Постанова
Іменем України
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 303/5272/21
провадження № 51-3366 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 ( в режимі
відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7, а також його захисника ОСОБА_6 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 вересня 2022 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071040000334, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого, 21 травня 2020 року Берегівським районним судом Закарпатської області за ч.1, 2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 вересня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч.4 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців із конфіскацією майна.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2020 року та ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 09 квітня 2021 року.
Вирішено питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та скасовано арешт на майно у провадженні.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
За вироком суду встановлено, що ОСОБА_7, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, з метою незаконного заволодіння грошима із складського приміщення ПП "ОСОБА_9", 08 квітня 2021 року близько 22:56 год., проникли на територію ТзОВ "Хриптранс" по вул. Пряшівська, 7а у м. Мукачево, де зустріли охоронця ОСОБА_8, якого затягнули до підсобного приміщення та застосували до нього фізичне насильство, а саме нанесли удари кулаками й ногами в обличчя, тулуб, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, на строк більше 6, але не більше як 21 день, а також легкі тілесні ушкодження. Після цього, зв`язали ОСОБА_8 ременем, а руки та ноги скотчем. Подолавши опір охоронця, ОСОБА_7 за допомогою акумуляторної кутової шліфувальної машини зрізав навісний замок вхідних дверей та проник до складського приміщення ПП "ОСОБА_9", звідки викрав гроші в сумі 300 000 грн., 60 доларів США та 60 Євро, спричинивши ПП "ОСОБА_9" матеріальну шкоду у великих розмірах на загальну суму 303 661, 87 грн.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційних скаргах засуджений та захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просять скасувати судові рішення й призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Зазначають, що місцевий суд у підготовчому судовому засіданні не перевірив обвинувальний акт на відповідність вимогам ст.291 КПК України, чим порушив ст.314 цього Кодексу.
В ході судового розгляду судом не встановлено, що застосоване до потерпілого насильство було небезпечним для його життя чи здоровʼя, яке є обов`язковою ознакою розбою, тому дії ОСОБА_7 слід було кваліфікувати за ст.186 КК України.
Крім того, розмір шкоди не доведений доказами.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції допущені порушення проігнорував, не перевірив доводи апеляційної скарги сторони захисту в частині неправильної кваліфікації дій засудженого.
Позиції інших учасників судового провадження
Від потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надійшли заяви у яких вони, посилаючись на те, що примирилися із засудженим ОСОБА_7 та відсутність претензій до останнього, просять задовільнити касаційні скарги.
Засуджений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6, в судовому засіданні, вимоги касаційних скарг підтримали та просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5, в суді касаційної інстанції, посилаючись на безпідставність доводів касаційних скарг сторони захисту, заперечувала проти їх задоволення.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційних скарг суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно із ст. 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Постановляючи вирок, а також переглядаючи цей вирок в апеляційному порядку, суди дотримались вказаних вимог закону.