ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 907/969/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
представники сторін в судове засідання не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2023
та рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2023
у справі № 907/969/22
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМАНТ"
про звільнення займаних приміщень шляхом виселення,
В С Т А Н О В И В:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІАМАНТ" про його виселення з орендованого майна, розміщеного за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідача 19.09.2022 повідомлено про оголошення аукціону на продовження договору оренди державного нерухомого майна та його проведення 27.09.2022. Повідомлено також про те, що чинний орендар має переважне право на продовження договору оренди, яке реалізується шляхом участі чинного орендаря у аукціоні на продовження договору оренди. Однак, ТОВ "ДІАМАНТ" 27.09.2022 не взято участь в електронному аукціоні на продовження договору оренди. Також не надано заперечень до проведення аукціону. Позивач вважає, що оскільки чинний орендар не взяв участь в аукціоні, він втратив своє переважне право на продовження договору оренди. За результатами проведеного електронного аукціону про передачу в оренду нерухомого майна: вбудоване приміщення площею 50.4 кв. м. першого поверху нежитлової будівлі літ. А, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1, щодо якого прийнято рішення про продовження терміну дії чинного договору оренди на аукціоні, який відбувся 27.09.2022, за результатами якого переможцем став інший учасник аукціону з орендною платою на місяць 61 100,00 грн. Водночас з 06.10.2020 по січень 2023 року ТОВ "ДІАМАНТ" займає приміщення, яке є державною власністю, без належно оформлених договірних відносин. Зокрема, встановлено, що на першому поверсі цієї нежитлової будівлі здійснює комерційну діяльність магазин ювелірних виробів "АДАМАС" без належно оформлених договірних відносин на площі 50,4 кв.м.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.03.2023 (суддя Пригуза П.Д.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 (колегія суддів у складі: Желік М.Б. - головуючий, Оришин Г.В., Галушко Н.А.), у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судами обох інстанцій встановлено, що 07.10.2005 між Регіональним відділенням ФДМ по Закарпатській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамант" (орендар) укладено договір оренди №304, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування: вбудовані приміщення площею 111.3 кв.м., розміщені за адресою: м. Берегово, пл. Кошута, 1, що знаходяться на балансі Відділення Державного казначейства у Берегівському районі. Метою використання зазначено: здійснення торгівлі непродовольчими товарами.
Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Секереш Н.В. та зареєстрований у реєстрі за № 6128. Витягом з державного реєстру правочинів підтверджується укладення та державна реєстрація зазначеного вище договору оренди. Факт передачі відповідачу вбудованих приміщень площею 111.3 кв.м, розміщених за адресою: м. Берегово, пл. Кошута, 1 підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду від 07.10.2005.
Відповідно до умов п. 9.1. договору, цей договір укладено строком на 3 роки, що діє з 07.10.2005 до 07.10.2008.
Зміни та доповнення до даного договору можливі за взаємною згодою сторін, укладаються відповідно до чинного законодавства та підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Також п. 9.4. договору оренди передбачено, що зміни про продовження терміну дії договору повинні бути нотаріально посвідчені та зареєстровані не пізніше 1 місяця після закінчення терміну дії договору оренди. Згідно з п. 9.12 договору оренди, усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі додатковою угодою і вступають в силу після їх підписання сторонами.
Протягом строку дії договору оренди сторони уклали до нього низку додаткових договорів.
Так, додатковими договорами від 01.02.2007, 26.10.2011, від 02.03.2012, від 01.10.2014, від 04.10.2017 сторони вносили зміни до п. 3.1. договору щодо порядку визначення орендної плати за договором та п. 1.1. договору щодо предмета оренди, його вартості та найменування балансоутримувача.
Додатковою угодою від 01.02.2007 сторони передбачили, що цільове використання об`єкта оренди розміщення торгівельного об`єкта з продажу ювелірних виробів, виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння (п.1.2 договору).
Пунктом 5 додаткового договору від 26.10.2011 доповнено п. 9.4. договору оренди наступним абзацом:
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк, який був передбачений цим договором, з врахуванням нормативного законодавства на момент продовження договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору.
Додатковою угодою від 04.10.2017 сторони внесли зміни до п. 1.1. договору оренди та виклали його в наступній редакції:
Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: вбудоване приміщення (поз. 1 за планом) площею 49,4 кв.м першого поверху нежитлової будівлі літ. А, розміщеної за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1, що перебуває на балансі Управління Державної казначейської служби України у Берегівському районі Закарпатської області, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.07.2017 і становить за незалежною оцінкою 312 983,00 грн (без урахування ПДВ).
Додатковими договорами від 04.11.2008, від 26.10.2011, від 01.10.2014, від 04.10.2017 строк дії договору оренди сторони неодноразово продовжували, востаннє по 06.10.2020. Право оренди відповідача на орендоване майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з строком дії речового права 06.10.2020 з правом пролонгації, про що свідчить витяг з даного реєстру №99270758 від 04.10.2017.
Додатковим договором від 04.10.2017 про внесення змін до договору оренди №304 від 07.10.2005, зокрема п. 7 визначено, що інші умови договору оренди № 304 посвідченого приватним нотаріусом Берегівського нотаріального округу Секереш Н.В. 07.10.2015 за № 6128 (зі змінами) не змінені цим додатковим договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше, і сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.
Згідно з п. 6.2. договору оренди орендодавець має не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору.
Пунктом 9.9. договору оренди передбачено, що чинність цього договору припиняється внаслідок також закінчення строку, на який його було укладено.
Підставою для звернення позивача до суду з вимогами виселити орендаря було те, що відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ від 03.10.2019 та "Порядку передачі в оренду державного та комунального майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020, на підставі Наказів Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 05.10.2020 №00228, від 29.10.2020 № 00274 та від 08.09.2022 № 00218 оголошено аукціон про продовження договору оренди з існуючим орендарем.
Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 18.11.2020 №00310 відмовлено в продовженні терміну дії вказаного вище договору оренди у зв`язку з неможливістю використання об`єкта за цільовим призначенням, за яким орендар ТОВ "Діамант" використовував об`єкт оренди. Пунктом 3 скасовано накази від 05.10.2020 і від 29.10.2020.
08.09.2022 Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях №00213 скасовано наказ Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області від 18.11.2020 "Про прийняття рішення про відмову у продовженні терміну дії Договору оренди №304 від 07.10.2005 та скасування наказів від 05.10.2020 та від 29.10.2020".
19.09.2022 позивач своїм листом інформував відповідача про оприлюднення оголошення про передачу в оренду нерухомого майна вказаного вище. Дата аукціону - 27.09.2022.
Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 10.10.2022 №00250 затверджено протокол електронного аукціону про передачу в оренду нерухомого майна: вбудоване приміщення площею 50.4 кв.м першого поверху нежитлової будівлі літ. А, розміщене за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Коштута, 1.
Даним вказаним протоколом електронного аукціону підтверджується, що переможцем електронного аукціону є ТОВ "Фармація Карпат", код ЄДРПОУ - 43699871. З наявних у матеріалах справи доказів вбачається відсутність сплати обов`язкових платежів (авансового внеску та забезпечувального депозиту) та не підписання договору оренди у встановлені строки ТОВ "Фармація Карпат"; засвідчення факту відмови від підписання протоколу електронного аукціону LLP001-UA-20220919-4963 ТОВ "АРТСКЕЛЯ" (Акти начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 28.10.2022 та 14.11.2022).
Наказом Управління забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення ФДМ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 10.10.2022 №00251 припинено договір оренди №304 від 07.10.2005 у зв`язку з проведенням електронного аукціону про передачу в оренду нерухомого майна, щодо якого прийнято рішення про продовження терміну дії чинного договору оренди на аукціоні, за результатами якого переможцем став інший учасник аукціону.
11.10.2022, 15.11.2022 та 12.12.2022 позивач інформував відповідача про необхідність повернення і звільнення орендованого державного майна і щодо необхідності підписання акта приймання-передач, а також 25.10.2022 про результати проведеного електронного аукціону та про необхідність звільнення займаного орендованого приміщення, оскільки він не взяв участі в аукціоні на продовження терміну дії договору оренди і втратив першочергове право на продовження договору оренди на новий термін.
З долученого до матеріалів справи Звіту про результати проведення оглядового контролю за використанням державного майна, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегове, пл. Кошута, 1 від 24.11.2022 встановлено фактичне використання вказаних приміщень ТОВ "Діамант" (магазин ювелірних виробів "АДАМАС").
В свою чергу, за результатами розгляду господарським судом справи №907/854/21 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант" про виселення орендаря з займаних приміщень, постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Діамант" - задоволено, рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.10.2021 - скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 27.07.2022 касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях залишено без задоволення. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі №907/584/21 залишено без змін.
В межах розгляду господарським судом справи №907/584/21 встановлено, що:
"Пунктом 9.4 договору в редакції додаткового договору від 26.10.2011 передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк, який був передбачений цим договором, з урахуванням законодавства на момент продовження договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору; пунктом 9.5 договору визначено, що умови договору зберігають силу протягом всього терміну договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.
Протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди позивач не ініціював припинення договору оренди, а навпаки, 05.10.2020 прийняв рішення про оголошення аукціону на право продовження договору, в тому числі з існуючим Орендарем.
При цьому, строк дії договору закінчився 06.10.2020, проте рішення про відмову в продовженні терміну дії договору прийнято Позивачем лише 18.11.2020. Тобто, рішення про відмову в продовженні дії договору №304 прийнято Позивачем після закінчення строку дії договору та поза межами строків, визначених ч. 4 ст. 284 ГК України, про що встановлено апеляційним господарським судом та підтверджено представником Позивача в засіданні суду касаційної інстанції 27.07.2022."
Також судами у справі № 907/969/22 встановлено факт того, що "ТОВ "Діамант" звернулось до РВ ФДМ з листом №30/0620 від 30.06.2020, в якому повідомило про необхідність продовження строку дії договору оренди №304 від 07.10.2005 на новий термін.
Посилаючись на відсутність права відповідача на автоматичну пролонгацію договору оренди з огляду на те, що до спірних орендних відносин підлягають застосуванню положення ст.ст. 18,19 Закону України №157-IX, а не ст.ст. 17, 26, 27 Закону України №2269-ХІІ, який не передбачає в такому випадку автоматичної пролонгації, натомість попередній орендар майна має право отримати орендоване майно в оренду знову лише за результатами конкурсу (аукціону), за умови, що він прийме в ньому участь та зробить або запропонує найвищу цінову пропозицію, однак відповідач участі в аукціоні не прийняв, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 18 Закону №157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Судами встановлено, що орендар звернувся до орендодавця 30.06.2020 щодо продовження договору оренди, він дотримався встановленого 3-місячного строку для відповідного звернення. Натомість, позивач - орендодавець протягом визначеного п. 144 Порядку 10-денного строку не розглянув поданої відповідачем заяви про продовження терміну дії договору оренди і лише 05.10.2020 видав наказ №00228, відповідно до якого РВ ФДМ оголосило аукціон на право продовження договору оренди №304, за результатами якого такий договір може бути продовженим, в тому числі - з існуючим орендарем. Враховуючи зазначене, позивач в межах встановленого строку не ініціював припинення або зміну умов договору оренди, а відповідач навпаки завчасно, в межах строків встановлених Законом України "Про орендну державного та комунального майна" та Порядку, подав заяву на продовження дії спірного договору оренди. Таким чином, до 06.10.2023 чинним орендарем вбудованого приміщення площею 49,4 кв.м першого поверху нежитлової будівлі літ. А, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Берегово, пл. Кошута, 1, залишається ТОВ "Діамант" та жодних правових підстав у відповідача повертати орендоване нерухоме майно на даний час немає, з огляду на що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи скаржника зводяться до відсутності права відповідача на автоматичну пролонгацію договору оренди з огляду на те, що до спірних орендних відносин підлягають застосуванню положення статей 18,19 Закону України №157-IX, а не статей 17, 26, 27 Закону України №2269-ХІІ, який не передбачає в такому випадку автоматичної пролонгації, натомість попередній орендар майна має право отримати орендоване майно в оренду знову лише за результатами конкурсу (аукціону), за умови, що він прийме в ньому участь та зробить або прийме найвищу цінову пропозицію. Позивач участі у такому конкурсі не взяв, внаслідок чого, на думку скаржника, втратив право на оренду спірного майна після закінчення строку дії договору, який закінчився 06.10.2020, тобто після 01.07.2020. Щодо хибності посилання відповідача на наявність преюдиційного встановлення факту пролонгації договору, зазначає, що преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовим рішення, а не правовій оцінці таких обставин. Натомість, зазначення Західним апеляційним господарським судом в постанові у справі № 907/584/21 від 22.02.2022 "з огляду на викладене апеляційний суд погоджується із доводами скаржника, що договір оренди № 304 слід вважати продовженим на той самий строк і на тих самих умовах у зв`язку з відсутністю заяви однієї з сторін договору про його припинення протягом місяця після закінчення строку дії договору" є саме оцінкою суду, а не встановленою обставиною, що при розгляді даної справи не має преюдиційного значення.
Скаржником умотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - судами не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 27.07.2022 у справі № 907/584/21 щодо застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ; у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12525 від 15.09.2022 у справі № 917/1345/17 від 03.07.2018 у справі № 359/3373/16-ц; у постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 904/5429/18, від 07.09.2022 у справі № 925/1328/19, від 01.09.2022 у справі № 904/6015/20, від 15.07.2021 у справі № 910/19256/16, від 27.01.2021 у справі № 911/2076/19 про те, що суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.08.2023 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.10.2023 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 22.09.2023.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 13.09.2023 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Також до Верховного Суду 09.10.2023 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Переглянувши постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)
При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.