постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 211/1806/18
провадження № 51-4054км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7,
ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 12018040730000043за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 189, пунктами 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 189Кримінального кодексу України (далі - КК).
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 189, пунктами 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115КК,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 189, пунктами 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 липня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено до покарання у виді:
- за ч. 3 ст. 146 КК - 10 років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 187 КК - 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 1 ст. 357 КК - 2 років обмеження волі;
- за ч. 4 ст. 189 КК - 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 2 ст. 189 КК - 7 років позбавлення волі;
- за пунктами 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115 КК - до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі частин 1 і 4 ст. 70 КК ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Цим же вироком за скоєні злочини до покарання у виді позбавлення волі на певний строк засуджено ОСОБА_10 та ОСОБА_11, судові рішення відносно яких у касаційному порядку не оскаржуються.
Вирішено питання щодо запобіжних заходів, речових доказів та процесуальних витрат.
Стягнуто з засуджених на користь потерпілої ОСОБА_12 солідарно 106499,3 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 300 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Районний суд установив, що 03 січня 2018 року близько 22:15 ОСОБА_6 рухаючись на мікроавтобусі "Mercedes-BenzSprinter" неподалік будинку №32 на вул. Ватутіна в Покровському районі м. Кривий Ріг, за попередньою змовою із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з корисливих мотивів викрали ОСОБА_13, та погрожуючи ножем заволоділи його майном на суму 5839,18 грн, після чого перевезли його в будинок АДРЕСА_2, де незаконно утримували з 03 по 23 січня 2018 року і близько 21:50 23 січня 2018 року з метою приховати інші злочини, у цьому ж будинку умисно вбили потерпілого шляхом задушення.
Крім того, 03 січня 2018 року приблизно о 22:25 при вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 відкрито заволоділи карткою для виплат ПАТ КБ "Приватбанк", яка належала ОСОБА_13 і є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, та яку в подальшому використали як засіб доступу до банківського рахунку останнього для зняття грошових коштів у виді викупу.
О 10:49 08 січня 2018 року ОСОБА_6, діючи у змові з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, надіслав sms повідомлення матері потерпілого ОСОБА_13 - ОСОБА_12 про його викрадення та висунув останній вимогу сплатити 60 000 грн, як гарантії особистої безпеки потерпілого та його звільнення, шляхом перерахування цих коштів на банківську картку ПАТ КБ "ПриватБанк", яка належала ОСОБА_13, погрожуючи у разі невиконання цих вимог вбити останнього.
Побоюючись за життя сина та бажаючи його звільнення ОСОБА_12 в період з 09 січня по 22 лютого 2018 року різними частинами перерахувала на вказану банківську картку в якості викупу 60 844,14 грн, які з 10 січня по 08 лютого 2018 року були зняті ОСОБА_6 готівкою у різних банкоматах в м. Кривий Ріг та інших населених пунктах Дніпропетровської області.
29 січня 2018 року близько 11:34 ОСОБА_6 усвідомлюючи, що ОСОБА_12 не обізнана про вбивство сина, не погоджуючи свої дії з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, через sms-листування став повторно вимагати у неї грошову винагороду (викуп) в сумі 39 000 грн, як гарантії особистої безпеки потерпілого та його звільнення, шляхом перерахування цих коштів на банківську картку ОСОБА_13, погрожуючи у протилежному випадку вбити його, на що та погодилась і в період з 01 по 08 лютого 2018 року різними частинами перерахувала на картку кошти в сумі 36 180, 91 грн.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року вказаний вирок змінено в частині посилання на певні докази у його мотивувальній частині, а також призначеного покарання та стягнення судових витрат. Виключено з мотивувальної частини вироку посилання як на недопустимі докази:
- показання свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 надані іншому складу суду;
- протокол обшуку квартири у АДРЕСА_3, від 08.02.2018 року та вилучені в ході цього обшуку речові докази - мобільний телефон "Xiomi", ноутбук "Самсунг", документи, сім-картка МТС, одяг та ботинки;
- рапорт про встановлення відеозапису з фіксацією особи, що купувала телефон, з якого приходили повідомлення про викуп;
- протокол огляду телефону ОСОБА_17 від 26.02.2018.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_6 , ОСОБА_18 та ОСОБА_11 від відбуття покарання призначеного за ч. 1 ст. 357 КК.
Визнано вважати засудженими ОСОБА_6 за пунктами3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 187, частинами 4 та 2 ст. 189 КК, ОСОБА_18 та ОСОБА_11 за пунктами 3, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 189 КК до покарання призначеного у вироку.
На підставі частин 1 і 4 ст. 70 КК вважати засудженим ОСОБА_6 до остаточного покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, ОСОБА_18 та ОСОБА_11 на підставі ч. 1 ст. 70 КК до остаточного покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_18 та ОСОБА_11 на користь держави по 1/3 частині судових витрат за проведення судово-трасологічних експертиз №29/4.6/432 від 26.02.2018, №29/4.6/745 від 23.03.2018 та судової дактилоскопічної експертизи №29/4.6/746 від 19.03.2018 від загальної суми 6578 грн, що становить 2192, 67 грн з кожного.
У решті вирок залишено без змін.