Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 345/709/20
провадження № 61-7366св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "СЕНС БАНК",
відповідачі: ОСОБА_1, Приватне підприємство "Лагуна", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа - приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Перегінець Людмила Василівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1, Приватного підприємства "Лагуна", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Калуського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Перегінець Людмила Василівна, про визнання договорів недійсними та скасування їх державної реєстрації,
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2022 року у складі судді Сухарник І. І. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Томин О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позову
У лютому 2022 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк", яке змінило назву на Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" (далі - АТ "СЕНС БАНК", банк), звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсними договори купівлі-продажу від 18 вересня 2017 року серії А № 824 і № 826, засвідчені приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Івано-Франківської області, згідно з якими було відчужено нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю кафе з перукарнею, загальною площею 463,3 кв. м, що за адресою АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,1134 га, кадастровий номер 2610400000:08:012:0003, цільове призначення якої - обслуговування кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати приватного нотаріуса Калуського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Перегінець Л. В. скасувати державну реєстрацію цих договорів та поновити записи, що були вилучені, зокрема запис про іпотеку та запис про заборону відчуження на нерухоме майно і земельну ділянку.
На обґрунтування заявлених вимог банк зазначав, що 26 квітня 2007 року між АКБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", і ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 11148811000.
На забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором 26 квітня 2007 року укладено іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, за умовами якого ПП "Лагуна" передало в іпотеку майно, а саме нежитлову будівлю кафе з перукарнею, загальною площею 463,3 кв. м, що на АДРЕСА_1, яка розташована на земельній ділянці площею 0,1134 га, кадастровий номер 2610400000:08:012:0003, цільове призначення якої - обслуговування кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1".
19 грудня 2019 року між ПАТ "Дельта Банк" і АТ "Альфа-Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, в тому числі й за договором № 11148811000.
Позивачу стало відомо, що іпотекодавець відчужив передане в іпотеку майно ОСОБА_1 за договорами, посвідченими приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Перегінець Л. В. за реєстровими номерами 824 та 826, що унеможливлює подальше звернення стягнення на це майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11148811000.
Під час укладення договорів про відчуження майна, що було предметом іпотеки, не було дотримано вимоги, встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області рішенням від 21 грудня 2022 року в задоволенні позову відмовив. Скасував заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26 лютого 2020 року.
Рішення суду першої інстанції мотивоване недоведеністю заявлених вимог.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу АТ "СЕНС БАНК" задовольнив частково. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Постанова апеляційного суду мотивована неправильно обраним позивачем способом захисту,що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву та пояснень, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 12 травня 2023 року, АТ "СЕНС БАНК" просить скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2022 року і постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10134/14, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15, від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 та постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 61/24810/14, від 07 жовтня 2020 року у справі № 478/5566/18, від 15 вересня 2020 року у справі № 918/80/19, від 25 вересня 2019 року у справі № 369/7542/16, від 01 квітня 2020 року у справі № 182/2214/16.
Як на обґрунтування вимог касаційної скарги банк посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Суди безпідставно застосували до спірних правовідносин висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, оскільки вказана постанова стосується правовідносин, які виникли при реалізації предмета іпотеки під час процедури банкрутства, де іпотечне майно реалізовано через публічні торги згідно із процедурою, передбаченою спеціальним законом, в інтересах кредиторів.
Спірні правовідносини у цій справі стосуються захисту прав іпотекодержателя у випадку, коли право власності на предмет іпотеки перейшло до інших осіб за час відсутності у відповідному державному реєстрі прав зареєстрованих відомостей про чинність іпотеки. Вимоги позивача спрямовані на повернення сторін у первісний стан, що існував до відчуження нерухомого майна, з метою захисту інтересів позивача на право на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з нормами Закону України "Про іпотеку" на підставі іпотечного застереження, яке міститься в іпотечних договорах та прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Банк не має права власності на предмет іпотеки, тому не може використовувати правовий механізм витребування цього майна з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Отже, позивач, який не є стороною оскаржуваних правочинів, має право тільки на оскарження цих правочинів, оскільки є заінтересованою особою.
Висновки судів про обрання позивачем неналежного способу захисту прав є помилковими, адже у разі звернення позивача з вимогою про визнання права іпотекодержателя щодо іпотечного майна задоволення такого позову жодним чином не дасть можливості звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження в порядку статей 37-38 Закону України "Про іпотеку", оскільки навіть якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і будуть наявні записи про іпотеку та заборону, предмет іпотеки все одно належатиме іншій особі, а ніж тій, що зазначена в іпотечних договорах як іпотекодавець, тому будуть підстави для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
04 липня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований тим, щовикладені в касаційній скарзі доводи та аргументи є такими, що не відповідають фактичними обставинам справи, а наведена заявником судова практику та правові позиції Верховного Суду -такими, що прийняті в іншій категорії справ, за інших обставин справи, а також у справах з іншим предметом спору. За відсутності відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19, пункти 37, 38), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (провадження № 14- 436цс19, пункти 46.1, 46.2), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (провадження № 12- 44гс20, пункти 7.15, 7.16).
26 липня 2023 року до Верховного Суду надійшли пояснення ОСОБА_1 щодо необґрунтованості та безпідставності вимог, заявлених у касаційній скарзі, мотивовані тим, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що при оцінці добросовісності/недобросовісності набувача майна слід враховувати, що набуття майна у приватну власність у спосіб його придбання в порядку, передбаченому чинним законодавством України, є найбезпечнішим способом набуття майна, процедура реалізації якого гарантує невідворотність результатів та "юридичну правомірність" придбання у такий спосіб. Добросовісний набувач не може відповідати за будь-які порушення інших осіб, допущені в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус усупереч нормам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
13 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" і ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 11148811000, за умовами якого банк надав ОСОБА_6 кредит у розмірі 120 000,00 швейцарських франків.
На забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором 28 квітня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" як іпотекодержателем і ПП "Лагуна" як іпотекодавцем укладено договір іпотеки, предметом якого є нежитлова будівля кафе з перукарнею, нежитлові приміщення (цегла) в цілому, загальною площею 463,3 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1134 га, кадастровий номер 26104000000:08:012:0003.
09 грудня 2019 року між ПАТ "Дельта Банк" і ПАТ "Альфа-Банк" укладений договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за кредитами.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 серпня 2015 року визнано мирову угоду між ОСОБА_2 і ПП "Лагуна", укладену 08 липня 2015 року на стадії виконання рішення Калуського міськрайонного суду від 17 червня 2015 року про стягнення солідарно з ОСОБА_7 і ПП "Лагуна" на користь ОСОБА_2 659 438,36 грн боргу та 3 654,00 грн судових витрат.
За умовами мирової угоди директор ПП "Лагуна" ОСОБА_7 передав ОСОБА_2 у приватну власність належні ПП "Лагуна" об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю кафе з перукарнею загальною площею 463,3 кв. м, літ. А, місце знаходження: АДРЕСА_1, та земельну ділянку загальною площею 0,1134 га, кадастровий номер 2610400000:08:012:0003, що розташована на АДРЕСА_1 .
Мирова угода стала підставою для оформлення у встановленому законодавством порядку державної реєстрації права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна за ОСОБА_2
18 вересня 2017 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,1134 га, кадастровий номер 2610400000:08:012:0003, що розташована на АДРЕСА_1 .
18 вересня 2017 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі кафе з перукарнею на АДРЕСА_1 .
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21 січня 2020 року ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі кафе з перукарнею та земельної ділянки загальною площею 0,1134 га. Інформації про заборону відчуження нерухомого майна та про іпотеку немає.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду