Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 199/9549/21
провадження № 61-12077св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "УКРСИББАНК",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" про припинення правовідносин за кредитним договором, договором іпотеки та скасування записів в реєстрі обтяжень
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "УКРСИББАНК" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2022 року у складі судді Спаї В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Деркач Н. М., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила суд визнати припиненими правовідносини за кредитним договором від 16 травня 2006 року № 11003801000 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір) та договором іпотеки від 16 травня 2006 року № 11003801000/1, укладеними між нею та Акціонерним товариством "УКРСИББАНК" (далі - АТ "УКРСИББАНК"); скасувати обтяження, накладені заборони на домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0522 га, шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку за № 3656538 та записів про обтяження про заборону за реєстраційними номерами 3211107 та 3211269.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала про відсутність у неї заборгованості перед банком, адже вона у примусовому порядку сплатила в повному обсязі заборгованість за кредитним договором, яка була стягнена рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2014 року, унаслідок чого 29 березня 2021 року старший державний виконавець Амур-Нижньодніпровського ДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, що є підставою для застосування статей 598, 599 ЦК України. Однак 02 червня 2021 року банк їй повідомив, що борг погашений не в повному обсязі, оскільки позивач отримала кредитні кошти у доларах США, а погасила заборгованість у гривнях, що станом на 2021 рік не відповідає еквіваленту тої заборгованості у доларах США, яка виникла станом на 2014 рік, тому немає підстав для зняття обтяження іпотечного майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 02 лютого 2022 року позов задовольнив частково. Скасував обтяження, накладені на домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0522 га, кадастровий номер 1210100000:01:152:0004, шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про іпотеку за № 3656538 та записів за реєстраційним номером обтяження про заборону за № 3211107 та № 3211269. У решті позову відмовив. Вирішив питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щовиконавче провадження про стягнення з позивача на користь банку заборгованості за кредитним договором у сумі 73 004,30 грн закінчено з підстав виконання в повному обсязі, тому факт повного виконання зобов`язання позивача за кредитним договором є доведеним. При цьому суд виходив із принципу презумпції правомірності та законності постанови старшого державного виконавця від 29 березня 2021 року у ВП № НОМЕР_1, оскільки зворотного відповідач не довів.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 червня 2022 року провадження у справі зупинялось до залучення до участі у справі правонаступників позивача ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 травня 2023 року до участі у справі залучено правонаступників померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в особі законного представника ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в особі законного представника ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 13 липня 2023 року апеляційну скаргу АТ "УКРСИББАНК" задовольнив частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2022 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання іпотеки припиненою скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив. Визнав припиненою іпотеку, яка встановлена на підставі іпотечного договору від 16 травня 2006 року № 11003801000/1, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В. Г. за реєстровим номером 1241, укладеного між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, правонаступниками якої є ОСОБА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в особі законного представника ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, в особі законного представника ОСОБА_4 . Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2022 року в іншій частині залишив без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно не прийняв перерахунок заборгованості позивача перед банком, здійснений після ухвалення судового рішення, адже це змінює судове рішення в спосіб, не встановлений законом. ОСОБА_1 виконала зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, що відповідно до закону є підставою для припинення іпотеки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 09 серпня 2023 року, АТ "УКРСИББАНК" просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2022 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суди не врахували правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14, від 26 січня 2021 року у справі № 520/16150/15, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16, від 29 березня 2019 року у справі № 521/21255/13 та постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 705/6116/16, від 29 січня 2020 року у справі № 394/433/17, від 21 березня 2018 року у справі № 520/16150/15.
Як на обґрунтування вимог касаційної скарги банк посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У цій справі належним виконанням зобов`язання з боку позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором буде лише повернення коштів у тій валюті, яка визначена умовами договору, а саме доларах США, тому сплата заборгованості, визначеної у гривні, не свідчить про належне виконання позичальником умов кредитного договору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
21 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16 травня 2006 року між ПАТ "УКРСИББАНК" і ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11003801000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 дол. США строком до 15 травня 2021 року та зі сплатою 11,80 % річних.
На забезпечення належного виконання умов кредитного договору 16 травня 2006 року між банком і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №11003801000/1, предметом якого є домоволодіння, реєстраційний номер АДРЕСА_2, та земельна ділянка площею 0,0522 га, кадастровий номер 1210100000:01:152:0004, за тією ж адресою.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2014 року у справі № 199/3988/14 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на користь ПАТ "УКРСИББАНК" заборгованість за кредитним договором від 16 травня 2006 року № 11003801000 у розмірі 73 004,30 грн та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 730,04 грн.
Постановою старшого державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ДВС у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29 березня 2021 року виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите з примусового виконання виконавчого листа № 199/3988/14 2/199/2296/14, виданого 02 лютого 2015 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УКРСАББАНК" заборгованості в розмірі 73 004,30 грн, закінчене у зв`язку з виконанням вимог виконавчого документа в повному обсязі.
24 травня 2021 року представник позивача звернувся до банку із запитом, в якому просив повідомити про існування заборгованості позивача перед банком за кредитним договором із зазначенням розміру такої заборгованості, а також просив надати довідку про погашення кредиту та письмову згоду на можливість компетентних органів зняти заборону на нерухоме майно та припинити іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Банк листом від 02 червня 2021 року № 25-1-01/40298 повідомив, що зобов`язання за кредитним договором не припинені, оскільки не виконані у валюті договору (у доларах США), а тому іпотека також не є припиненою, у зв`язку з чим немає підстав для зняття обтяжень. Також зазначив про можливість застосування відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.