ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 361/3665/17
адміністративне провадження № К/9901/12910/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2019 (головуючий суддя Дутчак І.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного від 09.04.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Парінова А.Б., суддів Ганечко О.М., Кобаля М.І.)
у справі № 361/3665/17
за позовом ОСОБА_1
до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області
про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування майнової та моральної шкоди.
I. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому, беручи до уваги збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача щодо відмови здійснити йому перерахунок пенсійних виплат з часу набуття ним права на такий перерахунок;
- зобов`язати відповідача здійснити йому зазначений перерахунок пенсійних виплат з часу набуття ним права на такий перерахунок;
- визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача за відмову надати йому довідку про недоотримані ним суми пенсійних виплат за весь час отримання пенсії;
- зобов`язати відповідача надати йому довідку про розмір грошових коштів, які він недоотримав за весь час отримання пенсійних виплат;
- визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача за порушення Закону України "Про звернення громадян" при розгляді його заяви та відмову надати йому вмотивовану і обґрунтовану відповідь на це звернення, а також щодо надання недостовірних даних у відповіді та неповідомлення способу оскарження прийнятого рішення, відмову запросити його на розгляд заяви;
- зобов`язати відповідача надати відповідь на його звернення від 07 грудня 2016 року відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та запросити його на розгляд вказаної заяви;
- зобов`язати відповідача компенсувати йому завдані матеріальні збитки в розмірі 100 000 грн та стягнути з відповідача кошти в розмірі 100 000 грн за відмову здійснити перерахунок пенсійних виплат протягом тривалого часу;
- зобов`язати відповідача компенсувати йому моральну шкоду в розмірі 100 000 грн, завдану не проведенням перерахунку пенсійних виплат і не наданням належної відповіді на звернення, та стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі 100 000 грн;
- зобов`язати відповідача надати йому та суду звіт про виконання судового рішення.
2. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2019, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2020, позов ОСОБА_1 задоволено частково:
А) Визнано протиправною бездіяльність Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо не запрошення ОСОБА_1 на розгляд його заяви від 07 грудня 2016 року за вх. № 700/Л-01 та не надання йому роз`яснень щодо порядку оскарження прийнятого рішення.
Б) Закрито провадження в справі стосовно вимог про:
1. визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсійних виплат позивачу відповідно до ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 110% трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно із ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із часу набуття права на перерахунок, починаючи з 26 березня 2007 року;
2. зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсійних виплат позивача відповідно до ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, згідно із ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з часу набуття права на перерахунок, починаючи з 26 березня 2007 року.
В) У решті позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 26 березня 2007 року є інвалідом війни ІІ групи з числа сержантів, а також постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 3). Позивач перебуває на обліку в Броварському ОУПФУ та отримує пенсію по інвалідності згідно зі ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ).
5. 07 грудня 2016 року позивач звернувся до Броварського ОУПФУ із заявою про здійснення перерахунку пенсійних виплат, у зв`язку зі зміною законодавства.
6. У вказаній заяві ОСОБА_1, посилаючись на те, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення" від 15 липня 2015 року № 614-VIII, яким внесено зміни у ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме статтю 51 цього Закону доповнено частиною третьою такого змісту: "Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком" просив відповідача:
- здійснити перерахунок його пенсійних виплат за весь час з дати виникнення права на перерахунок без обмеження строком, відповідно до ст. 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із розміру 110 % трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії як постраждалому від Чорнобильської катастрофи в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";
- виплатити йому суму недоотриманих пенсійних виплат у найкоротший термін;
- провести індексацію недоотриманих ним пенсійних виплат за весь час з дати виникнення права на перерахунок;
- надати йому довідку про суми недоотриманих ним пенсійних виплат за весь час отримання пенсії.
7. Крім цього, у вказаній заяві позивач просив розглянути його заяву в найкоротший термін відповідно до ч. 2 ст. 15 і ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" у першочерговому порядку. Разом з цим зазначив, що він має право бути присутнім під час розгляду його заяви, у зв`язку з чим просив повідомити про час і місце розгляду заяви.
8. Вказана заява була зареєстрована 07 грудня 2016 року у Броварському ОУПФУ за вх. № 700/Л-01.
9. Листом від 19 грудня 2016 року за вих. № 700/Л-01 відповідач, розглянувши звернення позивача від 07 грудня 2016 року, повідомив останньому, що він перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок травми і захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків строкової військової служби згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". За матеріалами пенсійної справи страховий стаж враховано по 29 квітня 1994 року та він складає 15 років 4 місяців 11 днів. У цьому листі відповідачем зазначено про складові та розмір пенсії позивача станом на 01 травня та 01 грудня 2016 року, який відповідно складає 2981,50 грн. і 3279,85 грн., вказано про те, що роз`яснення щодо порядку нарахування та складових пенсії до перерахунку до 01 травня 2016 року йому надавалися листами Броварського ОУПФУ раніше.
10. Також у цьому листі зазначалося про те, що 26 жовтня 2016 року він звернувся до Броварського ОУПФУ з заявою про перехід на інший вид пенсії за матеріалами пенсійної справи у разі його доцільності. У результаті проведеного умовного перерахунку розмір пенсії зменшився з 2981,50 грн. до 2881,50 грн. Рішенням управління йому відмовлено у переводі на пенсію за віком. Відмова була надана йому особисто 17 листопада 2016 року. Роз`яснення про недоцільність перерахунку надавались листом 24 листопада 2016 року. Також вказувалося на те, що розмір пенсії позивача за наявними в пенсійній справі документами визначений та виплачується згідно із вимогами чинного законодавства.
11. Вважаючи надану відповідачем відповідь за результатом розгляду його звернення протиправною, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позов частково, суди зазначили, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про визнання протиправними дій/бездіяльності Броварського ОУПФУ щодо відмови здійснити перерахунок розміру пенсії відповідно до ст. 22 Закону № 2262-XII за віком та додаткової пенсії згідно із ст. 51 Закону № 796-ХІІ як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи з моменту встановлення позивачу ІІ групи інвалідності з 26 березня 2007 року та зобов`язання відповідача здійснити зазначений перерахунок пенсійних виплат були предметом судового розгляду у адміністративній справі № 810/5763/15 та з цього приводу є судове рішення, що набрало законної сили. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі у цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України підлягає закриттю.
13. Також, з огляду на те, що 27 лютого 2019 року Броварським ОУПФУ було створено комісію, якою здійснено повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 07 грудня 2016 року за вх. № 33/Л-01, який проведено у його присутності, та надано позивачу відповідь на порушені ним у заяві питання, суди дійшли висновку, що правові підстави для задоволення позову в частині зобов`язання Броварського ОУПФУ надати відповідь на заяву ОСОБА_1 від 07 грудня 2016 року відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та запросити його на розгляд вказаної заяви станом на час вирішення даного спору - відсутні.
14. З огляду на те, що відповідачем неодноразово надавалися позивачу відповіді на аналогічні звернення щодо розміру його пенсійних виплат та їх складових, суми заборгованості по виплаті пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги про визнання протиправними дії/бездіяльності Броварського ОУПФУ за відмову надати позивачу довідку про недоотримані ним суми пенсійних виплат за весь час отримання пенсії та зобов`язання відповідача надати йому довідку про розмір грошових коштів, які він недоотримав за весь час отримання пенсійних виплат є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
15. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної та матеріальної шкоди, суди виходили з того, що позивачем у суді не доведено фактів завдання йому матеріальних збитків та моральної шкоди.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ