ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Воробйової І. А.
щодо ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у цивільній справі № 676/192/20 (провадження № 14-111цс23)
за позовом заступника керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Форк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-еко-граунд", третя особа - ОСОБА_2, про визнання недійсним наказу, витребування земельної ділянки
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-інвест" на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 11 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 16 грудня 2021 року
26 липня 2023 року колегією суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановлено ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною третьою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі -
ЦПК України), зокрема для відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
від 10 грудня 2021 року у справі № 924/454/20, від 22 листопада 2022 року у справі № 924/94/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 924/144/20, від 31 січня 2023 року у справі № 924/504/20, а також з підстави, передбаченої частиною п`ятою
статті цього Кодексу, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною третьою статті 403 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду керувався тим, що Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду, розглядаючи
справи № 924/454/20, № 924/94/20, № 924/144/20, № 924/504/20 з подібними до цієї справи правовідносинами, дійшов висновку про витребування спірних земельних ділянок у Товариства з обмеженою відповідальністю "Зарус-інвест" (далі -
ТОВ "Зарус-інвест") і Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-еко-граунд" (далі - ТОВ "Агро-еко-граунд") на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру
у Хмельницькій області), незважаючи на те, що право власності на спірні земельні ділянки на час подання позову зареєстровано за ТОВ "Зарус-інвест" та передано у користування ТОВ "Агро-еко-граунд". При цьому чинним законодавством України не передбачено "солідарного" витребування майна із чужого незаконного володіння.
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не погодилась
з висновками Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду про те,
що витребування майна в орендаря є ефективним способом захисту, та вважала таким способом захисту негаторний позов, у зв`язку із чим просила відступити від зазначених висновків.
Крім того, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду не погодилася з позицією Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у справах № 924/454/20, № 924/94/20,
№ 924/144/20, № 924/504/20 у частині висновків щодо можливості прокурора звертатись з позовом в інтересах Держгеокадастру, якщо підставою для переходу майна були незаконні розпорядження Держгеокадастру, які стали
в подальшому приводом для витребовування майна, або ж звернення
з позовом в інтересах держави, зокрема, до відповідача - Держгеокадастру.
Вирішуючи питання про наявність підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", для представництва прокурором інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, суди під час розгляду справ
№ 924/454/20, № 924/94/20, № 924/144/20, № 924/504/20 мали визначити наявність у прокурора права звернення з позовом в інтересах саме ГУ Держгеокадастру
у Хмельницькій області, яке допустило порушення під час здійснення своїх повноважень щодо розпорядження спірними земельними ділянками.
За таких підстав колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо можливості прокурора звертатися з позовом в інтересах Держгеокадастру у Хмельницькій області, якщо підставою для переходу майна були незаконні розпорядження Держгеокадастру, які стали в подальшому підставою для витребовування майна, або ж звернення
(як у цій справі) з позовом в інтересах держави, зокрема, до відповідача - Держгеокадастру.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду посилався на наявність виключної правової проблеми у визначенні юрисдикції в аналогічних справах, яка полягає у: 1) відсутності висновку Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції спорів, у яких прокурором одночасно заявлені вимоги в інтересах держави про витребування на користь держави майна у юридичних осіб, одна з яких є власником земельної ділянки, та які поєднані з позовними вимогами про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру, яким затверджено проєкт землеустрою та надано у власність фізичній особі земельну ділянку із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності; 2) наявності різних підходів Верховного Суду щодо визначення юрисдикційності спорів у справах, де предмет, суб`єктний склад та підстави є подібними до предмета, суб`єктного складу та підстав у цій справі; 3) значній кількості спорів, що перебувають на розгляді в судах та можуть бути винесені на вирішення суду, з подібними до цієї справи предметом, суб`єктним складом та підставами.
Колегія суддів констатувала, що заявлені у цій справі позовні вимоги стосуються як фізичних, так і юридичних осіб і така справа мала б розглядатись у порядку цивільного судочинства. Проте аналіз судової практики свідчить, що суди застосовують різний підхід до вирішення питання юрисдикції у такій категорії справ.
13 вересня 2023 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, якою повернула справу № 676/192/20 на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України, виходячи з того, що виключна правова проблема відсутня, а щодо питань, поставлених колегією суддів в ухвалі від 26 липня 2023 року, існують відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду.
З висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у цій справі, не погоджуюсь, у зв`язку із чим відповідно до частини третьої статті 35 ЦПК України викладаю окрему думку, керуючись такими міркуваннями.
У контексті вирішення питання про прийняття цієї справи до провадження Великої Палати Верховного Суду основним було питання юрисдикційності вимог юридичної особи про витребування майна в іншої особи - орендаря, які виникли
з правовідносин на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного
з юридичною особою, та які поєднані з позовними вимогами про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадасту, яким затверджено проєкт землеустрою та надано у власність фізичній особі земельну ділянку, оскільки від вирішення цього питання залежало, чи будуть досліджуватися інші питання, зокрема про відступ від наведених вище висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду,
у межах цивільної юрисдикції.
У справі, переданій на розгляд Великої Палати Верховного Суду, предметом спору
є земельна ділянка, яка, на думку прокурора, незаконно вибула із власності держави на користь фізичної особи, а згодом була відчужена декілька разів на користь юридичних та фізичних осіб.
У справі заявлено декілька позовних вимог:
1) про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, яким затверджено проєкт землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 6822484100:02:003:0400 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів Колодіївської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;
2) про витребування у ТОВ "Зарус-інвест" і ТОВ "Агро-еко-граунд" на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки з кадастровим номером 6822484100:02:003:0400 площею 2,00 га, що розташована за межами населених пунктів Колодіївської (Китайгородської) сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області в координатах, межах та конфігурації, що були передані відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17 жовтня 2017 року № 22-20918-СГ ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.
За частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Звернувшись до суду з наведенимвище позовом, позивач об`єднав декілька вимог з єдиним предметом спору, пов`язаних між собою підставою виникнення, поданими доказами (основні та похідні позовні вимоги).
Предметом доказування у цій справі є незаконність вибуття із власності держави та набуття фізичною особою спірної земельної ділянки.
Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду констатувала, що заявлені у цій справі позовні вимоги стосуються як фізичних, так і юридичних осіб і така справа мала б розглядатись у порядку цивільного судочинства.
Проте аналіз судової практики свідчить, що суди застосовують різний підхід до вирішення питання юрисдикції у такій категорії справ.
Так, Верховний Суд у справі № 676/196/20 (провадження № 61-18836св21) (суб`єктний склад: позивач -заступник керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, відповідачі: ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області,
ОСОБА_3, ТОВ "Форк",ТОВ "Зарус-інвест", ТОВ "Агро-еко-граунд"), предмет та підстави позову якої є подібними до предмета і підстав у справі, що передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій у частині позовних вимог заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави про витребування
у ТОВ "Зарус-інвест" і ТОВ "Агро-еко-граунд" на користь держави в особі
ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області земельної ділянки.
Разом з тим Верховний Суд під час розгляду справ № 676/7424/19 (провадження
№ 61-1103св22), № 676/7426/19-ц (провадження № 61-5738св22), № 676/7423/19 (провадження № 61-5710св22), № 676/181/20 (провадження № 61-3098св22),
№ 676/197/20 (провадження № 61-355св22), № 676/195/20 (провадження № 61-21245св21), № 676/8023/19 (провадження № 61-20998св21), № 676/7428/19 (провадження № 61-361сво22), предмети, суб`єктний склад та підстави позову яких є також подібними, дійшов висновку про закриття провадження в частині позовних вимог заступника керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави про витребування у ТОВ "Зарус-інвест" і ТОВ "Агро-еко-граунд" на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області спірних земельних ділянок, оскільки вважав, що позовні вимоги за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві.