ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 420/10723/21
адміністративне провадження № К/990/16355/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Державної Судової Адміністрації України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Суворовського районного суду м. Одеси, про визнання протиправною бездіяльність щодо не проведення індексації доходів громадян на винагороду присяжної та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року (суддя Тарасишина О. М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року (колегія суддів у складі: Джабурія О. В., Вербицької Н. В., Кравченка К. В.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та історія ухвалення оскаржених судових рішень
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Державної Судової Адміністрації України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Суворовського районного суду м. Одеси, в якому, з урахування прийнятих судом уточнень, просила:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області щодо не проведення індексації доходів громадян на винагороду присяжної ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області виконати належний перерахунок винагороди з проведенням індексації грошових доходів та сплатити борг несплаченої перерахованої винагороди з вересня 2017 року;
- визнати протиправною відмову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області подавати до пенсійного та фіскального органів звітів про суми нарахованої винагороди та сум нарахованого і сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі також - ЄСВ) застрахованої особи присяжної Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 та зобов`язати надати до фіскальних органів звіти про нарахований та сплачений ЄСВ з вересня 2017 року;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області належним чином та в повному обсязі дозареєструвати в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків облікової картки присяжної Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 з конкретним заповненням усіх даних з вересня 2017 року.
2. Позов обґрунтовано тим, що позивачка перебуває у трудових відносинах із відповідачем, а останній порушує норми трудового законодавства, оскільки не надає розрахункові листи, несвоєчасно сплачує винагороду/заробітну плату, нарощує борги несплаченої винагороди шляхом недоплати кількості годин роботи та шляхом не проведення індексації на винагороду присяжної починаючи з 2017 року, а також порушує вимоги трудового законодавства щодо обліку, нарахування та сплати ЄСВ.
Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Одеської обласної Ради від 18 серпня 2017 року № 465-VII затверджено список присяжних для місцевих загальних судів, розташованих на території Одеської області. Відповідно до додатку № 5 до рішення обласної ради ОСОБА_1 включена до списку присяжних засідателів для Суворовського районного суду м. Одеса.
4. На підставі вказаного рішення обласної ради від 18 серпня 2017 року № 465-VII ОСОБА_1 було видано посвідчення присяжного серії НОМЕР_1, дійсне до 18 серпня 2020 року та продовжено до 22 липня 2023 року.
5. Згідно з довідками про виконання/невиконання присяжними обов`язків у суді ОСОБА_1 була залучена до виконання обов`язків присяжного у Суворовському районному суді м. Одеси з 2017 року.
6. Присяжному засідателю Суворовського районного суду м. Одеси Ярошик В. В. винагороду присяжного було розраховано з окладу судді, який пройшов кваліфікаційне оцінювання, з урахуванням регіонального коефіцієнту відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
7. Судами також установлено, що виконання роботи присяжного у суді фактично є обов`язком громадянина, залученого до здійснення правосуддя, а виконання обов`язків присяжного не є працею за наймом або за трудовим договором, присяжний, який виконує свій обов`язок зі здійснення правосуддя, не відноситься до зайнятого населення, визначеного частини першої статті 4 Закону України "Про зайнятість населення".
Короткий зміст оскарженого судового рішення
8. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено повністю.
9. Оскаржені судові рішення мотивовано тим, що оскільки виконання роботи присяжного у суді фактично є обов`язком громадянина, залученого до здійснення правосуддя, а виконання обов`язків присяжного не є працею за наймом або за трудовим договором, то відсутні підстави вважати, що відповідач є роботодавцем позивачки, та має в цьому випадку зобов`язання із нарахування і сплати ЄСВ. Суди також констатували відсутність підстав для здійснення індексації винагороди присяжної ОСОБА_1 .
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
10. 08 травня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
11. В обґрунтування вимог касаційної скарги щодо оскаржених судових рішень скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального та матеріального права, а також прав, передбачених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Суди дійшли помилкового висновку про відсутність трудових відносин між позивачкою та відповідачем. Суди не дослідили належним чином подані позивачкою докази та не надали оцінки її доводам, які обґрунтовували позов. Скаржниця зазначає, що суди попередніх інстанцій вийшли за межі позовних вимог, у зв`язку з чим не застосували висновки щодо застосування норм права про заборону виходу за межі позовних вимог, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 800/341/17 (9991/944/12) та постановах Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 464/4574/15-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 756/17180/14-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц.
Позиція інших учасників справи
12. 02 червня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, у якому зазначено про те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в позові, а оскаржені судові рішення відповідають вимогам щодо їх законності та обґрунтованості. Наголошено, що суди обґрунтовано врахували висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 420/1059/20, згідно якого отримані позивачкою ( ОСОБА_1 ) кошти є виключно винагородою, що виплачується їй, як особі залученій до виконання обов`язків присяжного, та яка не є заробітною платою, відповідно, у відповідача відсутній обов`язок нараховувати і сплачувати за таку особу єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Рух касаційної скарги
13. 08 травня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року в цій адміністративній справі.
14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Жука А. В., Мартинюк Н. М. - для розгляду цієї адміністративної справи.
15. Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж. М. у розгляді справи № 420/10723/21. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж. М. у розгляді справи № 420/10723/21 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду питання про відвід.
16. Ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мельник-Томенко Ж. М. у справі № 420/10723/21 відмовлено.
17. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі № 420/10723/21. Витребувано з Одеського окружного адміністративного суду матеріали справи № 420/10723/21.
18. Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2023 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків судів, судові рішення яких переглядається, та аргументів учасників справи
19. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
20. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
21. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Щодо вимог адміністративного позову про подання до пенсійного та фіскального органів звітів про суми нарахованої винагороди та сум нарахованого і сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також про реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків сум виплачених доходів та утриманих податків облікової картки присяжної Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 .
22. Вимогам процесуального закону щодо законності та обґрунтованості оскаржені судові рішення в цій частині позовних вимог відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи не містять підстав для їх скасування в указаній частині з огляду на наступне.
23. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів та діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
25. Розмір винагороди судді встановлюється Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
26. Частиною першою статті 63 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
27. Відповідно до частини першої статті 67 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.
28. Стаття 68 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає гарантії прав присяжних, відповідно до змісту якої присяжним за час виконання ними обов`язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.
29. За присяжними на час виконання ними обов`язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов`язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов`язків у суді не допускається.
30. На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов`язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов`язків.
31. Процедуру нарахування, виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному відповідно до статті 68 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає Порядок виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов`язків у суді, затверджений Наказом Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198 (далі - Порядок № 198).
32. Відповідно до пункту 2 Порядку № 198 присяжному за час виконання ним обов`язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу:
- у 2016 році - у порядку, визначеному положеннями Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (зі змінами);
- з 2017 року - у порядку, визначеному статтею 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням пункту 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" цього закону.
33. До фактично відпрацьованого часу належить:
- ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
- участь присяжного в судовому засіданні;
- перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
- час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).
34. Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин. У разі, якщо присяжним для виконання обов`язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.
35. Згідно з пунктом 3 Порядку № 198 виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов`язків у суді здійснюється відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя на підставі письмової заяви присяжного.
36. До заяви присяжний додає копії паспорта громадянина України та облікової картки платника податків. Перерахування коштів здійснюється на відкритий банком рахунок, вказаний у заяві присяжного.
37. Відповідно до пунктів 4-6 Порядку № 198 Територіальне управління Державної судової адміністрації України не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви присяжного звертається до відповідного суду для отримання підтвердження виконання присяжним обов`язків у суді.
38. Суд не пізніше трьох робочих днів з дня отримання звернення територіального управління Державної судової адміністрації України надає територіальному управлінню Державної судової адміністрації України довідку за формою згідно з Додатком до цього Порядку, підписану головуючим суддею у справі за участю присяжного, про виконання/невиконання присяжним обов`язків у суді із зазначенням фактично відпрацьованого часу на підставі табелю обліку робочого часу.
39. Табель обліку робочого часу присяжного та довідка за формою згідно з Додатком до цього Порядку складається уповноваженою особою суду, визначеною керівником апарату суду.
40. Суд щоквартально, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, надає відповідному територіальному управлінню Державної судової адміністрації України узагальнену інформацію щодо розгляду справ за участю присяжних, у якій вказує номер справи, прізвище, ім`я, по батькові присяжного із зазначенням фактично відпрацьованого присяжним часу.
41. Територіальне управління Державної судової адміністрації України протягом п`яти робочих днів після отримання від суду підтвердження виконання присяжним обов`язків у суді здійснює перерахування коштів на користь присяжного через відповідні органи Державної казначейської служби України в разі наявності кошторисних призначень та відкритих асигнувань з відрахуванням податків і зборів відповідно до законодавства.
42. Відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
43. Частиною другою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.