ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №428/3835/19
провадження № 51-3618км22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5
засуджений ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 листопада 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130000000338, стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Ровеньки Луганської області, проживає в АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 354 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону Українипро кримінальну відповідальність, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Свою вимогу засуджений мотивує тим,що вирок ґрунтується на припущеннях, його винуватості поза розумним сумнівом не доведено.
Указує, що він не був членом екзаменаційної комісії, не був завідувачем кафедри й відповідні рішення про допуск дипломного проекту до захисту, затвердження або відмову у затвердженні дипломного проекту приймати не міг.Судом не встановлено, що він звертався до членів екзаменаційної комісії з проханням надати допомогу ОСОБА_7, або здійснював вплив на них чи на третіх осіб, або передавав будь-кому грошові кошти на користь ОСОБА_7 для забезпечення успішного захисту нею дипломної роботи.
Вважає, що суд допустив неповноту судового розгляду, а саме відмовив стороні захисту у дослідженні обставин і причин зміни свідком ОСОБА_7 своїх показань, які вона надавала під час досудового розслідування та під час судового розгляду. Свідок ОСОБА_7 не пояснила, за яких обставин ОСОБА_6 вимагав у неї гроші і чому він вирішив, що в неї погана успішність, плуталась в показаннях, які були не чіткими та не послідовними. Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутня заява ОСОБА_7 про вчинення злочину, проте судне з`ясував причини та обставини зникнення цієї заяви з матеріалів провадження.
Зазначає, що суд надав неналежну оцінку показанням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які послідовно вказували на те, що на засіданні комісії, де відбувався захист дипломної роботи ОСОБА_7, ОСОБА_6 не був присутній, з будь-якими питаннями стосовно студентки ОСОБА_7 до них не звертався.
Стверджує,що у рапорті старшого уповноваженого зазначено, що усна заява від ОСОБА_7 про вчинення злочину була отримана "в ході перевірки отриманої інформації", що може свідчити про те, що правоохоронні органи ще до її звернення мали якусь інформацію і були підстави для притягнення ОСОБА_7 за підкуп працівника підприємства, крім того, правоохоронні органи створили передумови для провокації дачі хабаря свідком ОСОБА_6 .
Посилається на те, що під час досудового розслідування допущено численні порушення кримінального процесуального закону, яким не дав належної оцінки суд: провадження безпідставно зареєстроване за правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України; постанова про визначення групи прокурорів була винесена в порушення вимог КПК України 22 листопада 2018 року, після начебто проведеного розгляду матеріалів кримінального провадження, однак ці матеріали булиотриманіпрокуратурою лише наступного дня; у клопотанні до апеляційного суду про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) слідчийвказав завідомо неправдиві дані, що ОСОБА_6 "є членом комісії щодо захисту дипломних робіт", штучно надаючи інкримінованому діянню ознаки службового злочину,а ці відомості безпосередньо мали вплив на прийняття рішення про надання дозволу на проведення НСРД; обшук в приміщенні навчального закладу проведено без відповідного судового дозволу; затримання його відбулося раніше, ніж зазначено у відповідному протоколі, оскільки фактично ОСОБА_6 було обмежено в пересуванні 17 січня 2019 року не о 15:15, а о 12:25.
Указує, що за наслідками аудіо- та відеофіксації розмов ініціатива спілкування виходила від ОСОБА_7, про недопуск її ОСОБА_6 до захисту робіт не йшлося, висловленої вимоги або натяку на передачу йому грошових коштів, у тому числі за допомогою конклюдентних дій, не зафіксовано. Суд не дослідив обставин появи на його руках слідів спеціальних речовин, враховуючи те, що вилучені у нього грошові кошти були загорнуті в аркуш паперу.
Констатує, що порушення, допущені судом першої інстанції, не було усунуто апеляційним судом. Судовий розгляд справи в суді апеляційної інстанції проведено формально. Апеляційний суд своїх висновків належним чином не мотивував, не навів вичерпних доводів щодо необґрунтованості апеляційної скарги, обмежившись лише перерахуванням доказів, покладених в основу вироку, та загальним формулюванням про доведеність винуватості засудженого. Ухвала не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження
За вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 листопада 2021 року ОСОБА_6 засудженоза ч. 3 ст. 354 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2022 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок - без зміни.
ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи на посаді доцента кафедри "Обліку і оподаткування" Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля (далі - СНУ), будучи особою, яка працює на користь установи, виконуючи функції, пов`язані з керуванням курсовими і дипломними проектами, науково-дослідною роботою студентів, спеціалістів і магістрів, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи надані йому повноваження, одержав неправомірну вигоду для себе в інтересах того, хто її надав, за обставин, викладених у вироку.
Так, в листопаді 2018 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_6, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди для себе з використанням становища, яке він займає, будучи керівником дипломної (магістерської) роботи студентки цього учбового закладу ОСОБА_7, яка з вересня 2017 року з метою отримання освітнього ступеню "магістр" навчається в СНУ на факультеті "Обліку і оподаткування", під час особистої зустрічі з останньою повідомив про те, що вона не буде допущена до захисту переддипломної роботи, яка складається та захищається за результатами проходження практики, та захист якої повинен відбутись до захисту магістерської роботи, а також й до захисту магістерської роботи, який відбудеться у січні 2019 року, у зв`язку з низькою успішністю, та надалі з цього учбового закладу буде відрахована.