ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 750/7005/22
провадження № 51-3772 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 17 березня 2023 року стосовно
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки м. Біла Церква Київської області,
яка зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1,
проживає за адресою:
АДРЕСА_2,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Деснянський районний суд м. Чернігова вироком від 21 листопада 2022 року засудив ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією майна, яке є її власністю, окрім житла.
Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 17 березня 2023 року змінив вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 в частині призначеного покарання, пом`якшив призначене обвинуваченій за ч. 3 ст. 307 КК України покарання на підставі ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є її власністю, окрім житла.
У решті вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватою в тому, що вона за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі, незаконно придбала з метою подальшого збуту: психотропні речовини - 0,002 г амфетаміну, 0,036 г PVP; наркотичний засіб метадон, загальною масою 24,369 г, що є особливо великим розміром, які незаконно зберігала за місцем свого фактичного проживання - у квартирі АДРЕСА_3 та які 01 серпня 2022 року були виявлені та вилучені працівниками поліції під час обшуку цього житла.
Крім того, ОСОБА_6 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі, повторно, незаконно придбала психотропну речовину амфетамін, загальною масою 102,071 г, що є особливо великим розміром, яку 01 серпня 2022 року отримала у вигляді посилки у відділенні № 16 ТОВ "Нова пошта", що на просп. Миру, 194 в м. Чернігові, та яку вона зберігала при собі з метою подальшого збуту до часу її виявлення та вилучення працівниками поліції цього ж дня під час проведення її особистого обшуку.
Вимога касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок м`якості, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції:
- безпідставно застосував до ОСОБА_6 положення ст. 69 КК України;
- необґрунтовано визнав обставиною, що пом`якшує покарання - добровільну згоду ОСОБА_6 на проведення обшуку її житла та видачу наркотичних засобів, які знаходились у неї вдома, а також неповно встановив дані про особу засудженої.
На касаційну скаргу прокурора засуджена ОСОБА_6 подала письмове заперечення, в якому, із наведенням відповідних аргументів, просила її залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджена та її захисник заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили залишити оскаржуване судове рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За вимогами ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації її дій за ч. 3 ст. 307 КК України в касаційному порядку не оспорюються.
Щодо доводів касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного засудженій покарання тяжкості кримінального правопорушення та її особі.
В касаційній скарзі прокурор порушує питання про невідповідність призначеного ОСОБА_6 судом апеляційної інстанції покарання тяжкості кримінального правопорушення та її особі через безпідставне застосування положень ст. 69 КК України.
Колегія суддів не погоджується з твердженнями прокурора, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їхньої небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації, та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.