Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 753/2677/21
провадження № 61-13008св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація",
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергій Павлович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року в складі судді Каліушка Ф. А. та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" (далі - ТОВ "ФК "Інновація") та просили:
визнати припиненим кредитний договір № 25-2007-ф від 20 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк "Промекономбанк" (далі - ВАТ КБ "Промекономбанк");
визнати припиненим договір іпотеки № 25-2007/ДЗ від 20 грудня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ КБ "Промекономбанк", та зняти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, зареєстровану в реєстрі за № 6276766, накладену 20 грудня 2007 року, а також виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження вказаної квартири та запис про державну реєстрацію іпотеки;
визнати недійсними результатами аукціону UA-PS-2020-01-17-000074-01 щодо продажу іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1, оформлену протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-01-17-000074-01, та укладений на підставі цього договір купівлі-продажу квартири від 25 лютого 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 177, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В., про що внесено відповідний запис про право власності № 35652641 25 лютого 2020 року щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_3 .
На обґрунтування позовних вимог зазначали, що 20 грудня 2007 року ОСОБА_1 уклав з ВАТ КБ "Промекономбанк" кредитний договір №25-2007-ф, за умовами якого кредитор надав позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 1 010 000 грн зі сплатою 17% річних та комісій, визначених пунктами 1.2 та 2.8 цього договору.
Цього ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором ОСОБА_2 уклала з ВАТ КБ "Промекономбанк" договір іпотеки № 25-2007/ДЗ-і, за умовами якого передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
14 листопада 2008 року банк протиправно в односторонньому порядку без погодження з позичальником та повідомлення іпотекодавця, без підписання додаткових угод збільшив розмір процентної ставки за користування кредитом з 17% до 27% річних, внаслідок чого нарахував відсотки за користування кредитом в розмірі 489 349,20 грн.
ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 25-2007-ф від 20 грудня 2007 року виконав достроково і в повному обсязі, про що інформував ВАТ КБ "Промекономбанк" ще у лютому 2011 року.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано припиненим кредитний договір від 20 грудня 2007 року № 25-2007-ф, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ "Промекономбанк".
Визнано припиненим договір іпотеки від 20 грудня 2007 року № 25-2007/ДЗ, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ КБ "Промекономбанк".
Припинено дію заборони на відчуження нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 6276766, тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано 20 грудня 2007 року приватним нотаріусом Ковальчук С. П., підстава обтяження - договір іпотеки, 6330д, 20 грудня 2007 року; об`єкт обтяження: квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнано недійсними результати аукціону UA-PS-2020-01-17-000074-1 щодо продажу іпотечного майна - квартири АДРЕСА_1, оформлені протоколом про результати електронного аукціону UA-PS-2020-01-17-000074-1.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що судовим рішенням у справі № 753/5580/20, яке набрало законної сили, встановлена відсутність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, тому наявні підстави для визнання кредитного та іпотечного договорів припиненими, а також припинення дії заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 .
У зв`язку з відсутністю у ТОВ "ФК "Інновація" підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, підлягають задоволенню і вимоги про визнання недійсними результатів аукціону UA-PS-2020-01-17-000074-1 щодо продажу іпотечного майна, оформлених протоколом про результати електронного аукціону UA-PS-2020-01-17-000074-1.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2022 року ТОВ "ФК "Інновація" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги зазначало про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17, від 01 жовтня 2019 року в справі № 910/3907/18, від 29 вересня 2020 року в справі № 757/13243/17, від 29 вересня 2021 року в справі № 486/291/10 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також оскаржило судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Позивачі обрали неналежний спосіб захисту своїх прав. ТОВ "ФК "Інновація" як кредитор та іпотекодержатель дотрималося всіх вимог законодавства при зверненні стягнення на іпотечне майно.
Суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили докази у справі.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Дарницького районного суду м. Києва.
28 лютого 2023 року матеріали справи № 753/2677/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_4 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 20 грудня 2007 року ОСОБА_1 уклав з ВАТ КБ "Промекономбанк" кредитний договір № 25-2007-ф, за умовами якого отримав грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 1 010 000 грн зі сплатою 17 % річних та комісій, визначених пунктами 1.2 та 2.8 цього договору.