ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №640/7304/22
адміністративне провадження №К/990/5834/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-С" про стягнення коштів, за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Вівдиченко Т.Р., Аліменка В.О., Кузьмишиної О.М. від 17.01.2023,
УСТАНОВИВ:
ВСТУП
Ключовим питанням, яке постало перед касаційним судом у цій справі під час її розгляду в касаційному порядку, є питання про те, коли (з якого моменту) починається перебіг тримісячного строку, встановленого абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення суб`єкта владних повноважень до суду з позовом про стягнення сум адміністративно - господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення, застосованих на підставі відповідного рішення органу державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення, у разі, якщо це рішення оскаржено в судовому порядку та залишено в силі.
Верховний Суд вважає, що в такому випадку перебіг вищевказаного строку починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2022 року Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві (далі також ГУ Держпродспоживслужби, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-С" (далі також ТОВ "Промінь-С", Товариство, відповідач), у якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-С" в судовому порядку суму штрафу згідно з рішенням №43 від 26.06.2020 у розмірі 34000 грн. 00 коп. до державного бюджету України.
2. В обґрунтуванні підстав та вимог позову зазначалось, що відповідач упродовж строку, встановленого законом і вищевказаним розпорядчим документом, не сплатив визначену у ньому суму адміністративно - господарської санкції в добровільному порядку, а тому позивач вважає, що така сума підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету в судовому порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-С" на користь державного бюджету штраф в сумі 34 000 грн згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 26.06.2020 №43.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 рішення суду першої інстанції скасовано, а позов залишено без розгляду.
5. Приймаючи таку постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач пропустив встановлений абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячний строк звернення до адміністративного суду.
6. Проаналізувавши норми частини третьої статті 12 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", апеляційний суд у оскаржуваній постанові зазначав, що перебіг тримісячного строку звернення до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою вказаного органу, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення в судовому порядку.
7. Апеляційний суд у прийнятій ним постанові звертав увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування вищевказаних норм, викладені у постанові від 28.05.2021 у справі №420/11261/20, згідно з якими факт можливого оскарження суб`єктом господарювання в судовому порядку постанови про накладення штрафу не визначено обставиною, яка зупиняє дію відповідної постанови чи обов`язок щодо сплати накладеного нею штрафу.
8. Тому суд апеляційної інстанції констатував, що оскарження суб`єктом господарювання в судовому порядку рішення про накладення штрафу не є обставиною, яка зупиняє дію відповідної постанови чи відтерміновує сплату штрафу.
9. У зв`язку з цим, апеляційний суд вважав, що звернення ТОВ "Промінь-С" до суду з позовом щодо оскарження рішення Головного управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві №43 від 26.06.2022, не є обставиною, яка унеможливлює пред`явлення позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу за порушення законодавства про ціни і ціноутворення.
10. Беручи до уваги те, що наявними у справі доказами підтверджується факт отримання відповідачем вищевказаного розпорядчого документа засобами поштового зв`язку 17.07.2020, а цей позов подано лише 10.05.2022, суд апеляційної інстанції визнав пропущеним встановлений абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячний строк звернення до адміністративного суду й на підставі норм частини третьої статті 123 цього ж Кодексу залишив поданий ГУ Держпродспоживслужби позов без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись із вищевказаною постановою апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 26.06.2020 №43 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-С" застосовано штраф в сумі 34 000 грн.
13. Вищевказане рішення відповідач отримав засобами поштового зв`язку 17.07.2020, що підтверджується наявними у справі матеріалами і не заперечується сторонами.
14. Це ж рішення оскаржене Товариством у судовому порядку, однак рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №640/18908/20, яке набрало законної сили, в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь-С" до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 26.06.2020 №43 - відмовлено
15. Оскільки ТОВ "Промінь-С" не сплачено у добровільному порядку зазначений штраф, а рішення про його застосування переглянуто в судовому порядку і залишено в силі, Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві 10.05.2022 засобами поштового зв`язку звернулося до суду з цим позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
16. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) та підпункти "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
17. Скаржник вважає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.
18. Позивач посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", якщо розпорядчі документи були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку, з метою конкретного визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності для забезпечення передбачуваності для суб`єкта владних повноважень та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасуванню, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.
19. На думку скаржника, звернення до суду суб`єкта владних повноважень щодо стягнення суми штрафу на підставі рішення, яке оскаржено в адміністративному чи судовому порядку, тобто до набрання законної сили, є передчасним, оскільки таке рішення про накладення штрафу не набрало законної сили та може бути скасовано в повному обсязі або частково.
20. З викладеними скаржником доводами та вимогами Товариство не погоджується й вважає, що такі ґрунтуються на неправильному розумінні позивачем змісту норм частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та частини третьої статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
21. У відзиві на касаційну скаргу відповідач наполягає, що у спірних відносинах початок перебігу строку звернення до адміністративного суду з цим позовом пов`язується саме з моментом закінчення п`ятнадцятиденного строку з моменту отримання Товариством рішення позивача про накладення адміністративно - господарських санкцій, тобто, з урахуванням дати отримання такого рішення (17.07.2020), починаючи з 02.08.2020.
22. Відповідач звертає увагу на те, що питання правильності застосування судами норм статей 122, 169 Кодексу адміністративного судочинства України у поєднанні з положеннями частини третьої статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", вже розглядалось Верховним Судом, зокрема у постанові від 28.05.2021 у справі №420/11261/20, де викладено висновок про те, що перебіг тримісячного строку звернення Держпродспоживслужби до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою (рішенням) указаного органу, починається після спливу п`ятнадцятиденного строку з дня отримання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення. Згодом цей висновок щодо застосування норм права були використано Верховним Судом під час розгляду в касаційному порядку справи №320/3018/21 (постанова від 07.07.2022). У цій же постанові Верховний Суд зауважив, що підстав для відступу від такого правозастосування немає.
23. З огляду на це Товариство вважає, що факт оскарження рішення про застосування до суб`єкта господарювання адміністративно - господарських санкцій не впливає на початок перебігу строку, встановленого абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, і не унеможливлює звернення до суду упродовж такого строку, жодним чином цьому не перешкоджає.
24. Посилаючись на вищевикладені аргументи, Товариство вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність у цьому випадку передбачених процесуальним законом правових підстав для залишення поданого ГУ Держпродспоживслужби позову без розгляду у зв`язку з припуском позивачем установленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду.
25. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
26. Згідно з частиною першою статті 192 Господарського кодексу України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
27. Основні засади цінової політики визначає Закон України від 21.06.2012 №5007-VI "Про ціни і ціноутворення" і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (преамбула до Закону).
28. За змістом статті 16 вказаного вище Закону органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є, у тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами.
Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
29. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику, зокрема, з контролю за цінами.
30. За правилами пункту 7 зазначеного вище положення Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
31. Пунктами 6, 8 частини першої статті 18 Закону України "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що уповноважені органи мають право:
приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
32. Нормами частини першої статті 20 цього ж Закону передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції, зокрема, за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
33. Суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету. Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України (абзац перший частини другої. частина третя статті 20 Закону України "Про ціни і ціноутворення").
34. За приписами статті 238, частини першої статті 239 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, у тому числі адміністративно-господарський штраф.
35. Адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (частини перша, друга статті 241 Господарського кодексу України).
36. Частиною третьою статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
37. Строк звернення до адміністративного суду визначено нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за приписами частини першої, абзаців першого, другого якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
38. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
39. Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.