Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 199/5530/15
провадження № 61-5629св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"),
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року в складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - АТ "Банк "Фінанси та Кредит"), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент" (далі - ТОВ "ФК "Есаймент"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому просило стягнути солідарно них заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 827 946,20 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 серпня 2007 року АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 033/07-ФЛ/03, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 79 708,00 доларів США на строк до 05 серпня 2022 року зі сплатою 15 % річних.
Того ж дня з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором, АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 уклали договір поруки.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобов`язань виникла заборгованість, розмір якої станом на 16 лютого 2015 року становить 1 827 946,20 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18 серпня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 08 серпня 2007 року № 033/07/02/03 у загальному розмірі 1 599 177,85 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що позичальник порушив взяті на себе зобов`язання, оскільки прострочив повернення чергової частини кредиту, у зв`язку з чим обґрунтованими є вимоги банку про солідарне стягнення з нього та з поручителя заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1, заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18 серпня 2015 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач не набув права на дострокове повернення всієї суми кредиту та сплати процентів, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачами передбаченої кредитним договором вимоги банку про дострокове повернення кредиту.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2022 року ТОВ "Фінансова компанія "Есаймент" надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року й залишити в силі заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 18 серпня 2015 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року в справі № 3-269гс16 та в постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року в справі № 24/234, від 25 квітня 2018 року в справі № 800/547/17, від 10 вересня 2018 року в справі № 5011-58/9614-2012, від 21 січня 2019 року в справі № 916/215/15-г, від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц, від 23 травня 2019 року в справі № 5023/1702/12, від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06, від 11 листопада 2019 року в справі № 5/229-04, від 27 листопада 2019 року в справі № 913/879/17, від 12 грудня 2019 року в справі № 911/2052/18, від 21 травня 2020 року в справі № 10/249-10/9, від 15 червня 2020 року в справі № 24/260-23/52-б, від 03 серпня 2020 року в справі № 904/9718/13, від 16 жовтня 2020 року в справі № 910/12787/17, від 21 січня 2021 року в справі № 398/4299/17, від 28 січня 2021 року в справі № 820/1400/17, від 18 березня 2021 року в справі № 911/3142/18, від 31 березня 2021 року в справі № 640/2371/20, від 29 квітня 2021 року в справі № 826/12038/17, від 15 червня 2021 року в справі № 904/3074/20, від 03 листопада 2021 року в справі № 626/1601/15-ц, від 07 лютого 2022 року в справі № 758/2575/17; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема не надав оцінки долученій до позовної заяви копії досудової вимоги від 23 березня 2015 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
29 серпня 2022 року справа № 199/5530/15 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надіслали відзиви на касаційну скаргу, у яких просять залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
08 серпня 2007 року АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 033/07-ФЛ/03, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 79 708,00 доларів США на строк до 05 серпня 2022 року зі сплатою 15 % річних.
Умовами кредитного договору сторони передбачили, що позичальник зобов`язується погашати кредитну заборгованість щомісячними платежами.
Для забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, 08 серпня 2007 року АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 уклали договір поруки.
Позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість.
Згідно з розрахунком АТ "Банк "Фінанси та Кредит", станом на 16 лютого 2015 року заборгованість за кредитним договором становить 1 827 946,20 грн, з яких: 43 569,43 доларів США (1 134 979,29 грн) - сума строкової заборгованості по основному боргу кредиту; 7 549,58 доларів США (196 665,80 грн) - прострочена заборгованість по основному боргу кредиту; 1 067,82 доларів США (27 816,60 грн) - строкова заборгованість по відсоткам; 4 564,15 доларів США (118 895,65 грн) - прострочена заборгованість по відсоткам; та 349 588,86 грн - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків.
23 березня 2015 року АТ "Банк "Фінанси та Кредит" надіслало відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу, у якій просило протягом тридцяти днів погасити існуючу заборгованість. Ця вимога повернулася на адресу банку з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".