ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Власова Ю. Л., Григор?євої І. В., Гриціва М. І., Ситнік О. М.
на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2023 року № 9901/98/21 (провадження
№ 11-69заі23)
в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним і скасування рішення
Короткий виклад історії справи
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРП, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 2 березня 2021 року № 526/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, зокрема, про те, що рішення ВРП від 2 березня 2021 року № 526/0/15-21 не відповідає правовим приписам частини шостої статті 56 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), отже, є незаконним, оскільки не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких відповідач дійшов відповідних висновків.
Короткий зміст установлених обставин та рішення суду попередньої інстанції
Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 212-VII ОСОБА_1 обраний суддею Вищого господарського суду України безстроково. Рішенням Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) від 16 травня 2013 року № 222/0/15-13 призначений на посаду заступника голови Вищого господарського суду України строком на п`ять років. Рішенням Ради суддів господарських судів України від 14 червня 2013 року обраний головою Ради суддів господарських судів України.
25 листопада 2016 року до ВРЮ надійшли два примірники дисциплінарної скарги від 17 листопада 2016 року, підписані від імені ОСОБА_2 . У скарзі ставилося питання про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з посиланням на те, що цей суддя, обіймаючи посаду заступника голови Вищого господарського суду України, у період 2013-2014 років здійснював тиск на суддю Господарського суду міста Києва ОСОБА_3 та шляхом погроз домагався прийняття потрібних йому судових рішень. Указано, що ці обставини стали відомі з відеозапису засідання ВРЮ від 26 жовтня 2016 року, розміщеного за посиланням www.vru.gov.ua/news/1851, щодо вирішення питання про тимчасове відсторонення судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_3 від здійснення правосуддя.
Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 суддю Вищого господарського суду України ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді з підстави, передбаченої пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Зазначене рішення оскаржено суддею ОСОБА_1 до ВРП. За результатами розгляду скарги рішенням ВРП від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності залишено без змін.
16 січня 2019 року до ВРП надійшло подання її Другої Дисциплінарної палати про звільнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Рішення ВРП від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-16 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" оскаржено суддею до Верховного Суду. За результатами розгляду скарги постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року № 11-121сап19 рішення ВРП від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 залишено без змін.
13 вересня 2019 року до ВРП надійшла заява ОСОБА_1, в якій він просив відкласти розгляд питання про звільнення з посади судді на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України і першочергово розглянути заяву про звільнення його у відставку.
15 червня 2020 року ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП № 1839/2дп/15-20 ОСОБА_2 надано дозвіл на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
17 вересня 2020 року ухвалою ВРП № 2645/0/15-20 задоволено клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; поновлено ОСОБА_2 строк для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18.
За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 ВРП прийняла рішення від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20, яким залишила без змін рішення її Другої Дисциплінарної палати від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 "Про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
Вважаючи рішення ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 протиправним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зверталися до Великої Палати Верховного Суду зі скаргами на це рішення.
2 березня 2021 року ВРП прийняла рішення № 526/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
ОСОБА_1 вважає, що ВРП передчасно прийняла рішення про його звільнення, не дочекавшись перегляду Великою Палатою Верховного Суду скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення відповідача від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 23 березня 2023 року відмовив у задоволенні позову.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 14 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 березня 2023 року - без змін.
Основні мотиви, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду
На обґрунтування своїх висновків щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 колегія суддів Великої Палати Верховного Суду зазначила таке.
Підстав, визначених пунктами 1 та 2 частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII, для скасування оскаржуваного рішення відповідача немає. Наявні в матеріалах справи документи, зокрема витяг з протоколу засідання ВРП від 2 березня 2021 року № 16 та ксерокопія оскаржуваного рішення ВРП, свідчать про те, що це рішення підписане повноважним складом ВРП та всіма її 16 членами, які брали участь у його ухваленні.
Оцінюючи рішення ВРП від 2 березня 2021 року № 526/0/15-21 на його відповідність пункту 3 частини другої статті 57 Закону № 1798-VIII, більшість суддів Великої Палати Верховного Суду вважає, що це рішення містить конкретну підставу звільнення позивача, визначену Конституцією України, та є вмотивованим.
Так, підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади судді слугувало рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18, залишене без змін рішенням ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20, про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання ВРП про звільнення його з посади судді.
Крім цього, зазначене рішення ВРП було предметом судового розгляду в порядку, визначеному частиною сьомою статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), і Велика Палата Верховного Суду постановою від 30 вересня 2021 року (провадження № 11-307сап20) відмовила в задоволенні скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Указане судове рішення Великої Палати Верховного Суду мотивоване тим, що ВРП під час прийняття рішення від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 1798-VIII, визначені статтею 52 цього Закону підстави для скасування рішення ВРП відсутні.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що питання законності притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності вже було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка в постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19 погодилася з висновками ВРП та її дисциплінарного органу про наявність правових підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення його з посади судді за вчинення дій, які відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) кваліфікуються як істотний дисциплінарний проступок. Зокрема, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду, оцінюючи конкретний контекст ситуації, що склалася під час виступу судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 на виробничій нараді (зборах) суддів Господарського суду міста Києва 7 лютого 2014 року між суддями цього суду, зокрема між ОСОБА_3 та скаржником, вважала, що ВРП та її дисциплінарний орган належним чином мотивували свої висновки щодо кваліфікації цих дій як істотного дисциплінарного проступку, наслідком вчинення якого є формування в суспільстві вкрай негативного сприйняття діяльності судової влади, оцінки ефективності функціонування всієї системи правосуддя та довіри до суду.
Так, підставою для звільнення ОСОБА_1 із посади судді слугувало рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18, залишене без змін рішенням ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20, про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у виді внесення подання ВРП про звільнення його з посади судді. Зазначене рішення ВРП було предметом судового розгляду в порядку, визначеному частиною сьомою статті 266 КАС, і Велика Палата Верховного Суду постановою від 30 вересня 2021 року (провадження № 11-307сап20) відмовила в задоволенні скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
Відповідно до частини третьої статті 34 КАС суддя, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
З наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося з огляду на таке.
У Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) зазначено, що незалежність суддів є невід`ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону. Незалежність суддів забезпечується насамперед особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади; забороною будь-якого впливу на суддів; захистом їх професійних інтересів; особливим порядком притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону № 1402-VIII вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади.
Факти, що свідчать про вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, мають бути встановлені ВРП.
Частиною першою статті 109 Закону № 1402-VIII передбачено, що до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді: попередження; догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця; суворої догани - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців; подання про тимчасове (від одного до шести місяців) відсторонення від здійснення правосуддя - з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді та обов`язковим направленням судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, та подальшим кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; подання про переведення судді до суду нижчого рівня; подання про звільнення судді з посади.
Під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності (частина друга цієї статті).
Дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді (частина восьма зазначеної статті).
Істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, будь-який з таких фактів: суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; суддя допустив інше грубе порушення закону, що підриває суспільну довіру до суду (частина дев`ята статті 109 Закону № 1402-VIII).
На нашу думку, вказані обставини належним чином не враховані ВРП при винесенні рішення щодо судді ОСОБА_1, тому відповідач зробив передчасний висновок про наявність підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та його звільнення з посади судді Вищого господарського суду України на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_1, Велика Палата Верховного Суду послалася на те, що питання законності притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності вже були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка в постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19 погодилася з висновками ВРП та її дисциплінарного органу про наявність правових підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення його з посади судді за вчинення дій, які відповідно до Закону № 1402-VIIIкваліфікуються як істотний дисциплінарний проступок.
Крім цього, рішення ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 4 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" було предметом судового розгляду в порядку, визначеному частиною сьомою статті 266 КАС, і Велика Палата Верховного Суду постановою від 30 вересня 2021 року (провадження № 11-307сап20) відмовила в задоволенні скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .