ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 913/162/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Укрзалізниця, позивач) - Хлабистін Д.М. (адвокат),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Техекспрес-М" (далі - Товариство, відповідач, скаржник) - Странніков А.В. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства
на рішення Господарського суду Луганської області від 03.04.2023 (головуючий - суддя Шеліхіна Р.М.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 (головуючий - суддя Сгара Е.В., судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.)
у справі №913/162/22
за позовом Укрзалізниці
до Товариства
про стягнення 1 718 072, 40 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для стягнення пені та штрафу.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Укрзалізниця звернулася до суду з позовом до Товариства про стягнення 1 242 716,40 грн пені та 475 356 грн штрафу.
1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що за умовами укладеного з відповідачем договору Товариство зобов`язалося надати позивачу послуги з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2. Проте, відповідач порушив зобов`язання за договором та не надав замовнику послуги у встановлений договором строк.
2. Короткий зміст рішень суду першої інстанції, постанов суду апеляційної та касаційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 03.04.2023 у справі №913/162/22 позов задоволено частково та стягнуто пеню у розмірі 752 156,78 грн за період з 30.12.2021 по 30.06.2022 і штраф - 287 710,13 грн.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 рішення Господарського суду Луганської області від 03.04.2023 у справі №913/162/22 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасовано та позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Товариство, посилаючись на ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, вирішити питання розподілу судових витрат за результатами касаційного перегляду справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. У поданій касаційній скарзі (в новій редакції) скаржник вказує, що має місце встановлення обставини щодо надсилання рознарядки на підставі недопустимих доказів (зокрема, електронного листування, яке не містить цифрового підпису). Скаржник вказує, що оскільки електронна переписка не має усіх обов`язкових реквізитів, а саме цифрового підпису, тому покладання такого факту в основу оскаржуваних судових актів свідчить про порушення судами попередніх інстанцій пункту 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України [далі - ГПК України]. Встановлення судами факту надсилання позивачем відповідачу рознарядки на підставі недопустимості такого доказу як електронна переписка - скріншоти якої покладено в основу оскаржуваних рішень свідчить про факт неправильного застосуванням судами попередніх інстанції висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №202/2965/21 (обов`язковість цифрового підпису для електронного листування), що, в свою чергу, в контексті всього описаного є підставою для скасування судових актів в силу приписів пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, як таких, в основу яких покладено обставину встановлену на підставі очевидно недопустимих доказів (електронна переписка очевидно не містить цифрового підпису).
4.2. Скаржник зазначає, що підставою для касаційного оскарження прийнятих судових актів є пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, що обумовлюється відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо:
- того, з якого часу вважати, що строк дії договору припиненим (частина перша статті 631 Цивільного кодексу України [далі - ЦК України]), тобто відсутність чіткого визначеного часу протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору: з моменту про який зазначено в самому договорі (пункт 13.1.); з моменту виконання договору; як, в контексті обставин цієї справи, трактувати одночасно пункт 13.1. та підписання сторонами зворотнього акта прийому-передачі акту майна після того, як за згаданим вище пунктом договір припинив свою дію; чи можна вважати конклюдентні дії сторін після закінчення строку дії договору поновленням його строку, якщо так, то яким законом це передбачено;
- частини першої статті 651 ЦК України, а саме можливості в односторонньому порядку шляхом складання рознарядки змінювати умови договору строку надання послуг.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу Укрзалізниця заперечила проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просила відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Залізницею (замовником) і Товариством (виконавцем) укладено договір від 25.10.2021 №ПР/п-21559/НЮ (далі-Договір), за умовами якого:
- виконавець зобов`язується на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріалами надати послуги з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2, згідно з обсягом послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 (Додаток №1) та переліком послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 (Додаток №2), а замовник - прийняти та оплатити їх на умовах Договору (пункт 1.1);
- вартість послуг визначається на підставі калькуляцій на надання послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 (з розшифруванням матеріальних витрат та витрат на оплату праці), яка є невід`ємною частиною Договору (Додаток №3) та складає 6 790 800 грн з ПДВ (пункт 3.1);
- строк надання послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 становить не більше 90 календарних днів від дня направлення замовником письмової рознарядки, а у випадку направлення письмової рознарядки замовником після 29.09.2021, строк надання послуг - не пізніше 29.12.2021 (пункт 4.1);
- доставка снігоприбиральної машини СМ-2 до місця надання послуг і відправка снігоприбиральної машини СМ-2 після наданих послуг з ремонту здійснюється виконавцем власними силами та за його рахунок (пункт 4.2);
- передача виконавцю снігоприбиральної машини СМ-2 в ремонт проводиться після отримання письмової рознарядки від замовника про готовність до початку надання послуг з ремонту (пункт 4.3);
- надання послуг проводиться протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг. Зі сторони замовника рознарядка підписується з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами: директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця"; перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця"; заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця", згідно з розподілом обов`язків; головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (пункт 4.4);
- про передачу снігоприбиральної машини СМ-2 в ремонт уповноваженими представниками сторін підписується акт приймання-передачі в ремонт (пункт 4.8);
- послуги з ремонту надаються на території виконавця за адресою: 61007, м. Харків, просп. Московський, 275 (пункт 4.9);
- виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені Договором (пункт 5.3).
6.1.1. У Додатку № 1 до Договору "Обсяг послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2" сторони визначили, що відповідач повинен надати послуги з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 на суму 5 659 000 грн, у тому числі ПДВ 1 131 800 грн, а всього на суму 6 790 800 грн.
6.2. У листі від 28.10.2021 №28/10-001, адресованому начальнику структурного підрозділу "Павлоградська дистанція колії" регіональної філії "Придніпровська залізниця" відповідач надав гарантію що його підприємство виконає ремонт снігоприбиральної машини СМ-2 у строк, передбачений пунктом 4.1 Договору - не пізніше 29.12.2021.
6.3. На виконання умов договору, за актом прийому-передачі снігоприбиральної машини СМ-2 №703 в ремонт, 08.11.2021 відповідачем прийнято в ремонт снігоприбиральну машину СМ-2, про що сторони підписали цей акт і скріпили печатками підприємств сторін.
6.4. Відповідно до рознарядки від 10.11.2021 №НГ/НЗІ-3-3/388 позивач просив надати послуги з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2, де встановив строк виконання робіт - не більше 60 календарних днів з дня підписання акта приймання-передачі в ремонт, але не пізніше 30.12.2021, якщо акт приймання-передачі в ремонт підписаний після 01.11.2021.
6.5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наданих скріншотів з електронної пошти позивача, рознарядку направлено на електронну адресу відповідача - tehexpress-m@ukr.net 10.11.2021 та 15.11.2021.
6.6. Претензією від 29.12.2021 №1386, направленою директору Товариства, позивач повідомив, що після отримання відповідачем рознарядки, станом на 30.12.2021 послуги з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 не надані.
6.7. У претензії від 07.02.2022 №129 позивач просив відповідача сплатити пеню та штраф відповідно до умов пункту 6.4 Договору, у зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язання з надання послуг ремонту снігоприбиральної машини.
6.8. Листом від 14.04.2022 №269 позивач зазначив, що ремонт снігоприбиральної машини СМ-2 за Договором не наданий та станом на 24.02.2022 порушення термінів надання послуг становить 56 днів, у зв`язку із чим нараховує пеню та штраф.
6.9. Товариство листом від 20.04.2022 №20/04-001 повідомило замовника, що об`єм виконаних робіт складає 100% від необхідного, а снігоприбиральна машина перебуває в м. Харків. Також, відповідач зазначив, що не погоджується з нарахуванням пені та штрафу і після закінчення бойових дій у м. Харків повідомить про дату та час приймання снігоприбиральної машини СМ-2 з ремонту.
6.10. У подальшому відповідно до залізничної накладної №43855881 снігоприбиральна машина СМ-2 була перевезена ТОВ "ТЕК Сервіс Голд" з м. Харкова до м. Полтави для ремонту, де вона знаходилась за адресою: вул. Гайового, буд.30, що підтверджується листом Товариства від 16.12.2022 №16/12-001.
6.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в процесі розгляду спору у суді першої інстанції, сторони підписали акт здачі-приймання наданих послуг від 30.12.2022, за яким послуги з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 прийняті позивачем на суму 4 932 173,66 грн з ПДВ (4 110 144,72 грн без ПДВ).
6.12. Укрзалізниця звернулася з позовом про стягнення пені у розмірі 1 242 716,40 грн за період з 30.12.2021 по 30.06.2022 та штраф за прострочення надання послуг понад 30 днів в розмірі 475 356 грн за Договором.
6.13. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі виходив, зокрема, з такого:
- комплексний аналіз умов Договору свідчить про те, що сторони узгодили можливість виконання робіт з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 в разі надання відповідачу рознарядки та подальшої передачі снігоприбиральної машини СМ-2 в ремонт;
- у даному випадку, сторони порушили процедуру, передбачену пунктом 4.3 Договору, оскільки, рознарядка була складена 10.11.2021, а замовник передав виконавцю снігоприбиральну машину СМ-2 в ремонт 08.11.2021, що вбачається із відповідного акта прийому-передачі;
- сам факт передачі позивачем снігоприбиральної машини СМ-2 в ремонт фактично свідчить про надання відповідачу дозволу на надання послуг з ремонту та є підтвердженням готовності замовника до отримання послуг;
- у свою чергу, підписання Товариством акта прийому-передачі від 08.11.2021 також свідчить про вчинення дій, направлених на виконання умов Договору, усвідомлення про факт отримання дозволу від замовника на ремонт та необхідність проведення ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 в строк не пізніше 29.12.2021;
- приймаючи до уваги умови пункту 4.1 Договору, факт направлення рознарядки на електронну пошту Товариства, зміст листа відповідача від 28.10.2021 №28/10-001, підписання сторонами акта прийому-передачі від 08.11.2021, колегія суддів погодилася із висновком суду першої інстанції про те, що строк виконання ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 встановлено сторонами до 29.12.2021;
- при цьому, факт отримання Товариством рознарядки (яка є дозволом на надання послуг) підтверджується тим, що виконавець приступив до виконання ремонту снігоприбиральної машини СМ-2, що підтверджується листом відповідача від 20.04.2022 №20/04-001 та актом здачі-приймання наданих послуг від 30.12.2022;
- отже, дії Товариства свідчить про отримання останнім рознарядки від 10.11.2021 №НГ/НЗІ-3-3/388;
- доводи відповідача, що отримання ним від позивача снігоприбиральної машини СМ - 2 та факт її повернення позивачу, жодним чином не свідчить, що замовник надав виконавцю письмову рознарядку, є безпідставними, оскільки в разі якщо Товариство не отримало рознарядку, останнє не мало правових підстав приступати до виконання ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 в силу положень пункту 4.4 Договору;
- за таких обставин є також необґрунтованими посилання відповідача на те, що позивач допустив прострочення кредитора;
- доводи Товариства про те, що скан-копія письмової рознарядки від 10.11.2021 №НГ/НЗІ-3-3/388 є електронним документом та повинна була містити електронний підпис відхилені судом апеляційної інстанції, оскільки вищевказана скан-копія є електронною копією письмового документу. При цьому, в силу положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ може містити інформацію виключно у вигляді електронних даних, що виключає можливість його існування у письмовій формі;
- приймаючи до уваги те, що Товариство не виконало ремонт снігоприбиральної машини СМ-2 до 29.12.2021, відповідач порушив зобов`язання, у зв`язку із чим позивач мав правові підстави для нарахування пені та штрафу у відповідності до пункту 6.4 Договору;
- відповідно до пункту 6.4 Договору за порушення строків надання послуг виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості та замовник має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір, попередивши виконавця у письмовій формі за 10 днів до дати розірвання;
- враховуючи наведене, з огляду на умови Договору та факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного ремонту снігоприбиральної машини СМ-2, перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з відповідача підлягають стягненню пеня в розмірі 1 242 716,40 грн за період з 30.12.2021 по 30.06.2022 та штраф в розмірі 475 356 грн;
- суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції стосовно нарахування штрафу та пені на суму частково наданих послуг в розмірі 4 110 144,72 грн, зважаючи на таке:
суд першої інстанції, розраховуючи штрафні санкції на суму наданих послуг в розмірі 4 110 144,72 грн виходив з того, що вартість послуг була зменшена до 4 110 144,72 грн, про що сторонами підписано акт здачі-приймання наданих послуг від 30.12.2022;
проте, відповідно до пункту 3.1 Договору вартість послуг за Договором визначається на підставі калькуляцій на надання послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 (з розшифруванням матеріальних витрат та витрат на оплату праці), яка є невід`ємною частиною Договору (Додаток №3) та складає 6 790 800 грн (у тому числі ПДВ 1 131 800 грн);
відповідно до калькуляції на надання послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 (Додаток №3 до Договору), відпускна ціна із ПДВ складає 6 790 800 грн;
отже, сторонами погоджено вартість ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 в розмірі 6 790 800 грн;
приймаючи до уваги те, що жодних додаткових угод до Договору сторонами не укладалось, вартість послуг з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 складає 6 790 800 грн, у зв`язку із чим розрахунок штрафних санкцій слід було здійснювати виходячи саме із цієї суми, що не було враховано судом першої інстанції та призвело до неправильного розрахунку суми штрафних санкцій.
6.14. Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій суд апеляційної інстанції зазначив, зокрема, таке:
- в обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій Товариство зазначило, що послуги з ремонту мали надаватися в м. Харкові, який постійно, починаючи з 24.02.2022 перебував під обстрілами внаслідок військової агресії російської федерації проти України. При цьому, відповідачем з метою збереження життя та здоров`я його працівників, останні не могли виконувати будь-які ремонтні роботи з незалежних від них причин. На підтвердження вищевказаних обставин, Товариство надало фотографії пошкодження його приміщень та під`їзної колії;
- дослідивши зазначені відповідачем доводи та надані документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо залишення вищевказаного клопотання без задоволення, зважаючи на таке:
відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Таким чином, вказана правова норма встановлює, що підприємство організовує свою господарську діяльність на власний ризик, що як наслідок покладає на останнє нести тягар несприятливих наслідків такої діяльності;
строк виконання ремонту снігоприбиральної машини СМ-2 встановлено сторонами до 29.12.2021, що свідчить про безпідставність посилання Товариства на проведення бойових дій в місті Харкові внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, оскільки бойові дії розпочались 24.02.2022, тобто вже після закінчення строку виконання зобов`язання відповідача з ремонту снігоприбиральної машини СМ-2;
надані відповідачем документи не є беззаперечним доказом неможливості проведення ремонту снігоприбиральної машини СМ-2;
відповідно до наявних у матеріалах справи документів, снігоприбиральна машина СМ-2 була перевезена з м. Харків до м. Полтава, що свідчить про можливість проведення Товариством ремонту в іншому місті;
наведені вище обставини свідчать, що обставини, на які посилався відповідач у своєму клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій, не свідчать про їх винятковість, та як наслідок, про відсутність підстав для їх зменшення, що є підставою для залишення вищевказаного клопотання без задоволення.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №913/162/22 на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Від Товариства 09.10.2023 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення по справі (щодо зменшення штрафних санкцій).
7.3. Від Товариства 13.10.2023 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення по справі (щодо зменшення штрафних санкцій за договором).
7.4. Суд протокольною ухвалою від 17.10.2023 долучив вказані письмові пояснення з огляду на статтю 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.
7.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
8.4. Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
8.5. Отже, в контексті пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
8.6. Що ж до визначення подібних правовідносин як за пунктом 1, так і за пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.7. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.8. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.9. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.10. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.11. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.12. Предметом розгляду у даній справі є стягнення штрафу та пені за прострочення виконання робіт з ремонту.
8.13. Скаржник вказує, що відсутні правові висновки Верховного Суду щодо:
- того, з якого часу вважати, що строк дії договору є припиненим (частина перша статті 631 ЦК України), тобто відсутність чіткого визначеного часу протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору: з моменту про який зазначено в самому Договорі (пункт 13.1.); з моменту виконання Договору; як, в контексті обставин цієї справи, трактувати одночасно пункт 13.1 та підписання сторонами зворотнього акта прийому-передачі майна після того, як за згаданим вище пунктом Договір припинив свою дію; чи можна вважати конклюдентні дії сторін після закінчення строку дії Договору поновленням його строку, якщо так, то яким законом це передбачено;
- частини першої статті 651 ЦК України, а саме можливості в односторонньому порядку шляхом складання рознарядки змінювати умови Договору строку надання послуг.
8.14. Слід зазначити, що висновки Верховного Суду щодо питання застосування вказаних вище норм матеріального права у справах стосовно стягнення пені та штрафу за договором надання послуг відсутні.
8.15. Отже, з огляду на відсутність такого висновку, необхідно з`ясувати наявність або відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
8.16. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій встановлено прострочення виконавця в частині строків надання послуг з ремонту та залишено без задоволення клопотання Товариства про зменшення розміру штрафних санкцій.
8.17. Встановлюючи обставини щодо строку виконання ремонту, суди попередніх інстанцій з`ясовували питання надсилання позивачем відповідачу рознарядки, яка в силу умов Договору (пункти 4.1, 4.4) є обов`язковою передумовою для початку надання послуг з ремонту відповідачем.
8.18. Товариство послідовно вказувало на те, що надіслана на його електронну адресу скан-копія письмової рознарядки не містила цифрового підпису, а відтак стверджувало про недопустимість доказу.
8.19. У свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи Товариства про те, що скан-копія письмової рознарядки від 10.11.2021 №НГ/НЗІ-3-3/388 є електронним документом та повинна була містити електронний підпис відхиляються, оскільки, вищевказана скан-копія є електронною копією письмового документу.
8.20. Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що при цьому, в силу положень Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ може містити інформацію виключно у вигляді електронних даних, що виключає можливість його існування у письмовій формі.
8.21. Отже, встановивши, що скан-копія рознарядки від 10.11.2021 №НГ/НЗІ-3-3/388 є електронною копією письмового документа, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою з`ясування питання чи має бути така електронна копія завірена належним чином, а саме шляхом накладення електронного підпису/кваліфікованого електронного підпису.
8.22. Верховний Суд виходить з того, що підставою касаційного оскарження є також пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України (підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів), яку слід розглядати у даній справі у логічному взаємозв`язку з означеною вище підставою касаційного оскарження.
8.22.1. Зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що судами досліджувалось, оцінювалось і з`ясовано: який порядок і спосіб комунікації сторони узгодили у Договорі, зокрема, і в аспекті щодо письмової рознарядки (пункт 4.4 Договору); чи надсилання на електронну адресу сторін документів у формі скан-копії, як порядок, спосіб, форма, має здійснюватись з засвідченням електронним підписом/кваліфікованим електронним підписом чи без такого засвідчення; чи сторони визначали, що буде вважатись належним відліком в контексті умов Договору - сам факт надіслання письмової рознарядки чи факт її отримання.