ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 725/2176/17
касаційне провадження № К/9901/2338/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника позивача Семенюка Руслана Дмитровича в інтересах позивача ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 21.08.2017 (суддя - Стоцька Л.А.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017 (головуючий суддя - Боровицький О.А., судді - Сапальова Т.В., Матохнюк Д.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби в Чернівецькій області про скасування постанови в справі про порушення митних правил,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби в Чернівецькій області (далі - відповідач, Митниця, контролюючий орган), у якому просив скасувати постанову в справі про порушення митних правил від 28.04.2017 №0242/408020301/17, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 507531,75 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає протиправним його притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки у позивача наявне громадянство як України, так і Румунії, і для митного оформлення ним пред`явлено паспорт громадянина Румунії, про необхідність сплати будь-яких митних платежів митний орган його не повідомляв. Також вважає, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за межами строків, встановлених частиною 1 статті 467 Митного кодексу України, оскільки дане правопорушення не є триваючим, строк притягнення його до адміністративної відповідальності закінчився у 2016 році.
Першотравневий районний суд міста Чернівці постановою від 21.08.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності, а оскаржувану постанову митного органу прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства і підстави для її скасування відсутні.
Позивач, не погодившись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неврахування судами, що контролюючим органом пропущено строк притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає, що оскільки він перетинав кордон у 2016 році, то відповідач повинен його був повідомити про порушення ним митного контролю під час перетину кордону і повідомити про необхідність сплати митних платежів, що не було здійснено митним органом. Зазначає, що за правилами статті 485 Митного кодексу України, на підставі якої позивача притягнуто до відповідальності, передбачено наявність протиправної вини позивача, водночас, скаржник наполягає на тому, що ним до Митного органу були надані всі необхідні документи.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача та залишити без змін судові рішення попередніх інстанцій.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.10.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 18.10.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що 14.02.2017 контролюючим органом відносно позивача було складено протокол про порушення митних правил №0242/408020301/17.
Як вбачається із змісту протоколу, інспектором було виявлено порушення: в процесі проведення аналізу перетину митного кордону України було встановлено, що згідно інформації, яка міститься в програмно інформаційному комплексі "Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" ЕАІС ДМСУ, 19.03.2016 громадянин ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через пропускний пункт "Порубне-Сірет" Чернівецької митниці ДФС легковий автомобіль марки "Фольксваген Шаран", реєстраційний номер НОМЕР_1 в режимі тимчасового ввезення в термін до одного року з використанням паспорту громадянина Румунії № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 . Маючи статус "резидента" для перетину митного кордону, ОСОБА_1 використовував паспортний документ громадянина Румунії ОСОБА_1 .
Згідно поданого до митного контролю паспорта № НОМЕР_2 громадянина Румунії ОСОБА_1 та пред`явленого до митного контролю паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3, громадянин ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією і тією ж особою.
Під час переміщення транспортного засобу через митний кордон України позивач надавав документ, який є підставою для не сплати митних платежів при ввезенні транспортних засобів особистого користування, маючи статус "резидента".
Оскаржуваною постановою по справі про порушення митних правил позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до статті 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, у сумі 507531,75 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем рішень в частині, що оскаржується, Верховний Суд виходить із такого.
Частиною другою статті 1 Митного кодексу України визначено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Спірні правовідносини у даній справі регулюються положеннями Митного кодексу України.
Так, статтею 377 Митного кодексу України визначено, що товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Товари, зазначені у частині першій цієї статті, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу, підлягають обов`язковій сертифікації у випадках, встановлених законодавством для підприємств. Документи, що засвідчують відповідність таких товарів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, подаються органам доходів і зборів під час митного оформлення цих товарів з метою вільного обігу та уповноваженим органам під час їх державної реєстрації в Україні.
Ввезені громадянами на митну територію України для вільного обігу товари, зазначені у частині першій цієї статті, що підлягають державній реєстрації уповноваженими органами України, забороняється відчужувати або передавати у володіння, користування чи розпорядження іншим особам до здійснення державної реєстрації цих товарів.
З метою запобігання незаконному обігу транспортних засобів на території України між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та державними органами з безпеки дорожнього руху здійснюється автоматизований обмін інформацією про транспортні засоби, що перетинають державний кордон України, стосовно митного оформлення та державної реєстрації таких транспортних засобів.
Стаття 485 Митного кодексу України передбачає адміністративну відповідальність у випадку заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.