ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №120/4078/19-а
адміністративне провадження № К/9901/19185/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у складі колегії суддів: Совгири Д.І. (головуючий), суддів: Кузьменко Л.В., Франовської К.С. у справі за позовом акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Нацкомісія, відповідно) про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову №2302 від 5 листопада 2019 року "Про накладення штрафу на АТ "Вінницяобленерго" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" (далі - Постанова №2302).
2. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 27 лютого 2020 року відмовив у задоволенні позову.
3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 червня 2020 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив.
Визнав протиправною та скасував Постанову №2302.
3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач не лише не дотримався строку прийняття рішення, встановленого частиною шостою статті 77 Закону України від 13 квітня 2017 року №2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон №2019-VIII), а й не дотримався строку розгляду акта перевірки, визначений Законом України від 22 вересня 2016 року №1540-VIII "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон №1540-VIII), а також Постановою НКРЕКП №428 від 14.06.2018, яка затвердила Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (далі - Порядок №428; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). За таких обставин дійшов висновку, що наявність зазначених обставин у своїй сукупності зумовлює необґрунтованість прийняття постанови №2302, оскільки відповідач не навів достатніх правових підстав для прийняття оскаржуваної постанови в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, тому ця постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено:
4.1 Відповідач провів позапланову виїзну перевірку дотримання AT "Вінницяобленерго" Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу еклектичної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017року №1470 (далі - Ліцензійні умови) відповідно до абзацу 2 частини першої статті 6 Закону України від 5 квітня 2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), статті 19 Закону №1540-VIII, з урахуванням листів ТОВ "ЕРУ ТРЕЙДІНГ" від 15 квітня 2019 року №1/01-829 та 20 травня 2018 року №1/01-914 щодо недотримання АТ "Вінницяобленерго" та ТОВ "ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ", як операторами систем розподілу електроенергії, вимог норм законодавства у сфері електроенергетики, а також Ліцензійних умов, з урахуванням листа Державної регуляторної служби України від 22 серпня 2019 року № 6831/0/20-19, на підставі постанови НКРЕКП від 6 вересня 2019 року №1865 "Про проведення позапланової виїзної перевірки дотримання AT "Вінницяобленерго",.
4.2 За наслідками проведеної перевірки відповідачем складено Акт №345 від 4 жовтня 2019 року, у якому відображено порушення AT "Вінницяобленерго" Ліцензійних умов, зокрема, вимог підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством, а саме:
- пункту 6.1.10 розділу VI ПРРЕЕ, яким встановлено, що адміністратор комерційного обліку не пізніше ніж на наступний день з дня отримання запиту на зміну електропостачальника має повідомити нового електропостачальника про можливість (відсутність можливості) здійснення зміни електропостачальника;
- пункту 6.1.14 глави 6.1 розділу VI, яким встановлено виключний перелік підстав для відмови адміністратора комерційного обліку у забезпеченні зміни електропостачальника;
- пункту 2.1 Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженого постановою НКРЕКП від 28 грудня 2018 року №2118, яким встановлено, що електропостачальник зобов`язаний до 16-00 24 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю, надати ОСР/НЕК повідомлення про заявлений на розрахунковий місяць обсяг купівлі електричної енергії для споживачів, що розташовані на території провадження господарської діяльності з розподілу/передачі ОСР/НЕК.
4.3 За результатами розгляду Акта перевірки №345 від 4 жовтня 2019 року на засіданні НКРЕКП, яке відбулось 5 листопада 2019 року, відповідачем прийнято постанову №2302, якою відповідно до підпунктів 11, 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону №1540-VIII та статті 77 Закону №2019-VIII накладено на АТ "Вінницяобленерго" штраф у розмірі 425000,00 грн.
4.4 Зазначену постанову позивач уважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та залишити в силі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення суду по суті.
Скаржник зазначає, що частиною шостою статті 77 Закону №2019-VIII, визначений п`ятиденний строк для прийняття Регулятором рішення про застосування санкцій до суб`єкта господарювання до відповідальності не конкретизовано які саме це дні, календарні чи робочі, а також не враховано, що ліцензіат має право на надання зауважень та пояснень до виявлених порушень ліцензійних умов, які враховуються НКРЕКП як пом`якшуючі обставини при прийнятті рішення про притягнення до відповідальності. Також скаржник стверджує, що нормами Закону №1540-VIII, який є спеціальним по відношенню до Закону №2019-VIII, передбачена інша процедура розгляду питання про притягнення суб`єкта до відповідальності, яка є значно тривалішою за п`ять днів. Крім того, з посиланням на практику касаційного суду у податкових спорах (справи №810/5546/15 і №816/5759/13-а), скаржник констатував, що висновок щодо недотримання строку прийняття податкового рішення не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.
6. Позивач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
8. Згідно статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.
10. Правовий статус Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом №1540-VIII.
11. Відповідно до частин першої - третьої статті 1 Закону №1540-VIII Нацкомісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор (Нацкомісія) є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
12. Згідно зі статтею 3 Закону №1540-VIII Нацкомісія здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
4) державного контролю та застосування заходів впливу;
5) використання інших засобів, передбачених законом.
13. Відповідно до статті 19 Закону №1540-VIII Регулятор (Нацкомісія) здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.
14. Згідно частин першої-четвертої статті 22 цього Закону передбачено, що суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", ";Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.