Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 750/614/21
провадження № 61-1988св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Виконавчий комітет Чернігівської міської ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів, Міністерство оборони України, ОСОБА_2, Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу Виконавчого комітету Чернігівської міської ради на постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 грудня 2021 рокуу складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Онищенко О. І., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігів, Міністерство оборони України, ОСОБА_2, Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, про визнання незаконним та скасування пункту рішення, зобов`язання вчинити дії.
Позов обґрунтований тим, що згідно з наказом Міністерства оборони України (далі - МО України) від 31 січня 2019 року № 40 "Про проведення експерименту із забезпеченням службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України" і Порядком проведення експерименту зі забезпечення службовим житлом, який визначає закріплення житла за посадами військовослужбовців Збройних Сил України шляхом укладення договору надання в користування службового (штатно-посадового) житла, йому розподілено службову квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі цього між ОСОБА_1 та Північним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (далі - Північне територіальне КЕУ) укладено договір про надання в користування спірної квартири, що має статус службової.
ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради із заявою про видачу йому ордера на вказану квартиру та надав відповідні документи. Проте Виконавчий комітет Чернігівської міської ради безпідставно відмовив йому у видачі ордера.
Посилаючись на зазначені обставини, на підставі статей 344, 392 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), просив суд:
- визнати незаконним та скасувати пункт 3 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 03 грудня2020 року № 558;
- зобов`язати Виконавчий комітет Чернігівської міської ради видати ОСОБА_1 і його сім`ї у складі трьох осіб (він, дружина ОСОБА_2, дочка ОСОБА_3 ) ордер на службову двокімнатну квартиру, загальною площею 68,3 кв. м, житловою площею 33 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2021 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що при заселенні позивача до спірної квартири не дотримано процедуру розподілу та надання йому як військовослужбовцю службового житла, визначену Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженоїнаказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2021 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано пункт 3 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 03 грудня 2020 року № 558.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 надав до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради документи, необхідні для отримання у встановленому законом порядку спірної службової квартири, і станом на 30 вересня 2020 року він мав право на її отримання і на вселення до неї. Виконавчий комітет Чернігівської міської ради протиправно відмовив йому у видачі ордера на квартиру, тому права ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом визнання незаконним та скасування пункту 3 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 03 грудня 2020 року № 558.
У позові в частині зобов`язання відповідача видати ордер на спірну квартиру суд відмовив з тих підстав, що позивач і члени його сім`ї у квартиру вже вселилися, на квартиру відкритий особовий рахунок і позивач згідно з ним є наймачем цієї квартири, сплачує грошові кошти за утримання квартири (квартплату й абонплату за комунальні послуги). Ордер необхідний лише для вселення до житла, на яке особа має право вселитися, і він дійсний протягом 30 днів. Задоволення вимоги про зобов`язання відповідача видати ордер на спірну квартиру не призведе до відновлення прав позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2022 року Виконавчий комітет Чернігівської міської ради поштовим зв`язком направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 червня 2021 року залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована таким.
Оскаржуваним судовим рішенням суду апеляційної інстанції порушено право органу місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання, віднесене до його компетенції (дискреційні повноваження), право власності на спірне майно, власником якого є держава.
Надання службового житлового приміщення без видачі ордеру на підставі ненормативних актів МО України суперечить статтям 121, 122 Житлового кодексу України (тут і далі назва Кодексу в редакції Закону № 2215-IXвід 21 квітня 2022 року, далі - ЖК України) та Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року № 1081 (далі - Порядок № 1081).
Наказ МО України від 31 січня 2019 року № 40 "Про проведення експерименту із забезпеченням службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України" - єдиний нормативний відомчий акт, який регулює правовідносини щодо тимчасового користування житловими приміщеннями, закріпленими за посадами військових частин, та не передбачає видання ордера на службове житло. Позивач отримав службове житлове приміщення без ордеру.
Суд проігнорував те, що отримана позивачем у користування квартира є службовою, договір найму укладено також на службове житлове приміщення, тому такий порядок виділення службового житла у користування повинен узгоджуватись зі статтями 121, 122 ЖК України, тобто вселення особи має відбуватися на підставі ордеру.
Виходячи з правової природи службового житла, самостійного права на вселення до нього члени сім`ї службовця не мають, оскільки це порушує порядок його виділення. Таким чином, залучення третіми особами ОСОБА_2, яка діє від свого імені та як представник неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, є помилковим.
Усупереч статті 78 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції послався на недопустимий доказ у справі - довідку Товариства з обмеженою відповідальністю "Своя оселя" (далі - ТОВ "Своя оселя"), якою встановлено відсутність заборгованості за особовим рахунком Є26а-057/1 квартири АДРЕСА_2 .
До Виконавчого комітету Чернігівської міської ради звернулось із клопотанням Північне територіальне КЕУ від 30 вересня 2020 року № 513/1/508 щодо видачі ордера ОСОБА_1 на спірну квартиру. Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 05 листопада 2020 року № 492 відмовлено Північному територіальному КЕУ у задоволенні цього клопотання.
Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 03 грудня 2020 року № 558 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні аналогічних клопотань від 02 та 05 листопада 2020 року.
Службове житло, у тому числі спірна квартира, не розподіляється конкретному військовослужбовцю, а закріплюється за посадою відповідно до наказу командира військової частини.
Спірну квартиру надано позивачу на строк проходження ним служби на посаді заступника начальника відділу розквартирування військ та землекористування Північного територіального КЕУ для тимчасового проживання на підставі наказу начальника Північного територіального КЕУ від 30 вересня 2020 року № 93. Однак станом на 30 вересня 2020 року Північне територіальне КЕУ не мало повноважень на розпорядження спірним нерухомим майном.
Також на підставі наказу начальника Північного територіального КЕУ від 30 вересня 2020 року № 212 позивача увільнено з посади заступника начальника відділу розквартирування військ та землекористування Північного територіального КЕУ та зараховано у розпорядження директора Департаменту кадрової політики МО України з 01 жовтня 2020 року.
Позивач продовжив військову службу на посаді начальника відділу обліку та використання земель оборони Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України з 09 березня 2021 року.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1081 військовослужбовець та члени його сім`ї зобов`язані вивільнити займане ними службове житлове приміщення в разі переміщення по службі, пов`язаного з переїздом до іншого населеного пункту, звільнення з військової служби тощо.
У договорі про надання в користування спірної квартири, що має статус службової, укладеному між ОСОБА_1 та Північним територіальним КЕУ, зазначені аналогічні умови вивільнення житлового (службового) приміщення протягом одного місяця.
Крім того, починаючи з 31 серпня 2020 року ПТКЕУ перебувало у стані ліквідації, що ставить під сумнів законність наказу начальника ПТКЕУ від 30 вересня 2020 року № 93.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає таке: суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 490/694/21, від 30 серпня 2021 року у справі № 154/1944/20, від 22 листопада 2021 року у справі № 161/4428/20, від 19 серпня 2019 року у справі № 758/12483/15-ц.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у червні 2022 року, ОСОБА_1 заперечує проти доводів Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року - без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що відповідно до абзацу другого пункту 4.7 наказу МО України від 03 липня 2013 року № 448 "Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України", приймання (передача) фондів і території військового містечка, квартирного майна та земельних ділянок здійснюється представниками квартирно-експлуатаційних органів Збройних Сил України та військових частин за актами приймання (передачі) будівель, споруд та території військового містечка, які затверджуються начальником територіального квартирно-експлуатаційного управління. Зазначене вказує про дотримання порядку затвердження акта приймання (передачі) між Північним територіальним КЕУ та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів (далі - КЕВ м. Чернігів) спірної квартири, затвердженого 29 вересня 2020 року.
Службові житлові приміщення надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби.
На підставі рішення про надання службового житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
Спірна службова квартира надана позивачу відповідно до наказу МО України від 31 січня 2019 року № 40 "Про проведення експерименту із забезпеченням службовим житлом шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців Збройних Сил України" та Порядку проведення експерименту із забезпечення службовим житлом, шляхом закріплення його за посадами військовослужбовців ЗС України, про що позивач уклав з Північним територіальним КЕУ договір надання в користування військовослужбовцю Збройних Сил України службового (штатно-посадового) житла.
На підставі викладеного Виконавчий комітет Чернігівської міської ради зобов`язаний був видати позивачу спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове приміщення. З огляду на це пункт 3 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 03 грудня 2020 року № 558 є незаконним та підлягає скасуванню.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2022 року поновлено Виконавчому комітету Чернігівської міської ради процесуальний строк на касаційне оскарження постанови Чернігівського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України (а. с. 127, т. 1), має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а. с. 33, т. 1).
04 жовтня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Північного територіального КЕУ з рапортом про надання йому службового житла (а. с. 92, т. 1).
Згідно з витягом зі списку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими житловими приміщеннями (службовою житловою площею) Північного територіального КЕУ, ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в КЕВ м. Чернігів разом з дружиною ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_3 (а. с. 93, т. 1).
Згідно з витягом з паспорта ОСОБА_1 та копії довідок Управління з надання адміністративних послуг Чернігівської міської ради від 07 липня 2017 року № 3767, від 11 липня 2017 року № 3860 і від 09 листопада 2020 року № 21462 ОСОБА_1, ОСОБА_2, 1987 року народження та дочки ОСОБА_3, 2017 року народження і ОСОБА_5, 2020 року народження, зареєстровані на АДРЕСА_3 (а. с. 121-123, 124-126, т. 1).
Відповідно до довідки Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук від 28 вересня 2021 року № 01-11/444 ОСОБА_2 з 04 жовтня 2012 року працює провідним мікробіологом сектору колекції корисних ґрунтів мікроорганізмів лабораторії фізіології мікроорганізмів, житлом не забезпечувалась (а. с. 106, т. 2).
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні права власності на житло (а. с. 100-102, 103-105, т. 2).
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської радивід 21 травня 2020 року № 195 квартира АДРЕСА_4 виділена КЕВ м. Чернігів МО України згідно з листом від 16 квітня 2020 року № 903, актами приймання-передачі від 17 березня 2020 року № 7, 8, 9 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; квартирі надано статус службової (а. с. 209, т. 1).
Наказом МО України від 10 серпня 2020 року № 271 "Про закріплення нерухомого майна" квартира АДРЕСА_5 закріплена за Північним територіальним КЕУ як службова (штатно-посадова) (а. с. 10, т. 1).
Згідно з копією наказу МО України від 31 серпня 2020 року № 305 Північне територіальне КЕУ припинено шляхом приєднання його до МО України (а. с. 214-218, т. 1).
Наказом начальника Чернігівського гарнізону МО України від 04 вересня 2020 року № 36 квартира АДРЕСА_5 закріплена на праві оперативного управління за Північним територіальним КЕУ (копія наказу - а. с. 17-18, т. 1).
08 вересня 2020 року в газеті "Урядовий кур`єр" надруковано оголошення про припинення діяльності Північного територіального КЕУ (а. с. 129-130, т. 1).
Рішенням житлової комісії Північного територіального КЕУ, що оформлене протоколом засідання цієї комісії від 30 вересня 2020 року № 1, відповідно до ЖК України, наказу МО України від 31 липня 2018 року № 380 "Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями", пункту 1.1 рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 21 травня 2020 року № 195 "Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік, виділення житла підприємствам, громадянам міста, видачу ордерів", рішення МО України від 25 лютого 2020 року № 3122/з, наказу МО України від 10 серпня 2020 року № 271 "Про закріплення нерухомого військового майна", наказу начальника Чернігівського гарнізону МО України від 04 вересня 2020 року № 36 "Про закріплення нерухомого військового майна", наказу начальника Північного територіального КЕУ від 30 вересня 2020 року № 93 "Про закріплення службового (штатно-посадового) житла за посадою", пункту 14 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за посадою "заступник начальника відділу розквартирування військ та землекористування Північного територіального КЕУ" закріплено службове (штатно-посадове) житло та розподілено двокімнатну квартиру АДРЕСА_5, загальною площею 68,3 кв. м, заступнику начальника відділу розквартирування військ та землекористування Північного територіального КЕУ підполковнику ОСОБА_1 із складом сім`ї 3 особи (він, дружина ОСОБА_2, 1987 року народження, дочка ОСОБА_3, 2017 року народження). У цьому протоколі також зазначено, що в загальній черзі позивач перебуває з 30 липня 2009 року, зарахований до першої черги з 01 лютого 2016 року без зняття з квартирного обліку (а. с. 23, т. 1).