ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 815/6941/16
адміністративне провадження № К/9901/38054/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Маллаті" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 (головуючий суддя Єщенко О. В., судді: Димерлій О. О., Федусик А. Г.),
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Приватне підприємство "Маллаті" (ПП"Маллаті", підприємство, позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (ДПІ, відповідач) форми "В3" від 13.07.2016 №0004521201 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 1ʼ 136ʼ 472 грн; зобов`язати ДПІ узгодити заявлений до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 1ʼ 136ʼ 472 грн згідно із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до Декларації), поданої до уточнюючого розрахунку у травні 2016 року за квітень 2016 року; зарахувати узгоджену суму бюджетного відшкодування (1ʼ 136ʼ 472 грн) у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток згідно із заявою (додаток 4 до Декларації), поданої до уточнюючого розрахунку у травні 2016 року за квітень 2016 року.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив про безпідставне позбавлення його права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 1ʼ 136ʼ 472 грн шляхом її врахування у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток (рядок 20.2.2 уточнюючого розрахунку). Позивач також доводив, що встановлені під час камеральної перевірки арифметично-логічні помилки (2244 грн, 558ʼ 931 грн), допущені в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2016 року, підприємство виправило, подавши уточнюючі розрахунки до декларації за квітень 2016 року та до декларації за травень 2016 року, до прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення. Крім того, до виправлення помилки у звітності з ПДВ за квітень 2016 року сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу (ПК) України, за даними підприємства, становила 1ʼ 748ʼ 177 грн і ця сума була достатньою для погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 1ʼ 136ʼ 472 грн.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 16.03.2017 (суддя Бойко О. Я.) позов підприємства задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ від 13.07.2016 №0004521201; зобов`язав ДПІ узгодити заявлену ПП"Маллаті" суму 1ʼ 136ʼ 472 грн на отримання бюджетного відшкодування ПДВ згідно із заявою (Додаток 4) до уточнюючого розрахунку, наданого у травні 2016 року за квітень 2016 року; зобов`язав ДПІ зарахувати узгоджену суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1ʼ 136ʼ 472 грн у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств згідно із заявою (Додаток 4) до поданого уточнюючого розрахунку, наданого у травні 2016 року за квітень 2016 року; здійснив розподіл судових витрат в сумі 18ʼ 425,09 грн.
Суд першої інстанції, застосувавши норми підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пунктів 200.1, 200.4, 200.7, 200.8 статті 200 ПК України до встановлених у справі обставин, висновував, що підприємство мало право використати наявну у нього суму від`ємного значення з ПДВ (1ʼ 748ʼ 177 грн) в рахунок сплати податкового боргу з податку на прибуток (1ʼ 136ʼ 472 грн), і контролюючий орган безпідставно відмовив підприємству у наданні бюджетного відшкодування у вказаний спосіб.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.07.2017 скасував постанову суду першої інстанції і ухвалив нове судове рішення, яким позов підприємства задовольнив частково, скасувавши податкове повідомлення-рішення ДПІ від 13.07.2016 №0004521201, в іншій частині позову суд апеляційної інстанції відмовив.
Підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового стало те, що вимоги підприємства стосовно обов`язку відповідача узгодити та зарахувати від`ємне значення суми ПДВ у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток є передчасними, оскільки відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Отже, оскільки під час оцінки правомірності податкового повідомлення-рішення процедура судового оскарження цього рішення не є закінченою, суд висновував про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність у відповідача обов`язку щодо узгодження і зарахування сум ПДВ в рахунок погашення інших платежів за направленням, визначеним позивачем у заяві.
В частині обґрунтування висновків суду першої інстанції стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення ДПІ від 13.07.2016 №0004521201 суд апеляційної інстанції погодився.
У касаційній скарзі, поданої до Вищого адміністративного суду України, ДПІ просить скасувати ухвалене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
На обґрунтування вимог касаційної скарги та правомірності податкового повідомлення-рішення від 13.07.2016 №0004521201 відповідач наводить встановлені та зафіксовані в акті камеральної перевірки обставини, що стали підставою для відмови у наданні бюджетного відшкодування підприємству.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.09.2017 (суддя Веденяпін О. А.) відкрив касаційне провадження №К/800/27182/17 у цій справі за касаційною скаргою відповідача.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу відповідача без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, як законне і обґрунтоване.
Відповідно до пункту 4 частини першої розділу VІІ ʼʼПерехідні положенняʼʼ Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України в редакції Закону України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача на скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Задовольняючи позов підприємства в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, суд апеляційної інстанції правильно погодився з висновком суду першої інстанції про те, що визначена підприємством за квітень 2016 року сума від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є достатньою як для погашення податкового боргу з цього податку та помилково зазначених сум ПДВ, так і для погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, тому контролюючий орган безпідставно відмовив підприємству у наданні бюджетного відшкодування.
Як установлено матеріалами справи, у рядку 21 ʼʼСума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)ʼʼ декларації за квітень 2016 року, поданої підприємством до контролюючого орану 20.05.2016, позивач задекларував сформоване у межах вказаного періоду від`ємне значення ПДВ, розраховане згідно з пунктом 200.1 цієї статті, в сумі 1ʼ 748ʼ 177 грн, яку зарахував до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Вказана сума обчислена підприємством відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу та відображена у 20.3 рядку декларації (т.І, а.с.160-168). Тобто, на вказану суму позивач міг повернути сплачений ПДВ із бюджету, проте зарахував її до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Зауважень з приводу показників декларації за квітень 2016 року з боку контролюючого органу не було.
Згодом, з урахуванням положень пункту 50.1 ПК України та пунктів 1, 5 розділу VІ Порядку №21 підприємство змінило напрямок суми від`ємного значення, що не перевищувала суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом подання 25.05.2016 до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за квітень 2016 року (т.І, а.с. 21-23).
За результатами камеральної (електронної) перевірки задекларованих підприємством даних у податковій звітності з ПДВ (уточнюючого розрахунку) за квітень 2016 року від 25.05.2016 №9084178236, зокрема суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за квітень 2016 року, контролюючий орган склав акт від 24.06.2016 №2002/15-54-12-01 (т. І, а.с. 37-60).
Згідно з висновком акта перевірки ПП"Маллаті" не мало права на бюджетне відшкодування в сумі 1ʼ 136ʼ 472 грн по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправлення самостійно виявлених помилок за квітень від 25.05.2016 №9084178236. Такі висновки мотивовані тим, що підприємство порушило порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (Порядок №21), оскільки у рядку 16.3 уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2016 року від 25.05.2016 №9084178236 підприємство не відобразило зменшення залишку від`ємного значення на цю суму за результатами попередньої перевірки (акт перевірки від 20.07.2015 №1596/15-54-22-02/32642097), яке є узгодженим в судовому порядку (постанова Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2015 (суддя Завальнюк І. В.) та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2015 (головуючий суддя Кравець О. О., судді: Домусчі С. Д., Коваль М. П. у справі №815/6602/15), що призвело до завищення податкового кредиту та відповідно від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за квітень 2016 року на 558ʼ 931 грн (рядки 17, 19, 21 уточнюючого розрахунку). Також у ході перевірки встановлено, що до складу суми від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового наступного звітного (податкового) періоду, (рядок 21 уточнюючого розрахунку та додаток №2) підприємство безпідставно включило 2244 грн, та безпідставно сформувало дані податкового обліку за безтоварними операціями із ТОВʼʼАРКОР ГРУППʼʼ, ТОВʼʼАСТРА ГРУП ТРЕЙДʼʼ, ППʼʼЕКСІМ-БАСІСʼʼ, ТОВʼʼКРЕЦʼʼ, ТОВʼʼМАРКУС ТЕХНОЛОГІЯʼʼ (підприємство формувало для названих контрагентів безпідставну податкову вигоду).