустку, надану відповідно до наказу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 06.01.2022 № 2-в на 5 календарних днів з 26.02.2022 по 02.03.2022 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю.
35. Наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові № 27-ос від 08.04.2022 змінено дату звільнення позивача, визначену наказом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові від 20.01.2022 № 3-ос (зі змінами) з 09.02.2022 на 02.03.2022.
36. Листом № 12-06-4844 вих.-22 від 08.04.2022 відповідач повідомив позивача про зміну дату її звільнення за власним бажанням з 09.02.2022 на 02.03.2022.
37. Вважаючи, що звільнення відбулось з порушенням законодавчо встановленої процедури та за відсутності фактичних та формальних підстав, позивач звернулася до суду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
38. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
39. Правові основи організації та діяльності Державного бюро розслідувань визначає Закон України "Про Державне бюро розслідувань".
40. Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.