Постанова
Іменем України
04 жовтня 2023 року
м. Київ
Справа № 756/217/15-ц
провадження № 61-4067св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Приватне підприємство "Спецзовнішкомплект",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Федорова Захара Федоровича на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Державний ощадний банк України", банк), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Приватне підприємство "Спецзовнішкомплект" (далі - ПП "Спецзовнішкомплект"), в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитними договорами.
Позовну заяву банк мотивував тим, що 07 жовтня 2011 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПП "Спецзовнішкомплект" укладений договір кредитної лінії № 5, відповідно до умов якого банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 37 500 000 грн.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 07 жовтня 2011 року між ПАТ "Державний ощадний банк України", ПП "Спецзовнішкомплект" та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 1, за умовами якого останній зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
04 липня 2012 року та 25 липня 2012 року між банком та позичальником укладені додаткові договори № 1 та № 2 щодо умов надання кредитних коштів у рамках першого траншу (його частини) кредиту - укладення договору іпотеки майнових прав на нерухоме майно (комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_1 ) та договору поруки з ОСОБА_1 .
Додатковим договором № 3 від 05 жовтня 2012 року сторони погодили збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування в строки згідно з графіком: з 1 по 39 місяць - 37 500 000 грн; на кінець 40 місяця - 33 500 000 грн; на кінець 41 місяця - 29 500 000 грн; на кінець 42 місяця - 25 500 000 грн; на кінець 43 місяця - 21 500 000 грн; на кінець 44 місяця - 17 500 000 грн; на кінець 45 місяця - 13 500 000 грн; на кінець 46 місяця - 9 500 000 грн; на кінець 47 місяця - 5 500 000 грн; на кінець 48 місяця - 0 грн.
Згідно з додатковим договором № 4, укладеним 22 травня 2013 року сторони погодили умови надання кредитних коштів у рамках першого траншу (його частини) кредиту - укладення договору іпотеки майнових прав на нерухоме майно (комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_1 ) та договору поруки з ОСОБА_1
28 серпня 2013 року між банком та позичальником укладений додатковий договір № 5, за умовами якого забезпечення надання кредитних коштів у рамках другого траншу (його частини) кредиту у розмірі, що з попередніми траншами не перевищуватиме діючого ліміту кредитування, здійснено шляхом укладення між банком та ТОВ "Сідвелс" договору іпотеки нерухомості - комплекс будівель по АДРЕСА_2 та земельної ділянки за вказаною адресою, а також між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю СУПП "Ай.Ті.Джі-Інвест" та між банком і ПП "Спецзовнішкомплект" - договорів застави рухомого майна (обладнання), за цією ж адресою.
05 вересня 2013 року між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПП "Спецзовнішкомплект" укладений договір кредитної лінії № 4, до якого були внесені зміни та доповнення додатковим договором № 1 від 22 жовтня 2013 року, згідно з яким банк надав позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у вигляді відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 22 000 000 грн з кінцевим терміном повернення не пізніше 04 вересня 2014 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18 % річних.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 05 вересня 2013 року між ПАТ "Державний ощадний банк України", ПП "Спецзовнішкомплект" та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 1, за умовами якого останній зобов`язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.
У зв`язку з неналежним виконанням умов договору кредитної лінії № 5 станом на 16 грудня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 1 675 728,27 грн, за договором кредитної лінії № 4 - 27 075 977,75 грн.
Збільшивши позовні вимоги, банк вказував, що станом на 27 травня 2016 року у позичальника утворилась заборгованість, яку він просив суд стягнути:
- за договором кредитної лінії № 5 від 07 жовтня 2011 року у розмірі 78 133 339,71 грн, з яких: 37 500 000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 11 066 272,74 грн - прострочена заборгованість за процентами, 11 229 945,21 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 2 183 102,28 грн - пеня за несвоєчасне повернення процентів, 1 354 602,74 грн - 3 % річних за непогашення кредиту, 270 535,00 грн - 3 % річних за непогашення процентів, 12 750 000,00 грн - інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту, 1 778 881,74 грн - інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів;
- за договором кредитної лінії № 4 від 05 вересня 2013 року у розмірі 23 410 712,59 грн, з яких: 1 315 466,32 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 2 315 199,41 грн - прострочена заборгованість за процентами, 2 897 123,29 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1 309 831,80 грн пеня за несвоєчасне повернення процентів, 1 007 923,59 грн - 3 % річних за непогашення кредиту, 113 025,41 грн - 3 % річних за непогашення процентів, 13 415 154,66 грн - інфляційні втрати за несвоєчасну сплату кредиту, 1 036 988,11 грн - інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 91 917 821,84 грн та судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року апеляційну скаргу ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат скасовано та ухвалено нове рішення в цій частині позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" 9 626 230,50 грн - 3 % та інфляційні втрати.
У решті рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 6-32606св16).
Постановою Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року заяву ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено.
Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 липня 2017 року скасовано, рішення Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року залишено в силі (провадження № 6-1539ц17).
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
Заява мотивована тим, що на час винесення рішення Оболонським районним судом міста Києва від 12 серпня 2016 року існувало ряд судових рішень, які на думку ОСОБА_1, не були йому відомі на час розгляду справи № 756/217/15-ц та які мали б входити до предмету доказування у зазначеній справі, й могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які брали участь у справі.
Вказував, що банк, затягуючи процес реєстрації права власності, нараховував боржнику проценти та штрафні санкції на всю суму боргу, а не на зменшену, як мав би, тобто, майже 3 місяці банк протизаконно збільшував суму заборгованості, збільшуючи обсяг його відповідальності як поручителя.
Зазначав, що він залучив особу, яка має навички та спеціальні знання у сфері бухгалтерського обліку для проведення контррозрахунку його заборгованості перед банком за договорами кредитної лінії № 5 та № 4.
Згідно з розрахунком Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія "Альфа Лекс Консалтінг" (далі - ТОВ "Альфа Алекс Консалтінг") станом на 09 лютого 2016 року прострочена заборгованість за договором кредитної лінії № 4 була зменшена банком до суми 3 484 410,40 грн. Зменшення заборгованості відбулося на підставі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2015 року у справі № 912/3431/15, відповідно до якого в рахунок часткового погашення заборгованості ПП "Спецзовнішкомплект" перед ПАТ "Державний ощадний банк України" за договором кредитної лінії № 4 у розмірі 24 077 500,00 грн. без податку на додану вартість (далі - ПДВ), звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 25 та визнано за банком права власності на комплекс будівель. Рішення набрало законної сили 19 листопада 2015 року. Однак, банк зменшив суму заборгованості за договором кредитної лінії № 4 на 24 077 500,00 грн лише 08 лютого 2016 року і протягом майже трьох місяців банк здійснював нарахування відсотків та штрафних санкцій на загальну суму заборгованості.
Вказував, що представник ТОВ Юридична компанія "Альфа Лекс Консалтінг" повідомила, що з 16 липня 2015 року по 16 лютого 2016 року банк взагалі не мав права нараховувати проценти чи штрафні санкції на проценти, адже в цей період відповідно до ухвали Господарського суду Кіровоградської області діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ПП "Спецзовнішнкомплект", але не зважаючи на цю ухвалу, банк здійснював нарахування за цей період.
Посилався на те, що на відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом, а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду необхідних даних.
Вказував, що зазначені у заяві обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, оскільки на їх підставі можна зробити висновок про значно менший розмір заборгованості по договорам кредитних ліній № 5 та № 4, а надані банком розрахунки не відповідають дійсності та спрямовані на штучне збільшення заборгованості без законних на те підстав.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 09 листопада 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, третя особа - ПП "Спецзовнішкомплект", про стягнення заборгованості задоволено.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2016 року у справі за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, третя особа - ПП "Спецзовнішкомплект", про стягнення заборгованості скасовано, призначено справу в порядку загального позовного провадження до розгляду.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року позов ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1, третя особа - ПП "Спецзовнішкомплект", про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" заборгованість у розмірі 91 917 821,84 грн, 3 % річних та інфляційні втрати в розмірі 9 626 230,50 грн, а також витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 654,00 грн.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року, надаючи оцінку доводам заяви, суд першої інстанції ухвалив рішення від 04 жовтня 2022 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення від 04 жовтня 2022 року зазначив, що, постановляючи ухвалу від 09 листопада 2020 року, Оболонським районним судом міста Києва було скасовано рішення того ж суду від 12 серпня 2016 року, однак, нове рішення за наслідками розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвалено не було у зв`язку з великим обсягом матеріалів справи.
Даючи оцінку доводам відповідача ОСОБА_1, які зазначені у заяві про перегляд рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року, суд першої інстанції в рішенні від 04 жовтня 2022 року дійшов висновку про те, що посилання ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 16 липня 2016 року у справі № 912/2487/15 про банкрутство ПП "Спецзовнішкомплект", як на нововиявлену обставину, є безпідставним та недоведеним.
Суд першої інстанції зазначив, що не є нововиявленими обставинами посилання ОСОБА_1 у заяві на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10 травня 2016 року у справі № 912/1543/16 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 29 червня 2016 року у справі №912/1542/16 року, оскільки вказані рішення були наявні в матеріалах справи № 756/217/15-ц та судом їм надавалася оцінка.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України" задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року та рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року відмовлено.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року залишено в силі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" судові витрати у розмірі 5 481,00 грн.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 09 листопада 2020 року, рішення суду першої інстанції від 04 жовтня 2022 року та приймаючи своє рішення, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року, не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України.
Суд першої інстанції фактично розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для її задоволення, однак в непередбаченому статтею 429 ЦПК України порядку скасував ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року та ухвалив нове судове рішення.
Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2022 року та ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами. Отже, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 12 серпня 2016 року підлягає залишенню в силі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
22 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Федоров З. Ф. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.