Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 210/6543/21
провадження № 61-10117 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу № 186 Криворізької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2
на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року
у складі колегії суддів: Кішкіної І. В., Агєєва О. В., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися
до суду з позовом до комунального закладу "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 186 компенсуючого (санаторного) типу" Криворізької міської ради (далі - КЗ "ДНЗ № 186" КМР), у якому просили суд:
- визнати незаконними та скасувати накази: від 11 жовтня 2021 року № 84
"Про попередження працівників закладу про наступне вивільнення";
від 13 грудня 2021 року № 107-к\тр "Про звільнення ОСОБА_1";
від 13 грудня 2021 року №109-к\тр "Про звільнення ОСОБА_2";
- поновити їх на раніше займаних посадах вихователів КЗ "ДНЗ
№ 186" КМР;
- стягнути на їхню користь з роботодавця середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2
зазначали, що вони працювали на посадах вихователів у КЗ "ДНЗ
№ 186" КМР на підставі наказів від 12 лютого 2014 року № 7
та від 08 жовтня 2019 року № 111-к/пер відповідно.
Вказували, що вони мають педагогічну освіту, пройшли курси підвищення кваліфікації, отримали свідоцтва за фахом вихователів закладів дошкільної освіти, відповідають займаним посадам. Роботодавець не висловлював
їм претензій по роботі, порушень трудової дисципліни вони не допускали, дисциплінарних стягнень не мали.
У січні 2021 року директор КЗ "ДНЗ № 186" КМР прийняв на роботу вихователями двох помічників вихователів, які не мають відповідної кваліфікації, не мають педагогічної освіти. 11 жовтня 2021 року їх було повідомлено про те, що вони будуть звільнені із займаних посад у зв`язку
з тим, що у них є дохід у вигляді пенсій, а молодих працівників звільняти
не будуть.
У цей самий день, 11 жовтня 2021 року, директором КЗ "ДНЗ № 186" КМР складено наказ № 84 к\тр "Про попередження працівників закладу
про наступне вивільнення", відповідно до якого вони підлягали вивільненню із займаних посад. Підставою наказу зазначено забезпечення економічного і ефективного використання бюджетних коштів та посилення фінансово бюджетної дисципліни.
Хоча вказаний наказ було оскаржено ними в судовому порядку, 13 грудня 2021 року директором КЗ "ДНЗ № 186" КМР видано наказ № 107-к\тр
"Про звільнення ОСОБА_1" та наказ № 109-к\тр "Про звільнення ОСОБА_2" у зв`язку зі скороченням чисельності працівників
(пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України). У цих наказах вказано
ті самі підстави, що і в наказі про попередження працівників про наступне вивільнення.
Зазначали, що у тексті наказів роботодавець посилається на скорочення численності працівників. Разом із цим, у роботодавця не відбулося змін
в організації виробництва і праці, а після видання оскаржуваних наказів
на посади вихователів було прийнято на роботу двох нових працівників.
Із цих підстав уважали, що вищевказані накази директора КЗ "ДНЗ
№ 186" КМР є незаконними, вони порушують їхнє право на працю, передбачене нормами Конституції України та КЗпП України, а тому накази підлягають скасуванню, а вони, відповідно, поновленню на раніше займаних посадах і на їхню користь необхідно стягнути з роботодавця середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі: ОСОБА_1 - 135 931,60 грн, ОСОБА_2 - 107 934,40 грн.
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1
та ОСОБА_2 просили суд їхній позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року у складі судді
Вікторович Н. Ю. уточнений позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано недійсним та скасовано наказ від 11 жовтня 2021 року № 84
"Про попередження працівників закладу про наступне вивільнення", виданий директором КЗ "ДНЗ № 186" КМР А. Кучір.
Визнано недійсним та скасовано наказ від 13 грудня 2021 року № 107-к\тр "Про звільнення ОСОБА_1", виданий директором КЗ "ДНЗ № 186" КМР А. Кучір.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі у КЗ "ДНЗ № 186" КМР на посаді вихователя.
Стягнуто за кошти держави, шляхом бюджетних асигнувань з місцевого бюджету, на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 135 931,60 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, суму сплаченого судового збору у розмірі 908,00 грн.
Визнано недійсним та скасовано наказ р від 13 грудня 2021 року № 109-к\т "Про звільнення ОСОБА_2", виданий директором КЗ "ДНЗ
№ 186" КМР А. Кучір.
Поновлено ОСОБА_2 на роботі у КЗ "ДНЗ № 186" КМР на посаді вихователя.
Стягнуто за кошти держави, шляхом бюджетних асигнувань з місцевого бюджету, на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 107 934,40 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
У задоволенні решти уточнених позовних вимог відмовлено.
Судове рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
Суд першої інстанції надав відповідну правову оцінку наданим сторонами
та витребуваним судом доказам, показанням свідків і зробив висновок
про те, що звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі
пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України було незаконним, оскільки
у них великий стаж роботи вихователями, вони є кваліфікованими фахівцями, мають фахову освіту. При цьому районний суд уважав безпідставною позицію роботодавця стосовно тривалого перериву в роботі ОСОБА_2 та неповної вищої освіти ОСОБА_1 .
Позивачів було звільнено у зв`язку зі змінами в штатному розписі, проте, змін в штатному розписі роботодавця фактично не відбулося, так як
на наступний день після звільнення позивачів на посади вихователів було прийнято двох нових осіб.
Питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вирішено судом з урахуванням відповідних положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, та доказів, наданих
на підтвердження розміру заробітної плати позивачів.
Суд першої інстанції застосував відповідні норми КЗпП України та врахував судову практику Верховного Суду у даній категорії справ.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції надав оцінку доказам, наданим позивачами
на підтвердження витрат на правничу допомогу, застосував відповідні норми ЦПК України, урахував судову практику Верховного Суду зі вказаного процесуального питання і зазначив про можливість стягнення на користь позивачів відповідних витрат із роботодавця у загальному розмірі
10 000,00 грн - по 5 000,00 грн кожній.
Указаний розмір витрат на правничу допомогу підтверджено позивачами належними, достатніми та допустимими доказами.
Питання витрат по сплаті судового збору вирішено з урахуванням статті 141 ЦПК України та факту сплати судового збору одним із позивачів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року апеляційну скаргу комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу № 186 Криворізької міської ради (далі - КЗДО КТ
№ 186 КМР) (назву змінено на підставі наказу управління комунальної власності міста виконавчого комітету Криворізької міської ради
від 22 липня 2022 року № 141ум) задоволено.
Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 січня 2023 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
Компенсовано КЗДО КТ № 186 КМР за рахунок держави судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі
2 724,00 грн.
Суд апеляційної інстанції, застосувавши відповідні норми КЗпП України,
ГК України, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам,
не погодився з висновками районного суду, так як вони не узгоджуються
з фактичними обставинами справи. Звільнення ОСОБА_1
та ОСОБА_2 на підставі пункту 1 частини першої статті 40
КЗпП України відбулося з дотримання роботодавцем вимог трудового законодавства.
У відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці,
а саме скорочення чисельності та штату працівників, у тому числі скорочено посади позивачів на підставі наказу відділу освіти комітету Металургійної районної у місті Кривий Ріг ради від 07 жовтня 2021 року № 331 (далі - наказ відділу освіти від 07 жовтня 2021 року № 331), а також наказу роботодавця від 08 жовтня 2021 року № 113.
11 жовтня 2021 року, тобто більше ніж за два місяці до звільнення
(стаття 49-2 КЗпП України), позивачів було повідомлено роботодавцем
про звільнення із займаної посади за пунктом 1 частини 1 статті 40
КЗпП України із 13 грудня 2021 року, їм неодноразово було запропоновано аналогічні вакантні посади, наявні у відповідача та в інших дошкільних закладах району, від яких вони відмовилися.
11 жовтня 2021 року на підставі вищевказаного наказу № 331 було затверджено новий штатний розпис відповідача, в якому передбачено кількість штатних посад вихователів - 7,460, однак попереднім штатним розписом, затвердженим 01 вересня 2021 року, кількість штатних посад вихователів становила 9,260, тобто скороченню підлягали 2 штатні одиниці.
Для визначення аналізу кваліфікації та продуктивності праці працівників, відповідачем надавалася оцінка багатьом працівникам, у тому числі позивачам. Висновок про звільнення ОСОБА_1 було зроблено
з урахуванням відсутності повної вищої освіти, її кваліфікаційний рівень - молодший спеціаліст, тобто за кваліфікаційним рівнем вона поступалася іншим вихователям, які мали вищу освіту. ОСОБА_2 мала вищу педагогічну освіту, проте тривалий час не працювала за спеціальністю,
з 18 жовтня 1996 року по 05 квітня 2013 року та з 31 травня 2016 року
по 08 жовтня 2019 року, що погіршало її кваліфікацію й на її адресу під час роботи у відповідача надходили скарги від батьків дітей. Тобто позивачі
не мали переважного права на залишення на роботі.
Роботодавець отримав згоду профспілкового комітету на звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (стаття 43 КЗпП України).
Крім того, апеляційний суд указав, що оскарження наказу від 11 жовтня 2021 року № 84-к/тр "Про попередження працівників закладу про наступне вивільнення" не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки такий наказ стосується виключно реалізації керівником юридичної особи своїх управлінських, організаційно-розпорядчих функцій, має локальний внутрішньогосподарський характер та не створює для позивачів будь-яких правових наслідків.
Розподіл судових витрат здійснено апеляційним судом із урахуванням частини шостої статті 141 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У липні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня
2023 року, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на таке: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах; апеляційним судом належним чином
не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У липні 2023 року ОСОБА_1 також подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня
2023 року, у якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень зазначає, що апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду, й належним чином не досліджено зібрані
у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин,
які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1,
4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду
від 17 липня 2023 року.Витребувано її матеріали із Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Роз`яснено іншим учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.
Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 , після усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 17 липня 2023 року. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз`яснено іншим учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для його подання.
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року справу призначено
до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи й зробив помилкові висновки про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Крім того, директор КЗДО КТ № 186 КМР, після розгляду справи судом першої інстанції, поновила її та ОСОБА_2 на роботі, запропонувавши їм звільнитися за власним бажанням, а відповідач, натомість, не буде подавати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції
про їх поновлення на роботі і виплатить їм середній заробіток за час вимушеного прогулу. Позивачі погодилися на таку пропозицію й після поновлення на роботі подали заяви про звільнення за власним бажанням, однак, відповідач їх обманув і подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Указане також порушує право позивачів на працю.
Вважає, що апеляційний суд не з`ясував, чи дійсно мало місце скорочення чисельності працівників у відповідача, чи законно відбулося вивільнення працівників, чи відмовлялися позивачі від запропонованих їм посад
і чи мали переважне право на залишення на роботі. Вона
та ОСОБА_2 повинні були залишитися працювати на своїх посадах, оскільки мають високу кваліфікацію та продуктивність праці.
Посилається на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції зробив помилкові висновки по суті вирішення спору, неправильно застосував норм КЗпП України й надав невірну правову оцінку доказам.
Вважає, що позивачі, з урахуванням їхньої кваліфікації та рівня продуктивності праці, мали переважне право на залишення на роботі (стаття 42 КЗпП України). Роботодавець і профспілковий комітет не надали вказаному належної правової оцінки, не врахували, що й інші працівники
мали невідповідність займаним посадам. При цьому позивачі мали найбільший стаж роботи, а відсутність у неї атестації не може бути додатковою підставою для звільнення, оскільки сам роботодавець визначає періодичність проведення атестації працівників. Позивачі добросовісно й ефективно виконували свої трудові обов`язки.
Крім того, було порушено процедуру отримання попередньої згоди профспілкового органу на звільнення працівників (стаття 43 КЗпП України), так як позивачі не були запрошені на засідання профспілки, яке відбулося
у день отримання подання роботодавця, а не протягом п`ятнадцяти днів. Рішення профспілкового комітету необґрунтоване, всі обставини звільнення не досліджені на його засіданні.
Зазначає, що їй пропонувалася лише одна посада у відповідача, проте, вона не була вакантною, оскільки вона зайнята працівником, який знаходиться
у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тобто за відповідним працівником зберігається робоче місце. Запропоновані посади в інших дошкільних закладах району не мають правового значення, так як є посадами на інших підприємствах
(стаття 49-2 КЗпП України).
Вважає помилковими висновки апеляційного суду про те, що оскарження наказу від 11 жовтня 2021 року № 84-к/тр "Про попередження працівників закладу про наступне вивільнення" не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як вказаним наказом вирішено розпочати процедуру звільнення позивачів, що порушує їхнє конституційне право
на працю.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від КЗДО КТ № 186 КМР, в якому вказується, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, її слід залишити без змін,
а касаційну скаргу - без задоволення.
Крім того, у серпні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив
на касаційну скаргу ОСОБА_2 від КЗДО КТ № 186 КМР, в якому останній просить залишити постанову апеляційного суду без змін,
а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 прийнята на роботу вихователем до КЗ "ДНЗ № 186" КМРшляхом переведення із 12 лютого 2014 року (а. с. 9-13, т. 1).
ОСОБА_1 має середню педагогічну освіту, у 1980 році закінчила Жовтоводський педагогічний технікум за спеціальністю "Вихователь дитячого садка" (а. с. 112-118, т. 1).
ОСОБА_2 з 08 жовтня 2019 року прийнята вихователем
до КЗ "ДНЗ № 186" КМР (а. с. 22-23, т. 1).
ОСОБА_2 має вишу педагогічну освіту, у 1979 році закінчила Криворізький державний педагогічний інститут за спеціальністю "Педагогіка і методика початкового навчання". Не працювала
за педагогічним фахом із 18 жовтня 1996 року по 05 квітня 2013 року,
а також із 31 травня 2016 року по 08 жовтня 2019 року. Мала скарги з боку батьків вихованців (а. с. 102-111, т. 1).
Штатним розписом КЗ "ДНЗ № 186" КМР, затвердженим 01 вересня
2021 року, кількість штатних посад вихователів становила 9,260
(а. с. 45, т. 1).
У матеріалах справи наявна копія посадової інструкції вихователя
КЗ "ДНЗ № 186" КМР, з якою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ознайомлені
(а. с. 204-208, т. 1).
Наказом відділу освіти від 07 жовтня 2021 року № 331 "Про внесення змін до мережі закладів освіти" з метою забезпечення економного
й ефективного використання бюджетних коштів та посилення фінансово-бюджетної дисципліни вирішено внести зміни до мережі закладів дошкільної освіти Металургійного району шляхом закриття груп.
Відповідно до вищевказаного наказу у КЗ "ДНЗ № 186" КМРзакрито одну садову групу (пункт 1).
Пунктом 4 вказаного наказу керівника закладу зобов`язано привести чисельність працівників у відповідність до штатного розпису від 11 жовтня 2021 року, у разі вивільнення працівників, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, вжити заходів щодо попередження про звільнення згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України та видати відповідні накази, надавши їх до відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради (а. с. 79, т. 1)
08 жовтня 2021 року керівником КЗ "ДНЗ № 186" КМРбуло видано наказ
№ 113 "Про внесення змін до штатного розпису комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу № 186 Криворізької міської ради", яким вирішено до 11 жовтня 2021 року внести зміни
та затвердити новий штатний розпис, а також привести чисельність працівників закладу у відповідність до нового штатного розпису
від 11 жовтня 2021 року. У разі вивільнення працівників, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, вирішено вжити заходів щодо попередження про звільнення згідно з пунктом 1
частини першої статті 40 КЗпП України. Зобов`язано попередити
під особистий підпис працівників закладу про зміни в організації виробництва і праці (а. с. 80, т. 1).
Із указаним наказом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ознайомлені
(а. с. 80 зворот, т. 1).
11 жовтня 2021 року на підставі вищевказаного наказу затверджено новий штатний розпис, в якому передбачено кількість штатних посад
вихователів - 7,460 (а. с. 82, т. 1).
08 жовтня 2021 року керівник КЗ "ДНЗ № 186" КМРзвернулася
до первинного профспілкового комітету з поданням, в якому просила надати згоду на звільнення вихователів ОСОБА_1 та ОСОБА_2
у зв`язку зі скороченням чисельності працівників (а. с. 83, т. 1).
Згідно з протоколом від 08 жовтня 2021 року № 13 профспілковим комітетом вирішено надати згоду на звільнення ОСОБА_1
та ОСОБА_2 (а. с. 84, т. 1).
11 жовтня 2021 року керівником КЗ "ДНЗ № 186" КМРвидано наказ
№ 84-к/тр "Про попередження працівників закладу про наступне вивільнення", яким попереджено про наступне вивільнення з 13 грудня
2021 року вихователів закладу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку
зі скороченням чисельності працівників (а. с. 24, 85, т. 1).
Відповідно до попередження про наступне вивільнення пропонувалися
всі наявні вакансії у закладі станом на 11 жовтня 2021 року, а саме: вихователь, навантаження 0,9 ставки на час відпустки по догляду
за дитиною, та наявні вакансії у дошкільних закладах Металургійного району станом на 11 жовтня 2021 року (чотири вакансії) (а. с. 25, т. 1).
Згідно з актом комісії КЗ "ДНЗ № 186" КМР від 11 жовтня 2021 року
ОСОБА_1 попереджено, що відповідно до наказу від 11 жовтня
2021 року № 113 посада, яку вона обіймає, скорочується з 13 грудня
2021 року. Їй запропоновані вищевказані наявні вакансії. ОСОБА_1 відмовилася підписувати попередження про наступне вивільнення
(а. с. 26, т. 1).
Вихователів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було попереджено
про наступне вивільнення та запропоновано всі наявні вакансії
для продовження трудових відносин у КЗ "ДНЗ № 186" КМР, а також наявні вакансії у дошкільних закладах Металургійного району станом на 11 жовтня
2021 року (а. с. 86, 87, т. 1)
Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ознайомившись із наявними вакансіями станом на 11 жовтня 2021 року, відмовилися підписати вказане попередження (а. с. 93, 94, т. 1).
Листами від 12 листопада 2021 року № 96 та № 97 ОСОБА_1
та ОСОБА_2 запропоновані вакантні посади станом
на 12 листопада 2021 року (а. с. 89, 90, т. 1).
Згідно з актами комісії КЗ "ДНЗ № 186" КМР від 12 листопада 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовилися підписувати повідомлення про наявні вакантні посади станом на 12 листопада 2021 року, але другий примірник повідомлення від 12 листопада 2021 року отримали
(а. с. 91, 92, т. 1).
Листами № 99 та № 101 від 13 грудня 2021 року ОСОБА_1
та ОСОБА_2 запропоновані вакантні посади станом на 13 грудня 2021 року у КЗ "ДНЗ № 186" КМР (а. с. 96, 98, т. 1).
Згідно з актами комісії КЗ "ДНЗ № 186" КМР від 13 грудня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовилися підписувати повідомлення про наявні вакантні посади станом на 13 грудня 2021 року, але другий примірник повідомлення від 13 грудня 2021 року отримали (а. с. 97, 99, т. 1).
Наказом директора КЗ "ДНЗ № 186" КМР від 13 грудня 2021 року № 107-к/тр "Про звільнення ОСОБА_1" звільнено ОСОБА_1, вихователя
КЗ "ДНЗ № 186" КМР, у зв`язку зі скороченням численності працівників
на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, із виплатою вихідної допомоги відповідно до законодавства (а. с. 54, т. 1).
Наказом директора КЗ "ДНЗ № 186" КМР від 13 грудня 2021 року № 109-к/тр "Про звільнення ОСОБА_2" звільнено ОСОБА_2, вихователя КЗ "ДНЗ № 186" КМР,у зв`язку зі скороченням численності працівників