Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 388/339/20
провадження № 61-5979св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Касьяном Миколою Степановичем, на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2021 року у складі судді Степанова С. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 травня 2022 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.
Позов мотивований тим, що 09 лютого 2019 року він видав довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциним І. А., реєстровий номер 128, на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які мали оформити документи на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею до 2,0 га та здійснити пошук особи орендаря. Іншої домовленості між ними не було.
У листопаді 2019 року він дізнався про те, що на підставі вказаної довіреності та відповідно до наказу Головного управління Дергеокадастру в Кіровоградській області від 22 квітня 2019 року № 11-1352/14-19-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" він став власником земельної ділянки загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 3521981300:02:000:5932, для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Варварівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.
Вказана земельна ділянка відповідно до договору купівлі-продажу від 17 травня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величко С. О., перейшла у власність ОСОБА_2, який був повіреною особою відповідно до виданої довіреності від 09 лютого 2019 року.
Він згоди на продаж земельної ділянки не надавав, кошти від продажу не отримав.
Чинний власник земельної ділянки ОСОБА_2, як і продавець ОСОБА_3, фактично досягнули зловмисної домовленості про заволодіння його земельною ділянкою поза його волею. Крім того, дії представника та особи, що стала власником земельної ділянки, містять ознаки шахрайських дій, оскільки користуючись довірительними відносинами були вчинені на свою користь, а не на користь довірителя.
Відповідно до інформації з Публічної кадастрової карти України відомостей про земельну ділянку, кадастровий номер 3521981300:02:000:5932, не знайдено у зв`язку з об`єднанням декількох сусідніх земельних ділянок і присвоєнням їм нового кадастрового номера.
У зв`язку з шахрайськими діями довірених осіб він 07 жовтня 2019 року скасував видану довіреність від 09 лютого 2019 року.
Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 травня 2022 року, у позові відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що 09 лютого 2019 року ОСОБА_1 видав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 довіреність, якою уповноважив останніх, зокрема, оформлювати на його ім`я земельну ділянку, підписувати від його імені договори купівлі-продажу земельної ділянки та отримувати належні йому за результатами договорів грошові кошти. На час укладення представником позивача з відповідачем договору купівлі-продажу земельної ділянки довіреність була чинною. Суду не надано доказів того, що на час видачі довіреності він не розумів значення своїх дій, не міг ними керувати та не порушував питання про визнання довіреності недійсною.
Суду не надано доказів того, що договір купівлі-продажу укладено внаслідок зловмисної домовленості представника позивача з відповідачем (посилання у позові на обставини, які, на думку представника позивача, свідчать про зловмисну домовленість представника та іншої сторони оспорюваного договору, повністю охоплюються правами представників, якими їх уповноважив позивач, і не вважаються зловмисною домовленістю), а інших обставин, які б слугували підставами для визнання оспорюваного договору недійсним згідно з чинним (цивільним) законодавством, суд не встановив.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2022 року ОСОБА_1 через адвоката Касьяна М. С. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 05 жовтня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 травня 2022 року, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 522/15095/15-ц, провадження № 61-11797св18, від 16 травня 2019 року у справі № 401/2995/16-ц, провадження № 61-1129св17, від 23 травня 2018 року у справі № 755/1009/15-ц, провадження № 61-6282св18.
Він не давав згоди на відчуження земельної ділянки, коштів від її продажу не отримував.
Представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто.
Оспорюваний правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які діяли не в його інтересах, а у своїх власних.
Покупцем земельної ділянки виступив ОСОБА_2, який передав земельну ділянку в оренду фермерському господарству ОСОБА_3
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є повіреними особами за довіреністю.
Договір купівлі-продажу не має інформації про оціночну вартість земельної ділянки, стосовно якої вчиняється правочин.
Підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявлення повіреного при укладенні договору.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з копією довіреності від 09 лютого 2019 року, зареєстрованої за № 128, посвідченої приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Рукавіциною Н. В., вона видана позивачем ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 бути його представником, в тому числі представляти його інтереси як учасника антитерористичної операції у будь-яких органах, установах, підприємствах та організаціях, незалежно від форм власності, підпорядкування та галузевої належності, у будь-яких органах влади та місцевого управління, в тому числі в сільських селищних, міських радах, в органах райдержадміністрації, в органах бюро технічної інвентаризації, перед суб`єктами господарювання, в податкових органах перед фізичними особами підприємцями, в експертних установах, у всіх відповідних органах державної влади та управління, в тому числі в Управлінні земельних ресурсів, в органах Держгеокадастру, в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в органах Укрдержгеокадастру, в органах юстиції, в органах нотаріату, в інших компетентних службах, установах та організаціях з питань виділу, приватизації, оформлення, державної реєстрації права власності та отримання на його ім`я свідоцтва про право власності на земельну ділянку орієнтованою площею 2 гектара для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Кіровоградської області, при цьому конкретне місце знаходження земельної ділянки, її розмір, межі, площу та будь-які інші умови представники вправі визначати на власний розсуд; після чого надає їм право користування та розпорядження цією ж земельною ділянкою (здачі в оренду, позичку, продажу, міни, укладення договорів емфітевзису, суперфіцію, а також будь-яких інших цивільно-правових угод, дозволених законодавством) за ціну та на умовах за своїм розсудом, при цьому всі істотні та факультативні умови договорів, в тому числі, але не виключно, строк дії договорів оренди та розмір орендної плати, суму, за яку буде продаватися земельна ділянка, тощо представник вправі самостійно згідно з їхніми попередніми домовленостями.
Відповідно до копії заяви від 16 квітня 2019 року уповноважена особа за довіреністю ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 зверталась до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про затвердження проєкту землеустрою для передачі у власність земельної ділянки, кадастровий номер 3521981300:02:000:5932, загальною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення за адресою: Варварівська сільська рада, Долинський район, Кіровоградська область.
Згідно з копією договору купівлі-продажу від 17 травня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Величко С. О., укладеного між ОСОБА_3 (сторона - продавець), який діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_1, та ОСОБА_2 (сторона - покупець), предметом договору є земельна ділянка площею 2,0000 гектара, яку продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв та сплатив за неї обговорену грошову суму, місце розташування земельної ділянки: Варварівська сільська рада, Долинський район, Кіровоградська область, кадастровий номер земельної ділянки 3521981300:02:000:5932, продаж земельної ділянки було вчинено за 50 000,00 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з частиною першою та абзацами 1, 2 частини третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).