Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 645/6335/20
провадження № 61-8844св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Міністерство оборони України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року у складі судді Сілантьєвої Е. Є. та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Бутенко С. Б., Прядкіної О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви зазначав, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові. Його батьками є ОСОБА_2 - батько, ОСОБА_3 -мати. 23 травня 2003 року шлюб між батьками розірвано. Проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, де був зареєстрований та постійно проживав разом із ОСОБА_2 до його смерті.
Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув його батько сержант ОСОБА_2 . За цим фактом у військовій частині проведено розслідування, за результатами якого складено акт про нещасний випадок та видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15 лютого 2019 року № 418, відповідно до якого нещасний випадок та загибель батька вважати такими, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби. На підставі довідки про причину смерті від 26 січня 2019 року № 150 видано свідоцтво про смерть від 29 січня 2019 року серії НОМЕР_2 .
Відповідно до витягу з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 10 травня 2019 року № 209 - травма і причина смерті сержанта ОСОБА_2 пов`язані з виконанням обов`язків військової служби.
Вказував, що подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 пакет документів для отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька. ІНФОРМАЦІЯ_3 вказаний пакет документів з висновком направлено до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для вирішення питання призначення одноразової грошової допомоги. В цьому висновку також зазначено, що він (син загиблого - ОСОБА_1 ) не має права на одержання грошової допомоги.
Зазначав, що у липні 2019 року отримав витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 31 травня 2019 року № 69, яким йому відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що на час загибелі батька він досяг повноліття, не має статусу дитини або утриманця, проживав з дідом. Крім того, у витязі зазначено, що до матеріалів не додано посвідчення "Член сім`ї загиблого".
Після прийняття Другим апеляційним адміністративним судом 05 березня 2020 року судового рішення у справі № 520/10629/19, яким задоволено його адміністративний позов до Міністерства оборони України, з витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 16 липня 2020 року № 103 йому стало відомо, що комісія знову дійшла висновку про скасування попереднього рішення та відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
У витязі від 31 травня 2019 року № 69 та у витязі від 16 липня 2020 року № 103 зазначається, що комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги йому як сину загиблого внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, сержанта ОСОБА_2, оскільки відповідно до положень статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Також, на обґрунтування відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у витягах вказується, що він досяг повноліття, на час загибелі батька його вік перевищував 23 роки, тобто він не має правового статусу дитини (відповідно до СК України) або утриманця загиблого (відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб). Посвідчення "Член сім`ї загиблого" до матеріалів не додано. Тож комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, повторно відмовила заявнику у виплаті одноразової грошової допомоги на тій підставі, що останнім до матеріалів не додано посвідчення "Член сім`ї загиблого".
Враховуючи викладене та з урахуванням уточнень, просив суд встановити факт того, що він на час загибелі військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, був членом сім`ї свого батька, загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_2, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби.
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року, заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час загибелі військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, був членом сім`ї свого батька, загиблого (померлого) військовослужбовця ОСОБА_2, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання обов`язків військової служби.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1, суди дійшли висновку, що заявник є сином померлого ОСОБА_2, був зареєстрований разом з батьком за однією адресою, тому він є членом сім`ї свого батька ОСОБА_2 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
13 червня 2023 року Міністерство оборони України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року поновлено Міністерству оборони України строк на касаційне оскарження судових рішень; відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги; касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
03 липня 2023 року від Міністерства оборони України на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: заява про усунення недоліків; копія платіжної інструкції про сплату судового збору за подання касаційної скарги.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду). Зокрема, у касаційній скарзі зазначено, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 287/167/18-ц, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19, Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц.
Рух справи у суді касаційної інстанції, позиції інших учасників справи
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали. У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про зупинення дії судових рішень відмовлено.
У липні 2023 року справа № 645/6335/20 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року справу № 645/6335/20 призначено до судового розгляду у складі колегії п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Позиція Верховного Суду
Статтею 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої та третьої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення
у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками записані: ОСОБА_2 - батько, ОСОБА_3 - мати, що підтверджується копією свідоцтва про народження від 20 травня 1993 року серії НОМЕР_3 (т. 1, а. с. 7).
23 травня 2003 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 24 травня 2003 року серії НОМЕР_4 (т. 1, а. с. 9).
За змістом довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 05 лютого 2019 року за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані та постійно проживали ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 8).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (т. 1, а. с. 11).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15 лютого 2019 року № 50, сержанта ОСОБА_2, гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, який помер внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 23 січня 2019 року у результаті множинних переломів кісток скелету, виключено зі списків Збройних Сил України, зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 23 січня 2019 року. Смерть сержанта ОСОБА_2 вважати такою, що пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. (т. 1, а. с. 54).
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 31 травня 2019 року за № 69 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги (т. 1, а. с. 18).
16 липня 2020 року рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 520/10629/19, скасовано пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 31 травня 2019 року № 69 та відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3) - сину загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 сержанта ОСОБА_2, оскільки відповідно до статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. На час загибелі батька вік ОСОБА_1 перевищував 23 роки, тобто він не має правового статусу дитини (відповідно до СК України) або утриманця загиблого (відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"). Посвідчення "Член сім`ї загиблого" до поданих документів ОСОБА_1 не додано (т. 1, а. с. 19).
Задовольняючи у цій справі заяву ОСОБА_1, суди дійшли висновку, що останній є близьким родичем померлого ОСОБА_2, а саме його сином; був зареєстрований разом з батьком за однією адресою, тому він є членом сім`ї свого батька ОСОБА_2 .
Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Право, застосоване судом
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою, другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.