ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 645/6921/20
провадження № 51-923км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18 січня 2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 6202017000000375, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Маловське Баунтовського району Республіки Бурятія Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком районного суду ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Згідно з вироком суду 19 березня 2020 року приблизно о 5:40 ОСОБА_6, керуючи автомобілем Opel Tigra (реєстраційний номер НОМЕР_1, литовська реєстрація), рухався по проспекту Московському у м. Харків (з боку станції метро "Палац спорту" в бік станції "Московський проспект") зі швидкістю понад 100 км/год, між середньою і крайньою лівою смугою руху, намагаючись проїхати між автомобілем Peugeot Partner (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням ОСОБА_8, який їхав по крайній лівій смузі в попутному напрямку, і автомобілем "ВАЗ 2104" (державний номерний знак НОМЕР_3 ) під керуванням ОСОБА_9, який їхав у середній смузі в попутному напрямку, здійснив зіткнення з автомобілем "ВАЗ 2104", що призвело до подальшого зіткнення цього автомобіля з вантажним автомобілем Volvo FH 12 (державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ) з причепом, під керуванням ОСОБА_10, який стояв нерухомо в крайній правій смузі по проспекту.
Також ОСОБА_6 допустив з`їзд керованого ним автомобіля з дорожнього покриття та зіткнення з бордюрним каменем, з подальшим перекиданням автомобіля через дах не менше двох разів, внаслідок чого із заднього сидіння, крізь заднє вітрове скло, випали дві пасажирки - ОСОБА_11 і ОСОБА_12 .
В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_11 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а водій ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В дорожній обстановці, яка склалася, водій ОСОБА_6 порушив п.п. "а", "в", "д", "є" п. 2.3, п. 11.10, п. 12.1, п. 12.3, п. 12.4, п. 13.1, п. 13.3 Правил дорожнього руху, неправильно обрав інтервал, безпечну швидкість руху та виїхав на обидві смуги на проїзній частині, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "ВАЗ 2104", та допустив зіткнення керованого ним автомобіля з бордюрним каменем з подальшим його перекиданням, що перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку із заподіянням в наслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень потерпілим.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника, а вирок суду без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду і невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі винного через суворість, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Захисник вказує, що розгляд кримінального провадження був упередженим та несправедливим, а вирок суду є незаконним і необґрунтованим, оскільки судом не враховані всі учасники дорожньо-транспортної пригоди та фактичні обставини події. Зазначає, що висновок суду про доведеність винуватості засудженого ґрунтується на суперечливих доказах, яким дана неправильна оцінка. На думку захисника, при призначенні покарання судом не було враховано ряд обставин, що його пом`якшують, та безпідставно не застосовано до засудженого положення ст. 75 КК. Стверджує, що рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК, оскільки цей суд своїх висновків не мотивував, та не зазначив підстав, з яких визнав апеляційну скаргу сторони захисту необґрунтованою.
На вказані судові рішення засудженим було подано касаційну скаргу, від якої він відмовився до початку касаційного розгляду.
У запереченнях на касаційну скаргу, потерпіла ОСОБА_11 і прокурор, просять залишити її без задоволення, а судові рішення без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений не підтримав касаційну скаргу захисника та просив залишити її без задоволення. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
З касаційної скарги захисника вбачається, що він, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
При розгляді касаційних скарг суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
За нормами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу.
За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК кваліфіковано правильно.
Водночас, як убачається з вироку суду, сам засуджений ОСОБА_6 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що в день події він на автомобілі Opel Tigra, разом із ОСОБА_13, котрий сидів на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_11, котра сиділа на задньому пасажирському сидінні зліва, та з ОСОБА_12, котра сіла поруч з ОСОБА_11, прямували до місця роботи. Він зупинився на світлофорі біля станції метро "Палац спорту" в крайній лівій смузі руху, по якій він і рухався в подальшому в напрямку станції "Московський проспект". Попереду він бачив автомобіль Peugeot Partner, який рухався в середній смузі в попутному напрямку зі швидкістю приблизно 50-60 км/год, та автомобіль "ВАЗ 2104", який рухався в крайній правій смузі зі швидкістю, меншою ніж автомобіль Peugeot Partner. Коли він розвив швидкість руху автомобіля приблизно 60-80 км/год, автомобіль Peugeot Partner, не увімкнувши покажчик повороту ліворуч, різко почав перестроюватися з середньої в крайню ліву смугу руху. У зв`язку з чим, з метою уникнення зіткнення, він здійснив маневр праворуч в напрямку середньої смуги, не побачивши, що автомобіль "ВАЗ 2104" також почав перестроюватися з крайньої правої в середню смугу руху, оскільки попереду нього була припаркована фура, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем "ВАЗ 2104". Після зіткнення його автомобіль понесло в напрямку металевої огорожі, після чого він перекинувся, а автомобіль "ВАЗ 2104" розвернуло, та він зіткнувся з фурою. Засуджений вважав, що у дорожньо-транспортній пригоді винним є також водій Peugeot Partner, який створив аварійну ситуацію, а він був вимушений здійснити перестроювання в середню смугу руху. Себе вважав винним в тому, що не переконався в безпечності такого маневру та не побачив, що автомобіль "ВАЗ 2104" в цей момент також здійснював перестроювання з правої смуги в середню.
Разом з тим, версія розвитку подій, на якій наполягав засуджений, не знайшла свого підтвердження в ході дослідження доказів судом першої інстанції.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, в основу вироку були покладені належні та допустимі докази, зокрема, показанняпотерпілого ОСОБА_9, котрий пояснив, що в день події він керуючи автомобілем "ВАЗ 2104" рухався по проспекту зі швидкістю приблизно 50 км/год, спочатку в крайній правій смузі, а коли побачив попереду припарковану фуру, приблизно за 400-500 м до неї, переконавшись в безпечності маневру, здійснив перестроювання в середню смугу. Він бачив, що на відстані приблизно за 700-800 м до його автомобіля, позаду рухалися інші автомобілі, та з дотримання правил дорожнього руху здійснив перестроювання в середню смугу. Зазначив, що в лівій смузі в одному напрямку з його автомобілем рухався автомобіль Peugeot Partner, який приблизно за 8-10 м до припаркованої фури почав його випереджувати. В цей час автомобіль Opel, який рухався зі швидкістю приблизно 150 км/год між лівою та середньою смугами руху, здійснив зіткнення з його автомобілем, від чого "ВАЗ 2104" розвернуло і відбулось зіткнення з фурою.
Допитана у суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_11 пояснила, що в день події рухаючись по проспекту Московському ОСОБА_6, котрий керував автомобілем Opel, намагався з великою швидкістю, приблизно понад 100 км/год, проїхати між двома автомобілями, один з яких рухався в лівій смузі руху, а інший, під керуванням ОСОБА_9, в середній, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем ВАЗ. Тоді автомобіль Opel відкинуло ліворуч, потім він врізався в металеву огорожу, внаслідок чого три рази перевернувся у повітрі та впав на газон. Потерпіла втратила свідомість. Зазначила, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди вона має I (А) групу інвалідності, не може самостійно пересуватися, та має проблеми зі здоров`ям.
Свідок ОСОБА_13, котрий під час дорожньо-транспортної пригоди перебував в автомобілі Opel на передньому пасажирському сидінні, будучи допитаним у суді пояснив, що сам момент пригоди він не пам`ятає, стверджував, що прийшов до тями вже після зіткнення. Автомобіль Opel перебував на узбіччі, він виліз через вікно та побачив на газоні лежали ОСОБА_11 і ОСОБА_12, тоді він викликав швидку медичну допомогу. Стверджував, що перед зіткненням він дивився в мобільний телефон, тому не зміг пояснити з якої швидкістю рухався автомобіль Opel, та що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди. Свідок ОСОБА_14, пояснив, що в день події він перебував на робочому місці, коли почув гучний хлопок, та у вікно побачив, як в повітрі перевертався автомобіль. Він перевернувся приблизно тричі та впав на колеса. Тоді свідок викликав швидку допомогу.