У Х В А Л А
02 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 1-7/12
Провадження № 13-5зво23
Велика Палата Верховного Суду у складі
головуючого судді ОСОБА_1,
судді-доповідача ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_20,
захисників ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 (в режимі відеоконференції),
засуджених ОСОБА_26,
ОСОБА_27 (в режимі відеоконференції),
потерпілих ОСОБА_28, ОСОБА_29,
представників потерпілих ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32,
прокурора ОСОБА_33,
перекладача ОСОБА_34,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за заявами захисників ОСОБА_35 в інтересах ОСОБА_26 та ОСОБА_22 в інтересах ОСОБА_27 про перегляд за виключними обставинами вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2012 року, ухвал Апеляційного суду Київської області від 22 квітня 2013 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2014 рокуз підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом,
УСТАНОВИЛА:
02 жовтня 2023 року до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) надійшло клопотання захисника ОСОБА_23 про забезпечення можливості перебування засудженого ОСОБА_26 поруч із захисниками поза межами скляної кабіни під час судового засідання у процедурі перегляду чинного вироку суду за виключними обставинами. Клопотання обґрунтоване посиланням на статті 3 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Крім того, захисник зазначає, що перебування засудженого ОСОБА_26 у скляній кабіні обмежує його право на ефективну участь у судовому розгляді й отримання реальної та ефективної допомоги, яку краще надавати, коли цей засуджений буде поруч із адвокатом.
Перевіривши доводи клопотання захисника, заслухавши думку засудженого ОСОБА_26, його захисників ОСОБА_36, ОСОБА_23, ОСОБА_25, які підтримали клопотання, думку засудженого ОСОБА_27 і міркування його захисників ОСОБА_22, ОСОБА_24, які покладалися на розсуд суду, позицію прокурора ОСОБА_33, потерпілих ОСОБА_28, ОСОБА_29 та їхніх представників ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, котрі заперечили щодо задоволення цього клопотання, Велика Палата дійшла таких висновків.
Захисник ОСОБА_23 у клопотанні послався на статтю 28 Конституції України щодо поваги до гідності людини та рішення ЄСПЛ від 31 травня 2011 року у справі "Ходорковський проти росії", від 17 липня 2014 року у справі "Свінарєнко і Сляднєв проти росії", від 04 жовтня 2016 року у справі "Ярослав Бєлоусов проти росії".
Велика Палата звертає увагу на те, що скарги на порушення щодо засудженого ОСОБА_26 положень статті 28 Конституції України є безпідставними, а висновки ЄСПЛ у зазначених справах незастосовні у цій справі. ОСОБА_26 засуджений за вчинення особливо тяжких злочинів до довічного позбавлення волі та відбуває покарання за вироком, який набрав законної сили. Крім того, Велика Палата виконує повноваження зі вжиття додаткових заходів індивідуального характеру з виконання рішення ЄСПЛ у справі "Суслов і Батікян проти України" у провадженні за виключними обставинами, а не розглядає кримінальне провадження по суті обвинувачення.
У рішенні в справі "Ходорковський проти росії" (пункти 120-126) ЄСПЛ з огляду на його попередню практику встановив порушення гарантій статті 3 Конвенції щодо заявника, врахувавши кумулятивний ефект багатьох чинників, які в сукупності з триманням обвинуваченого заявника у металевій клітці в конкретних обставинах становили надмірні заходи безпеки в судовому залі і могли бути розумно сприйнятими заявником і громадськістю як принизливі.
У рішенні в справі "Ярослав Бєлоусов проти росії" (пункти 145-154) існувала сукупність перешкод для сторони захисту під час розгляду кримінального провадження щодо заявника, зокрема існувала проблема переповненості судового залу за одночасного розміщення обвинуваченого заявника у скляній кабіні з іншими обвинуваченими. Унаслідок цього заявник міг спілкуватися із захисником тільки через мікрофон поруч із поліцейськими та не міг опрацьовувати документи та робити записи. ЄСПЛ наголосив, що саме на національних судах лежить відповідальність вибрати найбільш відповідний захід безпеки для певної справи, враховуючи інтереси забезпечення правосуддя, прийняття судового процесу як справедливого та презумпцію невинуватості; суди повинні водночас забезпечити права обвинуваченого на ефективну участь у провадженні й отримання практичної та ефективної юридичної допомоги. У тій справі, за висновком ЄСПЛ, використання заходів безпеки не було обґрунтованим конкретними ризиками для безпеки або питаннями порядку у судовому залі; суд не міг забезпечити знаходження обвинувачених поза скляною кабіною, хоча міг змінити судовий зал на інший з більшою кількістю кабін. Саме це в сукупності вплинуло негативно на справедливість судового провадження щодо обвинуваченого заявника. Тому ЄСПЛ визнав порушення права останнього на ефективну участь у провадженні та на отримання практичної й ефективної юридичної допомоги (стаття 6 §§ 1 та 3 (b), (c) Конвенції), оскільки застосовані обмеження не були необхідними та пропорційними.