ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/10088/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сулім В.В., Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
від 28.06.2023
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бронетанковий завод"
про стягнення 1 420 676,50 грн.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 29.2-02/2963 від 16.10.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/10088/22 у зв`язку з перебуванням судді Вронської Г.О. на лікарняному.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 для розгляду справи № 910/10088/22 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кондратова І.Д., Кролевець О.А.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бронетанковий завод" про стягнення 965 117,80 грн заборгованості за поставлену теплову енергію та понесені втрати, 330 200,78 грн інфляційних втрат, 69 487,93 грн 3% річних та 55 869,99 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 02.07.2012 (особовий рахунок 440192) в частині оплати поставленої теплової енергії та понесених втрат теплової енергії за період з листопада 2018 року по березень 2022 року включно.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 у справі № 910/10088/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський бронетанковий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" 69 690,13 грн основного боргу, 700,00 грн 3% річних, 6 000,00 грн інфляційних втрат, 6 120,44 грн судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 02.07.2012 позивач у період з листопада 2018 року по березень 2022 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 1 580 057,34 грн, тоді як відповідач, в порушення умов вказаного договору, здійснив лише часткову оплату поставленої позивачем теплової енергії у сумі 1 510 367,21 грн (1 178 728,17 грн до звернення до суду з даним позовом та 331 639,04 грн після звернення позивача до суду з позовом у даній справі);
- ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 закрито провадження у справі № 910/10088/22 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 331 639,04 грн;
- в матеріалах справи відсутні акти на суми втрат теплової енергії за спірний період, тому є необґрунтованими та безпідставними позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 563 788,43 грн, яка є сумою нарахованих позивачем теплових втрат;
- матеріалами справи підтверджується те, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за спірний період становить 69 690,13 грн;
- нарахування позивачем пені за період з 01.12.2021 по 19.09.2022 за порушення строків оплати теплової енергії є необґрунтованим та суперечить Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)";
- здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку сум інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції визнав такий розрахунок обґрунтованим лише в частині сум інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням часткового задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 69 690,13 грн та суми заборгованості сплаченої після звернення позивача до суду з позовом у даній справі у розмірі 331 639,04 грн (в цій частині позовних вимог провадження у справі закрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2023;
- судом першої інстанції враховано, що відповідач визнав позовні вимоги в частині 6 173,56 грн інфляційних втрат та 708,41 грн 3% річних;
- з урахуванням конкретних обставин даної справи № 910/10088/22, врахувавши інтереси сторін, що заслуговують на увагу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення суми 3% річних до 700,00 грн, суми інфляційних втрат до 6 000,00 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 у справі № 910/10088/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі № 910/10088/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2023 у справі № 910/10088/22 та призначено справу до розгляду.
2. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 910/10088/22 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/10088/22 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 657/1024/16-ц в касаційному порядку.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- заявник апеляційної скарги в обґрунтування своїх вимог зазначав, що суд першої інстанції визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, частину 3 статті 551, статтю 625 Цивільного кодексу України, статтю 233 Господарського кодексу України;
- за твердженням скаржника норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України прямо не містять норм про можливість зменшення нарахування інфляційних втрат та 3% річних;
- крім того, скаржник, зокрема, зазначив, що нараховані позивачем 3% річних та інфляційні втрати під час подання позову до суду не є стягненням неустойки (штрафу, пені), нарахування яких заборонено в розумінні вимог Закону України від 17.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню короно вірусної хвороби", та, відповідно, нараховані позивачем правомірно і мають бути стягнуті з відповідача. Оскільки, відповідна заборона не стосується 3% річних та інфляційних втрат, які передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, та які не є неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, яка має компенсаційний характер;
- під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції з`ясовано, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі № 657/1024/16-ц прийнято до розгляду справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 29.12.2020 та постанову Херсонського апеляційного суду від 23.03.2021. Призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 12.07.2023 у приміщенні Верховного Суду;
- враховуючи підстави апеляційного оскарження, доводи скаржника у справі № 910/10088/22 та перебування на розгляді Великої Палати Верховного Суду справи № 657/1024/16-ц, переданої, зокрема для необхідності уточнення, чим є стягнення інфляційних втрат і 3% річних, передбачених у статті 625 Цивільного кодексу України: способом захисту майнового права та інтересу, видом цивільно-правової відповідальності, гарантією належного виконання зобов`язання. Висновки Верховного Суду з цього приводу є суперечливими та взаємовиключними. Тому у справі є виключна правова проблема, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, суд апеляційної інстанції дійшов висновку необхідності зупинення провадження у справі № 910/10088/22 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 657/1024/16-ц.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 у справі № 910/10088/22 та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та безпідставною, яка прийнята з порушенням норм процесуального права і не відповідає фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам.
Скаржник зазначає, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 657/1024/16-ц вирішено прийняти до розгляду справу у зв`язку з тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 12.01.2023 просить відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 17.08.2021 у справі № 910/19210/15, щодо можливості доповнення позовів про стягнення заборгованості вимогами про стягнення передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов`язань. Натомість розгляду у справі № 910/10088/22 є зовсім інше, а саме те, що суд першої інстанції зменшив розмір нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних втрат, невірно застосувавши постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, в якій Велика Палата Верховного Суду допустила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме, встановлення процентної ставки річних на рівні 40% та 96% і її явної невідповідності принципу справедливості. Водночас у справі № 910/10088/22, яка переглядається, позивачем до стягнення заявлено відсотки річних та інфляційні втрати у розмірі, передбаченому законом (частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України) - 3%. Отже, справи № 902/417/18 та № 657/1024/16-ц не є подібними до справи № 910/10088/22, а тому зроблені у них висновки не стосуються розгляду даної справи та не є підставою для зупинення її розгляду.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
4. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.