ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №380/18693/21
адміністративне провадження № К/990/26723/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 (головуючий суддя: Большакова О.О., судді: Затолочний В.С., Качмар В.Я.) у справі № 380/18693/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправними та скасування попередження та припису,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У листопаді 2021 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області або відповідач), в якому просила:
визнати протиправним і скасувати прийняте відповідачем попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 14.09.2021 №ЛВ12037/1451/АВ/П/ПН.
визнати протиправним і скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЛВ12037/1451/АВ/П від 14.09.2021.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 13.07.2022 позов задовольнив.
Не погоджуючись із цим судовим рішення, відповідач через електронну пошту подав апеляційну скаргу.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.09.2022 повернув апеляційну скаргу.
Не погоджуючись із цією ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з 05.10.2021 почали офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку.
Таким чином, приписами КАС України визначено дві форми звернення учасників справи з апеляційною скаргою: в паперовій формі зі скріпленням власноручного підпису учасника справи (його представника) або в електронній формі з обов`язковим скріпленням документів власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга надіслана на електронну адресу суду та її підписано електронним цифровим підписом, однак такий підпис вчинено без використання підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".
Отже незважаючи на те, що апеляційна скарга засвідчена електронно-цифровим підписом, однак подана на електронну пошту суду, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що остання не може вважатися апеляційною скаргою, підписаною у встановленому законом порядку. Тому така скарга вважається непідписаною та не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.
Апеляційний суд зазначив, що такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.02.2021 у справі №9901/335/20, та ухвалах Верховного Суду від 27.04.2022 у справі № 160/10831/21, від 22.06.2022 у справі № 240/22777/21.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до постановлення незаконного рішення про повернення апеляційної скарги. Стверджує, що звернення особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаним електронним цифровим підписом є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, який нічим не відрізняється від безпосереднього звернення до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Слід розмежовувати спосіб звернення до суду із вимогами до оформлення процесуального документа. Якщо електронний документ підписаний накладенням електронного підпису, який забезпечує ідентифікацію особи, втім електронний підпис накладений без використання підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а процесуальний документ направлений на офіційну електронну адресу суду, то відсутні правові підстави стверджувати, що такий електронний документ не підписаний. Протилежний підхід нівелює приписи про юридичну силу електронного документа та суперечить частині першій статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Такий правовий підхід відповідає позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній в ухвалі від 22.06.2022 про передачу справи № 204/2321/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Позивачка процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та дійшов таких висновків.
За приписами частини першої статті 296, частини першої статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається у письмовій формі та безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно із частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України учасники справи мають право подати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) та вчиняти процесуальні дії в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
За вимогами частини сьомої статті 15-1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
У зв`язку із набранням чинності Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), наказом Державної судової адміністрації України від 26.10.2021 № 362 "Про приведення у відповідність із діючим законодавством нормативно-правових актів ДСА України", п. 3 якого визнано таким, що втратив чинність, наказ Державної судової адміністрації України від 01.06.2020 № 247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".
У газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вища рада правосуддя оприлюднила оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв`язку.
Пункт 110 розділу V "Перехідні положення" Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
05.10.2021 є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний Суд", підсистема відеоконференцзв`язку (30 днів із дня опублікування оголошення Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" оголошення про створення та забезпечення функціонування вказаних підсистем (модулів) ЄСІТС).
Вища рада правосуддя в оголошенні повідомила, що "відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон) окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Отже, з початком функціонування підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку:
вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт "а" підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет);
зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку.