ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/233/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Берднік І.С., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні
заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19",
про ухвалення додаткового рішення, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у касаційній інстанції по справі №911/233/22,
за касаційною скаргою приватного підприємства "Будинки столиці",
на рішення господарського суду Київської області від 15.12.2022,
постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 та
додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023
за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ МЕГА 19" (після зміни найменування - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19")
до приватного підприємства "Будинки столиці",
про визнання недійсним договору про надання послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території від 21.05.2018.
ВСТАНОВИВ:
1.1. Постановою Верховного Суду від 05.10.2023 за касаційною скаргою приватного підприємства "Будинки столиці" (далі - ПП "Будинки столиці") на: рішення господарського суду Київської області від 15.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі №911/233/22 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційне провадження закрито; з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу залишено без задоволення, а вказані судові акти залишено без змін; додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 у справі №911/322/22 касаційну скаргу залишено без задоволення, а додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 залишено без змін.
1.2. До ухвалення постанови судом касаційної інстанції, а саме у відзиві на касаційну скаргу об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Харківське шосе 19" (далі - ОСББ) було наведено орієнтовний розрахунок розміру витрат на правничу допомогу (58 500,00 грн) та заявлено про розподіл судових витрат, понесених ним у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. У судовому засіданні представник позивача зробив усну заяву про те, що докази понесення судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом касаційної інстанції рішення у справі №911/233/22.
1.3. 10.10.2023 через систему "Електронний суд" від ОСББ (заявник) до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення рішення, щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у касаційній інстанції по справі №911/233/22 в якій останнє просить стягнути з відповідача 58 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, які визначено у фіксованому розмірі та понесені заявником під час касаційного провадження в цій справі (при касаційному перегляді рішення господарського суду міста Києва, постанови та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду).
1.4. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу заявником надано: 1) копію договору про надання професійної правничої допомоги від 11.11.2021 №01-11/11/21 (далі - Договір), укладеним між (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Есквайрс" (далі - АО "Есквайрс", Об`єднання); 2) копію додаткової угоди від 30.12.2022 № 6 до Договору; 3) копії додатків від 18.08.2023 № 35 і №36 до Договору; 4) копію рахунка на оплату від 18.08.2023 №1-18/08-23; 5) копію ордеру на надання правової допомоги від 28.08.2023 ВО №1059107, виданого на ім`я адвоката Ізвєкова В. В;6) акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 05.10.2023 №01-05/10/23; 6) копію квитанції надіслання іншій стороні.
1.5. Від ПП "Будинки столиці" 16.10.2023 через систему "Електронний суд" надійшли запереченнями на заяву ОСББ "Харківське Шосе 19" про ухвалення додаткового рішення, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви або зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в зв`язку з розглядом цієї справи в суді касаційної інстанції до рівня обґрунтованих витрат.
1.6. На обґрунтування поданої заяви позивач посилається на положення статей 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI).
1.7. Розглянувши заяву ОСББ про стягнення з ПП "Будинки столиці" судових витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі №911/322/22, доводи відповідача наведені у додаткових поясненнях від 18.09.2023 та у запереченнях на заяву від 16.10.2023, а також дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність задоволення зазначеної заяви частково з огляду на таке.
1.8. За змістом положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
1.9. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
1.10. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
1.11. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
1.12. Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
1.13. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
1.14. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
1.15. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
1.16. У той же час Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
1.17. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
1.18. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
1.19. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
1.20. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").
1.21. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
1.22. Тобто, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
1.23. Верховний Суд виходить з того, що заявник у відповідності до положень статей 126,129 ГПК України у своїй заяві від 29.08.2023 на підтвердження розміру понесених судових витрат зазначає, що:
Між ОСББ (Клієнт) та АО "Есквайрс" (Об`єднання) укладено Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 11.11.2021, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає доручення клієнта про надання йому професійної правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених даним Договором та додатками до нього.
У пункті 4.1 Договору сторони домовились, що за надання професійної правничої (правової) допомоги Клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду (гонорар). Розмір такої винагороди адвокатського об`єднання та порядок її сплати встановлюється Додатком до цього Договору, який є невід`ємною його частиною.
З метою визначення розміру винагороди (гонорару) Об`єднання за надання послуг у цій справі, сторони уклали додаток від 18.08.2023 №36 до Договору.
Відповідно до умов пункту 1.1 додатку №35 до Договору Клієнт доручає Об`єднанню надання професійної правничої (правової) допомоги у Верховному Суді щодо захисту прав та інтересів Клієнта, як Позивача у справі №911/233/22 за позовом ОСББ до ПП "Будинки столиці" визнання недійсним договору про надання послуг з обслуговування будинку від 21.05.2018, включаючи, але не виключно:
1.1.1. вивчення та аналіз матеріалів справи, документів, інформації Клієнта та надання правової оцінки позиції Клієнта відповідно до поставлених Клієнтом цілей;
1.1.2. збирання відомостей про факти, що можуть бути використані як докази;
аналіз касаційної скарги ПП "Будинки столиці";
підготовка та подання до суду відзиву на касаційну скаргу;
підготовка та подання до суду всіх необхідних процесуальних документів (у т. ч. заяв, клопотань, письмових пояснень тощо) та доказів (у разі необхідності);
забезпечення захисту прав та охоронюваних законом інтересів Клієнта під час розгляду справи у Верховному Суді, включаючи, але не виключно, представництво Клієнта як учасника справи у суді касаційної інстанції зі всіма правами, що надані відповідним учасникам справи законодавством (у разі розгляду справи із викликом сторін).
Пунктом 1.1 додатку №36 до Договору передбачено, що розмір винагороди (гонорару), яка сплачується Об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначені у підпунктах 1.1.1- 1.1.6 додатку №35 до Договору, становить 58 500,00 грн без ПДВ.
У пункті 1.2. додатку №36 до Договору передбачено, що розмір винагороди (гонорару), яка сплачується Об`єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, визначеному у пункті 1.1.6 Додатку №35, за друге і кожне наступне судове засідання (зокрема, відкладених або судових засідань, які не відбулись незалежно від причин, в т.ч., але не виключно: хвороба судді, відпустка, відрядження судді; відкладення розгляду справи у зв`язку з клопотанням учасника справи або з інших процесуальних питань, відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді, оголошенням тривоги тощо), а також засідань щодо вирішення питань розподілу судових витрат при ухваленні додаткового рішення, становить 9 500,00 грн за одне таке судове засідання.
1.24. Відтак, згідно з доводами заяви загальний розмір, понесених позивачем витрат на правничу допомогу є 58 500,00 грн.
1.25. Вивчивши надані ОСББ в обґрунтування адвокатських витрат документи щодо відшкодування заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд зазначає таке.