ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 317/1524/15-к
Провадження № 51-1678км18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 березня 2023 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року заяви засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими та за виключними обставинами вироку Миронівського районного суду Київської області від 19.01.2016 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, засуджений та його захисник оскаржили його до суду апеляційної інстанції. Київський апеляційний суд ухвалою від 22 березня 2023 року апеляційні скарги захисника та засудженого залишив без задоволення, а ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали місцевого і апеляційного судів, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений вказує на те, що йому було призначено захисника ОСОБА_8, однак останній не зустрічався з ним, не узгоджував позицію захисту, не вживав жодних заходів, направлених на його захист, тобто захисник фактично не здійснював його захист й був присутнім лише формально, а місцевий суд не надав можливості конфіденційної зустрічі з адвокатом, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону та порушенням права на захист.
Також зазначає, що він не був належним чином повідомлений в суді першої інстанції про судове засідання.
Вказує, що прокурор під час апеляційного розгляду погодився з його позицією щодо порушення його права на захист, а апеляційний суд не звернув уваги і не виправив допущенні порушення.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали подану скаргу.
Прокурор частково підтримала окремі доводи касаційної скарги.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
За приписами ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 323 чи ст. 381 цього Кодексу.
Право обвинуваченого на захист закріплено в п. 5 ч. 1 ст. 129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод передбачає мінімальні права кожного,кого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Одним із таких прав, за ст. 6 Конвенції, є право захищати себе особисто.
Положеннями ст. 20 КПК України визначено, що забезпечення права на захист реалізується як особисто підозрюваним, обвинуваченим, виправданим та засудженим, так і за допомогою захисника.
Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без перешкод викласти суду, який розглядає справу, всі необхідні аргументи захисту і таким чином вплинути на результат провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
У ч. 4 ст. 401 КПК України передбачено, що обвинувачений, який утримується під вартою підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо про це заявив клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
Системне тлумачення вказаних норм процесуального закону свідчить про імперативність приписів щодо права обвинуваченого на безпосередню участь у судовому розгляді, що не може бути обмежене, окрім здійснення судового провадження в умовах воєнного стану та у зв`язку з відповідними перешкодами, обумовленими ним.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України суд, приймаючи рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, має постановити вмотивовану ухвалу у випадку, якщо, зокрема сторона кримінального провадження заперечує проти здійснення судового провадження у такому форматі. Однак суд першої інстанції, порушуючи наведені вимоги КПК, відповідне судове рішення не ухвалив.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений у заявах про перегляд вироку за виключними та нововиявленими обставинами наполягав на безпосередній його участі в судовому засіданні (т. 1 а.п. 2- 3, 131-135).