ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №580/4020/21
адміністративне провадження № К/990/24657/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,
секретар судового засідання - Титенко М.П.,
за участю:
представника позивача - Кучерука В.В.,
представника відповідача - Левенець А.М.,
представників третіх осіб - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 (суддя Трофімова Л.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022 (головуючий суддя Бужак Н.П., судді: Костюк Л.О., Кобаль М.І.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Черкасирибгосп" до Головного управління ДПС у Черкаській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, треті особи - Державне підприємство "Укрриба", Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Кам`янська міська рада Черкаської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Черкасирибгосп" (далі також - позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі також - відповідач, контролюючий орган) в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення від 15.04.2019 №0004331401, №0004371401, №0004391401, №0004401401, №00004381401, №0004421401, №0004431401 та від 11.07.2019 №0007771401.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач при прийнятті спірних рішень не врахував того, що позивач не є ні власником, ні фактичним користувачем земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні споруди, а самі гідротехнічні споруди, які є державною власністю, передані Товариству лише на зберігання. Земельними ж ділянками фактично користувався рибгосп Телепіно (філія), який подавав всі звіти до податкового органу та сплатив у 2018 році земельний податок. Окрім того, зазначає, що рішення місцевих рад про встановлення ставок земельного податку, на підставі яких контролюючим органом нараховано земельний податок, не були оприлюднені в установленому порядку, що, у свою чергу, вказує на їх незаконність та безпідставність застосування відповідачем під час нарахування спірного зобов`язання.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №580/2443/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020, позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.04.2019 №0004331401, №0004371401, №0004391401, №0004401401, №00004381401, №0004421401, №0004431401 та від 11.07.2019 №0007771401.
Постановою Верховного Суду від 26.05.2021 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 скасовано, а справу за позовом ПрАТ "Черкасирибгосп" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
11.06.2021 справа №580/2443/19 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та згідно з ухвалою від 11.06.2021 позовні вимоги щодо кожного податкового повідомлення-рішення виділено у самостійні провадження з присвоєнням номерів справ (580/4016/21, 580/4017/21, 580/4018/21, 580/4019/21, 580/4020/21, 580/4021/21, 580/2022/21).
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Черкасирибгосп" до Головного управління ДПС у Черкаській області, треті особи: Державне підприємство "Укрриба" та Регіональне відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2019 № 0004421401 виділено у самостійне провадження (справа № 580/4020/21).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 залучено третіх осіб: Радиванівську сільську раду Кам`янського району Черкаської області та Баландинську сільську раду Кам`янського району Черкаської області.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 10.09.2021 замінено Радиванівську сільську раду та Баландинську сільську раду на Кам`янську міську раду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.04.2019 №0004421401 про збільшення грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб (за податковим зобов`язанням у сумі 959024,20 грн та штрафними санкціями у сумі 239756,05 грн).
Так, в ході розгляду справи судами встановлено, що контролюючим органом на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 82 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Черкасирибгосп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено Акт перевірки від 18.03.2019 №87/23-00-144-0107/00476814 (далі також - Акт перевірки).
Під час перевірки відповідачем встановлено порушення Приватним акціонерним товариством "Черкасирибгосп" вимог пп.269.1.2 п.269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено земельний податок за 2018 рік на загальну суму 7351527,81 грн, в т. ч.: Городищенський район, с. В`язівок (КОАТУУ 7120382501) на суму 91074,44 грн.; Жашківський район, с.Бузівка (КОАТУУ 7120981201) на суму 2401300,80 грн.; Канівський район, с. Синявка (Козарівська с.р.) (КОАТУУ 7122082701) на суму 234602,70 грн.; Канівський район, с.Степанці (КОАТУУ 7122087801) на суму 309464,80 грн.; Черкаський район, с. Худяки (КОАТУУ 7124988501) на суму 338794,72 грн.; Черкаський район, с. Сагунівка (КОАТУУ 7124985501) на суму 844948,32 грн.; Черкаський район, с. Леськи (КОАТУУ 7124984501) на суму 290026,17 грн.; Кам`янський район с. Баландино (КОАТУУ 7121880500) на суму 825866,74 грн.; Кам`янський р-н с. Радиванівка (КОАТУУ 7121880500) на суму 133157,46 грн.; Кам`янський район с. Телепино (КОАТУУ 7121880500) на суму 1862172,06 грн.; Кам`янський район с. Лузанівка (КОАТУУ 7121880500) на суму 20119,6 грн.
На підставі Акта перевірки контролюючим органом прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 15.04.2019 №0004421401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "земельний податок з юридичних осіб" по Радиванівській та Баланденській сільських радах в сумі 1198780,25 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з безпідставності нарахування відповідачем податкового зобов`язання за ставкою 6% по Радиванівській сільській раді та 5% по Баландинській сільській раді із сплати земельного податку у 2018 році, оскільки відповідні рішення місцевих рад про встановлення таких ставок податку не були оприлюднені у відповідності до норм законодавства, а відтак не набрали чинності і не могли бути використані контролюючим органом при обрахунку земельного податку.
Окрім того, суди прийшли до висновку, що хоча й відповідно до актів на право постійного користування землекористувачем спірних земельних ділянок є позивач, однак фактично такими ділянками користувався рибгосп "Телепіно" (філія) ПАТ "Черкасирибгосп", а відтак обов`язок щодо сплати земельного податку покладається саме на нього, який і було виконано останнім, шляхом подання податкових декларацій з плати за землю за 2018 рік. Також суди зазначили, що матеріали справи не містять документів, з яких можна було б достовірно встановити площу земельних ділянок, що належать позивачеві та/або знаходиться у його користуванні, та площу гідротехнічних споруд, які не належать на праві власності позивачеві, розташованих на спірних земельних ділянках, для можливості здійснення обрахунку земельного податку з розмежуванням ділянок під гідроспорудами та тих, на яких гідроспоруди не розміщено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, контролюючий орган посилається на те, що судами не надано оцінки тому факту, що право користування Товариства спірними земельними ділянками підтверджується Державними актами на право постійного користування землею від 21.04.2001 серії І - ЧР №000903, №000904. Вказує, що поза увагою суддів залишилася обставина відсутності у гідротехнічних споруд статусу об`єкта нерухомого майна, а також ненадання позивачем будь-яких доказів щодо фактичної площі гідроспоруд та відповідно площі земельних ділянок під ними.
Окрім того, вважає необґрунтованим висновок судів про те, що рішення рад про встановлення ставок земельного податку не були оприлюднені у відповідності до норм законодавства, оскільки відповідь міського голови Кам`янської міської ради свідчить про протилежне. Наголошує, що податковий орган не наділений повноваженнями здійснювати контроль за своєчасністю та правильністю прийняття органами місцевого самоврядування рішень про встановлення місцевих податків та зборів, відповідно, приймаючи оскаржене податкове повідомлення-рішення, керувався чинними рішеннями Радиванівської та Баландинської сільських рад, які були оприлюдненні на офіційних сайтах та доступні для перегляду на час прийняття відповідачем спірного рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2022 у цій справі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство проти доводів та вимог останньої заперечило, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Виходячи зі змісту касаційної скарги в частині доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також підстав задоволення позовних вимог, одним із ключових питань, яке було досліджено судами попередніх інстанцій стало встановлення обставин оприлюднення рішень місцевих рад (Радиванівської та Баланденської сільських радах), якими встановлено місцеві податки і збори та інші платежі на 2018 рік.
Так, в силу статті 1 ПК України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих податків належить податок на майно (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України).
Відповідно до статті 10.3 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю (стаття 265 ПК України).
Підпунктом 12.1.2 пункту 12.1. статті 12 Податкового кодексу України визначено, що Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Як передбачено пунктом 12.3. статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 12.3.1. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).
Відповідно до положень підпункту 12.3.3. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.
Згідно з підпунктом 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до підпункту 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Пункт 12.5. статті 12 Податкового кодексу України встановлює, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.