1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

11 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 758/13555/21

провадження № 61-1625св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Титаренка Миколи Миколайовича на рішення Подільського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року, ухвалене у складі судді Якимець О. І., постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року, прийняті у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач на інтернет сторінці Telegram (Телеграм) свого каналу " ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 поширив недостовірну інформацію щодо нього, а саме зазначив, що "... ОСОБА_3 является двоюродным братом ОСОБА_1 ...". Як вбачається із загального контексту розміщеної відповідачем інформації мова йде про в.о. голови правління Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" ОСОБА_3 . Однак такий не є його двоюрідним братом та не має з ним жодних родинних зв`язків будь-якого ступеня споріднення.

Вказував на те, що поширена інформація є як неправдивою, так і негативною, адже її зміст вказує на те, що, нібито, його двоюрідний брат приймає участь у корупційних скандалах, а він сприяє своїм родичам в отриманні посад в державних органах, що може створити негативні наслідки для нього у вигляді недовіри з боку виборців, як до особи, яка, нібито, порушує норми чинного законодавства та перевірки з боку антикорупційних органів. Він є політичним діячем, народним депутатом України і така недостовірна інформація може свідчити про порушення ним норм права.

Зазначав, що така інформація не відповідає дійсності, є недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та недоторканість ділової репутації, гарантовані Конституцією України, Загальною декларацією прав людини, ЦК України.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати недостовірною та такою, що порушує його особисті немайнові права, інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет в месенджері Telegram (Телеграм) на каналі " ІНФОРМАЦІЯ_2" такого змісту: " ОСОБА_3 является двоюродным братом ОСОБА_1" та зобов`язати відповідача протягом десяти днів з дня набрання рішення суду законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ним ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет в месенджері Telegram (Телеграм) на каналі " ІНФОРМАЦІЯ_2" шляхом розміщення на його сторінці у мережі Інтернет в месенджері Telegram (Телеграм) на каналі " ІНФОРМАЦІЯ_2" спростування такого змісту: "Спростування. Інформація, поширена мною ІНФОРМАЦІЯ_1 про ОСОБА_1, що, нібито, він є двоюрідним братом ОСОБА_3, є недостовірною та такою, що підлягає спростуванню".

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, установивши, що опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16:38 год. на інтернет сторінці Телеграм - каналу "ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 інформація розповсюджена саме відповідачем, ця інформація отримала форму поширення невизначеному колу осіб, стосувалася саме позивача та викладена у формі фактичного твердження, виходив із того, що позивач не довів факт недостовірності оспорюваної інформації, а також не довів, що ця інформація безпосередньо вплинула на його ділову репутацію, зокрема, що саме у зв`язку з цим мало місце погіршення ділової репутації, зниження його рейтингу з боку виборців та те, що поширення відповідачем оспорюваної інформації спричинило шкоду особистим немайновим благам позивача як учасника суспільних відносин. До того ж, вироку відносно ОСОБА_3 не ухвалено, а тому причетність будь-кого до злочинних дій не доведено.

Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - Титаренком М. М., залишено без задоволення, рішення Подільського районного суду міста Києва від 21 червня 2022 року залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за недоведеністю.

При цьому апеляційний суд виходив із того, що чинне законодавство з 19 квітня 2014 року не містить презумпції добропорядності і відсутні підстави для застосування такої конструкції при вирішенні спорів про спростування недостовірної інформації, а тому доказування позивачем обґрунтованості позову, а саме поширення інформації відповідачем та її недостовірності, яка є фактичним твердженням, має відбуватися у загальному порядку. Натомість, звертаючись до суду з позовом, позивач не надав жодних належних та достатніх доказів, які б підтверджували відсутність родинних зв`язків, про спростування яких ним порушено питання.

Також апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем безпосереднього негативного впливу оспорюваної інформації на ділову репутацію позивача.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2022 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Ухвалено додаткове судове рішення у цій справі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Апеляційний суд, приймаючи додаткову постанову, виходив із того, що суд апеляційної інстанції, ухваливши судове рішення, не вирішив питання про судові витрати на професійну правничу допомогу. Розмір судових витрат заявником доведено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У лютому 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Титаренко М. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, визнав поширену відповідачем інформацію фактичним твердження, однак помилково звільнив відповідача від обов`язку доказування достовірності поширеної ним інформації, не врахував положення частини другої статті 302 ЦК України.

При цьому суди не врахували, що при розгляді справи у суді першої інстанції відповідач вказував на те, що він не мав доказів, ані на момент публікації цієї інформації, ані під час судового розгляду, що між позивачем та в.о. голови правління Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" ОСОБА_3 дійсно є родинний зв`язок.

Суди попередніх інстанцій не надали оцінки обставинам, викладеним відповідачем у відзиві, у якому відповідач не заперечував відсутність родинних зв`язків між позивачем та ОСОБА_3, не довів протилежного та не надавав жодних доказів, що він здійснював перевірку на достовірність поширеної ним інформації.

Крім того, суди попередніх інстанцій не врахували, що оприлюднена відповідачем інформація є не лише неправдивою, а є і негативною, завдає шкоди честі, гідності та ділової репутації позивача, як відомого політичного діяча та народного депутата України.

Також суд апеляційної інстанції, приймаючи додаткову постанову про стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, не врахував, що наданий відповідачем на підтвердження сплати гонорару меморіальний ордер не є належним та допустимим доказам дійсного перерахування відповідачем вказаної суми на користь адвоката.

Підставами касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 758/5922/17 (провадження № 61-6186св18), від 11 липня 2018 року у справі № 658/1795/17 (провадження № 61-17367св18), від 19 вересня 2018 року у справі № 752/5766/16 (провадження № 61-8427св18), від 13 червня 2018 року у справі № 357/15927/15-ц (провадження № 61-16677св18), від 06 квітня 2020 року у справі №688/156/19 (провадження №61-17285св19).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Васильняк Р. І. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.

У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Зазначено, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2023 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 вересня 2021 року о 16:38 год. на інтернет сторінці Телеграм - каналу "ІНФОРМАЦІЯ_2" за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 оспорювана інформація була опублікована саме відповідачем. При цьому, оскільки спірна інформація була розміщена відповідачем у мережі Інтернет (на Телеграм-каналі відповідача), а тому така інформація отримала форму поширення невизначеному колу осіб.

Поширена відповідачем інформація у частині "... ОСОБА_3 является двоюродным братом ОСОБА_1 ..." стосувалася саме позивача.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам судові рішення апеляційного суду не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з частиною першою статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними.

Відповідно до статті 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно зі статтею 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.


................
Перейти до повного тексту