Постанова
Іменем України
04 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 461/5866/20
провадження № 61-5743св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Кредитна спілка "Либідь",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2020 року у складі судді Радченка В. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки "Либідь" (далі - КС "Либідь") про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.
Позовна заява мотивована тим, що 02 квітня 2012 року Галицьким районним судом м. Львова ухвалено рішення у справі № 2-851/11, яким вирішено стягнути з КС "Либідь" на його користь: 12 815,75 грн заборгованості за депозитними вкладами від 11 січня 2008 року, 12 березня 2008 року та 18 червня 2008 року; 6 193,85 грн відсотків на суми вкладів; 2 257,13 грн відшкодування збитків, у зв`язку з інфляцією; 2 686,8 грн пені, а всього 23 953,53 грн.
На виконання рішення суду, яке не оскаржувалося та набрало законної сили, відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Однак рішення суду не виконано та заборгованості не погашено, у зв`язку із чим, відповідно до пункту 2.7 договорів про внесення депозитних вкладів на депозитні рахунки, за період з жовтня до грудня 2019 року нарахована пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сумі 268 415,63 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з КС "Либідь" вказаний розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання з повернення депозитних вкладів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з КС "Либідь" на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за період часу з 01 жовтня 2019 року до 31 грудня 2019 року у розмірі 735,35 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що КС "Либідь" не повернула ОСОБА_1 заборгованість за депозитними договорами, яка встановлена рішенням суду, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.
При цьому, суд вважав, що пеню слід стягнути в межах строку спеціальної позовної давності, а саме в межах року перед звернення з позовною заявою до суду.
Також суд навів розрахунок нарахування пені, яка підлягає стягненню з боржника.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачем не було подано суду доказів про те, що рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 квітня 2012 року не виконувалось або не виконане. Так, зокрема, доказів про отримання ним в суді виконавчого листа; про пред`явлення цього виконавчого листа до виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби, а також того, що даний виконавчий лист знаходиться на виконанні і рішення суду до цього часу не є виконаним повністю чи частково, тощо.
Крім того, суд вважав, що стягнення пені позивач пов`язує з невиконанням грошового зобов`язання за рішенням суду, невиконання якого зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України, однак, позивач таких вимог не заявляв.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року скасувати та направити справу на новий розгляд до районного суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно вказав, що після рішення суду про задоволення вимог по основному зобов`язанню договірні правовідносини сторін припинилися, оскільки таке рішення не виконано, а набрання законної сили рішенням про присудження не змінює і не припиняє того зобов`язання, до примусового виконання обов`язку з якого присуджений боржник. Тому немає жодних підстав вважати, що у разі присудження відсотків за договором банківського вкладу за рішенням суду таке зобов`язання виникає не з договору, а з рішення суду про задоволення вимог вкладника.
Посилається на відповідну практику Великої Палати Верховного Суду.
Також, вважає, що суд першої інстанції здійснив помилковий розрахунок пені, який підлягає стягненню, оскільки договорами було передбачено пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ) за кожен день прострочення виконання.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу із суду першої інстанції.
05 липня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що між ОСОБА_1 та КС "Либідь" були укладені договори про внесення депозитних вкладів на депозитні рахунки від 11 січня 2008 року, 12 березня 2008 року та 18 червня 2008 року.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 квітня 2012 року у справі №2-851/11 позов ОСОБА_1 до КС "Либідь" про стягнення суми депозитних вкладів задоволено частково.
Вирішено стягнути на його користь 12 815,75 грн заборгованості по депозитних вкладах, 6 193,85 грн нарахованих відсотків, 2 257,13 грн відшкодування збитків, у зв`язку з інфляцією, 2 686,80 грн пені, а всього 23 953,53 грн.
Вказаним рішенням суду встановлено факт наявності заборгованості у КС "Либідь" по договорах про внесення депозитного вкладу від 11 січня 2008 року № 156/08, 28/2008ЛФ від 12 березня 2008 року № 28/2008ЛФ, від 18 червня 2008 року № 71/2008ЛФ у розмірі 23 953,53 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц та від 25 січня 2022 року у справі № 761/16124/15-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанцій не відповідає.
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором (частина перша статті 1058 ЦК України).