ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 926/4918/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
у письмовому провадженні розглянув касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гойник Тетяни Григорівни
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 (у складі колегії суддів: Орищин Г.В. (головуючий), Галушко Н.А., Желік М.Б.), якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"
до Фізичної особи-підприємця Гойник Тетяни Григорівни
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 162 600,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст обставин справи
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - Позивач, ТОВ "Бізнес Позика") звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Гойник Тетяни Григорівни (далі - Відповідач, ФОП Гойник Т.Г.) про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 162 600,00 грн, з яких: 70 000,00 грн - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом та 92 600,00 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем допущено порушення виконання зобов`язання за кредитним договором в частині своєчасної сплати заборгованості та процентів за користування кредитом.
1.3. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2023 у справі №926/4918/22 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ФОП Гойник Т.Г. на користь ТОВ "Бізнес Позика" 162 600,00 грн заборгованості за кредитним договором, з яких: 70 000,00 грн - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом 92 600,00 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
1.4. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ФОП Гойник Т.Г. 11.07.2023 звернулася до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
1.5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 у справі №926/4918/22 подану апеляційну скаргу було повернуто Відповідачу у відповідності до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така не була підписана.
1.6. 20.07.2023 Відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2023.
До вказаної скарги було додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано не отриманням повного тексту рішення суду першої інстанції у зв`язку із проживанням в Австрії та ознайомленням з його повним текстом в електронному вигляді після 10.06.2023.
1.7. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі №926/4918/22 апеляційну скаргу ФОП Гойник Т.Г. залишено без руху та запропоновано скаржнику подати суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки, з поданих апелянтом доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги суд не мав можливості встановити факт проживання Гойник Т.Г. поза межами України та перебування такої саме в Австрії, відтак визнав клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги належним чином документально не підтвердженим.
1.8. 04.08.2023 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ФОП Гойник Т.Г. про поновлення строку на подання апеляційної скарги. В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку вона знову посилалася на перебування разом із дітьми в Австрії, не отриманням копії оскаржуваного рішення та ознайомленням з його повним текстом після 10.06.2023.
1.9. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі №926/4918/22 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою.
Наведена ухвала обґрунтована тим, що Відповідачем у своєму клопотанні не наведено інших підстав поважності пропуску строку на подання апеляційної скарги, ніж ті, які вже були досліджені судом апеляційної інстанції та визнані неповажними.
Крім того, апеляційною інстанцією зауважено, що підпис апелянта, яким підписано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та зазначено прописом слово "Гойник", відмінний від підпису проставленого на апеляційній скарзі та підпису, який міститься на копії закордонного паспорта скаржниці.
2. Короткий зміст касаційної скарги та позиції інших учасників
2.1. У касаційній скарзі ФОП Гойник Т.Г. просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у справі №926/4918/22, а вказану справу передати до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
2.2. На переконання скаржниці, суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права та не врахував, що у зв`язку з введенням військового стану та інтенсивними бойовими діями ФОП Гойник Т.Г. разом із своїми дітьми 03.03.2022 покинули територію України та проживають в Австрії і лише 14.07.2023 повернулися в Україну, що підтверджується копіями закордонних паспортів.
Також скаржниця зазначає, що вона не змогла організувати відносини з оператором поштового зв`язку, кур`єрською службою тощо задля забезпечення отримання надісланої їй кореспонденції, тобто змінити адресу отримання кореспонденції; скористатись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, або до офіційного сайту суду, оскільки не є професійним юристом і не володіє навичками користування цим реєстром.
За твердженнями заявниці, представник після заслуховування вступної та резолютивної частини рішення суду, більше не представляв її інтереси.
3. Позиція Верховного Суду
3.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
3.2. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
3.3. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
3.4. Отже, держава гарантує право на апеляційний перегляд справи, який здійснюється після її розгляду в суді першої інстанції, а касаційне оскарження допускається у визначених законом випадках.
3.5. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
3.6. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
3.7. Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
3.8. Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
3.9. У розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
3.10. Як визначено статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
3.11. Виходячи зі змісту частин другої та третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі №904/3258/14).
3.12. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
3.13. У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
3.14. Як вбачається з матеріалів справи, рішення місцевого господарського суду було ухвалено 24.05.2023, а його повний текст складено та підписано 02.06.2023.
Отже, з урахуванням дати складання повного тексту, останнім днем строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2023 є 22.06.2023.
Однак, апеляційна скарга ФОП Гойник Т.Г. на зазначене рішення вперше була подана до суду апеляційної інстанції 11.07.2023, яка ухвалою апеляційного суду від 17.07.2023 була повернута заявнику у відповідності до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така не була підписана.
20.07.2023 Відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.05.2023. До вказаної скарги було додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
3.15. За результатами дослідження доводів, викладених у вказаному клопотанні, Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.07.2023 залишив без руху апеляційну скаргу Відповідача та запропоновано скаржниці подати суду належним чином обґрунтоване та документально підтверджене клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження наведеного рішення.