Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
місто Київ
справа № 753/13820/16-ц
провадження № 61-4858св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Мостової Г. І., Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті"
(далі - ТОВ "Порше Мобіліті", товариство) у липні 2016 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, у якому просило:
- на погашення заборгованості за кредитним договором від 14 березня 2012 року № 50003551 у розмірі 428 184, 04 грн, що складається з: основної заборгованості за кредитом - 277 622, 84 грн, основної заборгованості за додатковим кредитом - 81 448, 29 грн, штрафу - 64 960, 77 грн, пені - 1 282, 88 грн, 3 % річних - 509, 91 грн, інфляційних втрат - 2 319, 35 грн, звернути стягнення на предмет застави, автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "Touareg", 2012 року випуску, об`єм двигуна 2 967, 00 куб. см, номер кузова НОМЕР_1, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що 14 березня 2012 року ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 50003551, а 14 березня 2013 року - додаткову угоду № 1 до нього, згідно з умовами яких ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 317 790, 00 грн, що еквівалентно 39 000, 00 дол. США, та 126 219, 14 грн, що еквівалентно 15 523, 20 дол. США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9, 90 % на рік (змінна ставка) та з кінцевим терміном повернення кредиту до 15 березня 2017 року.
Цільове призначення кредитних коштів - придбання автомобіля марки "VOLKSWAGEN", модель "Touareg", 2012 року випуску, об`єм двигуна 2 967, 00 куб. см, номер кузова НОМЕР_1, білого кольору, та оплата страхових платежів.
Відповідач ОСОБА_2 є поручителем щодо виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором поруки від 19 березня 2012 року, укладеним з ТОВ "Порше Мобіліті".
На забезпечення виконання умов кредитного договору 19 березня 2012 року ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 також уклали договір застави № 50003551, за умовами якого ОСОБА_1 надала у заставу товариству згаданий автомобіль.
У подальшому, у зв`язку із систематичним невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо сплати щомісячних платежів, ТОВ "Порше Мобіліті" надіслало на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості за кредитним договором. У вимозі зазначило, що у разі відмови у поверненні заборгованості протягом 30-ти календарних днів з дати одержання цієї вимоги відбудеться примусове стягнення, у тому числі за рахунок предмета застави.
Позивач зазначив, що вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" про дострокове повернення суми кредиту та заборгованості за платежами ОСОБА_1 не виконала, у зв`язку з чим станом на 23 червня 2016 року існує заборгованість у розмірі 428 184, 04 грн.
Стислий виклад заперечень відповідачів
ОСОБА_1, не погоджуючись із позовом ТОВ "Порше Мобіліті", у грудні 2016 року звернулася до суду із зустрічним позовом, у якому просила:
- визнати зобов`язання за кредитним договором від 14 березня 2012 року № 50003551 та додатковою угодою № 1 до цього договору такими, що виконані належно та припинені;
- визнати припиненою заставу автомобіля марки "VOLKSWAGEN", модель "Touareg", 2012 року випуску, об`єм двигуна 2 967, 00 куб. см, номер кузова НОМЕР_1, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- повернути суми переплати за кредитним договором від 14 березня 2012 року № 50003551.
Зустрічний позов відповідачка ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що 04 лютого 2015 року вона добровільно повністю сплатила усю заборгованість за кредитним договором від 14 березня 2012 року № 50003551 та додатковою угодою № 1 до нього, застосувавши обмінний курс гривні до долара США за готівковими операціями у розмірі 16, 86 грн/1, 00 дол. США (згідно з відомостями, зазначеними на сайті Публічного акціонерного товариства "Корпоративний та інвестиційний банк Креді Агріколь" https://credit-agricole.ua/ станом на 03 лютого 2015 року).
Зазначила, що за обома кредитами сплатила 341 411, 00 грн, тоді як сума її заборгованості перед товариством становила 338 398, 55 грн.
У зв`язку з достроковим повним виконанням умов договору зобов`язання за кредитним договором, додатковою угодою до нього та договором застави ОСОБА_1 вважала, що зобов`язання перед товариством є такими, що належно виконані та є припиненими, а сума передплати у розмірі 3 012, 45 грн підлягає поверненню разом із 3 % річними на її користь відповідно
до статей 1212, 1214 ЦК України.
Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції
Рішенням від 17 грудня 2019 року Дарницький районний суд міста Києва частково задовольнив позов ТОВ "Порше Мобіліті".
Суд на погашення заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 428 184, 04 грн за кредитним договором від 14 березня 2012 року № 50003551, укладеним між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1, а також на підставі договору застави транспортного засобу від 19 березня 2012 року № 50003551, укладеного між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1, звернув стягнення на предмет застави, автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "Touareg", 2012 року випуску, об`єм двигуна 2 967, 00 куб. см, номер кузова НОМЕР_1, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , заставною вартістю 529 650, 00 грн, шляхом застосування процедури продажу на публічних торгах згідно із Законом України "Про виконавче провадження" за ціною, яка буде визначена під час прилюдних торгів на підставі оцінки предмету застави, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, але не нижчій за звичайні ціни на цей вид майна та на умовах, визначених договором застави транспортного засобу від 19 березня 2012 року № 50003551.
Здійснив розподіл судових витрат.
Суд відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .
Частково задовольняючи позов ТОВ "Порше Мобіліті", суд першої інстанції виснував, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору станом на 23 червня 2016 року у неї виникла заборгованість у розмірі 428 184, 04 грн.
Суд першої інстанції зробив висновок, що позивач вправі вимагати погашення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави відповідно до умов договору застави та на підставі статей 572, 590 ЦК України, статей 17, 19, 20 Закону України "Про заставу" і погодився із способом звернення стягнення на предмет застави, що запропонований позивачем, оскільки він узгоджується з приписами статті 592 ЦК України.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції зазначив, що усупереч порядку дострокового погашення кредиту, що передбачений пунктом 3.1 кредитного договору, ОСОБА_1 не отримала рахунку від ТОВ "Порше Мобіліті" на сплату заборгованості згідно з чинним на час сплати курсом валют, а здійснений 04 лютого 2015 року ОСОБА_1 платіж був зарахований як авансовий платіж на часткову оплату боргу.
Стислий виклад змісту постанов суду апеляційної інстанції та постанови Верховного Суду
Постановою від 22 вересня 2020 року Київський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2 .
Суд скасував рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року в частині задоволення позову ТОВ "Порше Мобіліті" та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Вирішив питання розподілу судових витрат.
Постановою від 26 січня 2022 року Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 .
Верховний Суд скасував постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову апеляційного суду та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд зазначив, що за встановлених обставин справи апеляційний суд дійшов передчасних висновків про відмову у задоволенні обох позовів, спір по суті не вирішив, право сторін спору на судовий захист, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, не забезпечив.
Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи апеляційному суду потрібно:
- перевірити доводи ТОВ "Порше Мобіліті" про порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору та додаткової угоди до нього, а також з`ясувати, чи є у ОСОБА_1 кредитна заборгованість перед товариством;
- перевірити дотримання ТОВ "Порше Мобіліті" умов щодо застосування у травні 2016 року процедури дострокового погашення заборгованості та порядок здійснення взаєморозрахунків між сторонами відповідно до курсу, який встановлений умовами договору для здійснення щомісячних платежів;
- надати правову оцінку діям ОСОБА_1 щодо дотримання порядку дострокового погашення кредитної заборгованості і фактичної сплати нею грошових коштів у еквіваленті 20 083, 00 дол. США.
Постановою від 15 лютого 2023 року Київський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2, скасував рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року, ухвалив нове рішення, яким залишив без задоволення позов ТОВ "Порше Мобіліті" та зустрічний позов ОСОБА_1 .
Суд закрив провадження у справі в частині вимог зустрічного позову ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовів, апеляційний суд, дослідивши умови кредитного договору, встановив, що кредитний договір та додаткова угода до нього не містять умов про те, який саме обмінний курс ПАТ "Креді Агріколь Банк" (за безготівковими чи готівковими операціями) застосовується ТОВ "Порше Мобіліті" при пред`явленні позичальнику рахунку-фактури.
Дослідивши порядок розрахунку розміру щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитом, які здійснювалися ТОВ "Порше Мобіліті" під час складення та пред`явлення рахунків-фактур для позичальника ОСОБА_1, починаючи з квітня 2012 року до січня 2015 року, апеляційний суд встановив, що під час розрахунків використовувався курс гривні до долара США, встановлений ПАТ КБ "Креді Агріколь" для здійснення розрахунків за безготівковими операціями.
Суд апеляційної інстанції з`ясував, що дії позичальника ОСОБА_1 (факт усного звернення за отриманням рахунку на дострокове погашення кредиту) та зустрічні дії кредитора ТОВ "Порше Мобіліті" (пред`явлення рахунку від 03 лютого 2015 року на дострокове погашення кредиту за усним зверненням позичальника) свідчать про погодження сторонами договору зменшення строку, передбаченого пунктом 3.1. Загальних умов кредитування, на звернення за рахунком-фактурою. ТОВ "Порше Мобіліті" виставило ОСОБА_1 рахунок-фактуру на загальну суму 409 692, 79 грн, яка складалася із залишку суми кредиту 396 498, 07 грн та залишку додаткового кредиту 13 194, 72 грн, що становило на дату пред`явлення рахунку-фактури еквівалент 20 082, 98 дол. США відповідно до курсу валют, встановленого для карткових операцій у розмірі 20, 40 грн за 1, 00 дол. США.
Суд врахував, що протягом трьох років позичальник ОСОБА_1 сплачувала отримані рахунки-фактури, в яких розмір щомісячного платежу був розрахований ТОВ "Порше Мобіліті" з використанням курсу гривні до долара США, встановленого ПАТ КБ "Креді Агріколь" для здійснення розрахунків за безготівковими операціями, що свідчить про обізнаність позичальника щодо розміру таких платежів та застосованого відповідного обмінного курсу валют.
Після отримання рахунку-фактури на дострокове повернення кредиту жодних претензій, зауважень чи заперечень зі сторони ОСОБА_1 до ТОВ "Порше Мобіліті" щодо загальної суми, яка підлягає сплаті відповідно до умов кредитного договору для повного виконання взятих на себе зобов`язань, не надходило.
З огляду на викладене, апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про те, що рахунки-фактури не направлялися позичальнику, оскільки своєчасна їх оплата позичальником протягом трьох років свідчить про достатній рівень комунікації позичальника з кредитором, який надавав можливість їх сплачувати. Також заявник не надав доказів звернення до товариства за відповідним рахунком-фактурою у разі, якщо позичальник не отримала такого рахунку для сплати чергового платежу, як це передбачено у підпункті 1.4.3 розділу 1 Загальних умов кредитування.
У зв`язку з наведеним апеляційний суд виснував, що ТОВ "Порше Мобіліті", пред`являючи позичальнику ОСОБА_1 рахунок-фактуру на загальну суму 409 692, 79 грн, що становила еквівалент 20 082, 98 дол. США відповідно до курсу валют, встановленого для безготівкових операцій, діяло відповідно до своєї попередньої поведінки, що підтверджується рахунками-фактурами за період квітень 2012 року-січень 2015 року. А з урахуванням того, що позичальник ОСОБА_1 протягом трьох років такі рахунки-фактури оплачувала, апеляційний суд вважав, що поведінка позичальника ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості у розмірі 20 082, 98 дол. США із застосуванням обмінного курсу валют для готівкових операцій - суперечить її попередній поведінці та чесній діловій практиці, а ТОВ "Порше Мобіліті" мало підстави очікувати сплату заборгованості у розмірі 20 082, 98 дол. США із застосуванням обмінного курсу валют для безготівкових операцій.
Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що позичальник ОСОБА_1 не дотрималася порядку дострокового погашення кредитної заборгованості, сплата нею грошових коштів у розмірі 341 411, 00 грн, що еквівалентно 20 082, 98 дол. США із застосуванням обмінного курсу валют для готівкових операцій, не свідчить про повне виконання нею своїх зобов`язань за кредитним договором та додатковою угодою до нього, адже станом на 04 лютого 2015 року залишок не повернутого позичальником ОСОБА_1 достроково кредиту становив 68 281, 79 грн (409 692, 79 грн - 341 411, 00 грн).
ТОВ "Порше Мобіліті" усупереч умовами пункту 3.1 Загальних умов кредитування, надавши позичальнику ОСОБА_1 рахунок-фактуру для дострокового повернення кредиту за її зверненням, помилково вважало платіж у розмірі 341 411, 00 грн авансовим платежем та не зменшило на цю суму тіло кредиту, отже помилково зараховувало у сплату суми, яка відшкодовує частину платежів, що підлягають сплаті позичальником на повернення кредиту у строки, передбачені графіком погашення кредиту.
Внаслідок наведеного, розрахунок заборгованості, зазначений у ТОВ "Порше Мобіліті" при зверненні до суду з позовом у липні 2016 року, не відповідає умовам кредитного договору та здійсненним розрахункам між сторонами, розмір заборгованості за сумою кредиту (359 111, 13 грн) не відповідає дійсному розміру заборгованості за сумою кредиту (68 281, 79 грн).
Оскільки сторонами питання повернення сума кредиту у розмірі 68 281, 79 грн після 04 лютого 2015 року не врегульовано шляхом укладання додаткових угод чи нового графіку повернення кредиту у розмірі 68 281, 79 грн, апеляційний суд зазначив, що у зв`язку з цим позбавлений можливості здійснити власний розрахунок заборгованості в частині штрафів та пені, тому немає підстав вважати, що після 04 лютого 2015 року у зв`язку із систематичним невиконанням ОСОБА_1 умов договору щодо сплати щомісячних платежів, заборгованість позичальника перед ТОВ "Порше Мобіліті" за кредитним договором складають такі суми: штраф - 64 960, 77 грн; пеня - 1 282, 88 грн; 3 % річних - 509, 91 грн; інфляційні втрати - 2 319, 35 грн.
У зв`язку з наведеним апеляційний суд дійшов висновку, що позов про звернення стягнення на предмет застави шляхом застосування процедури продажу задоволенню не підлягає.
Встановивши такі обставини, апеляційний суд також виснував, що немає правових підстав для застосування до спірних правовідносин статей 526, 531, 599, 1054 ЦК України та статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", а тому зустрічний позов про визнання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором та за додатковою угодою до нього такими, що належно виконані, та такими, що припинені належним виконанням 04 лютого 2015 року, - задоволенню не підлягає.
У зв`язку відмовою у задоволенні зустрічного позову про визнання припиненням основного зобов`язання ОСОБА_1 апеляційний суд також наголосив на тому, що не існує підстав й для задоволення позову про визнання припиненою застави як похідної від основного зобов`язання.
Щодо позовних вимог про стягнення з ТОВ "Порше Мобіліті" безпідставно набутих грошових коштів, то апеляційний суд встановив наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом до ТОВ "Порше Мобіліті" про визнання дій відповідача такими, що суперечать умовам кредитного договору та чинному законодавству, про зобов`язання відповідача видати довідку про повне погашення заборгованості за кредитним договором, довідку на припинення договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 13 березня 2014 року № 28-0199-РМ2-13-00158, про зобов`язати відповідача повернути переплату за кредитним договором.
Рішенням від 15 жовтня 2015 року у справі № 753/8006/15-ц Дніпровський районний суд міста Києва у задоволенні позову відмовив, а ухвалою від 26 квітня 2016 року Київський апеляційний суд у цій справі прийняв відмову від позову ОСОБА_1 до ТОВ "Порше Мобіліті" про визнання дій такими, що суперечать умовам кредитного договору та чинному законодавству, зобов`язання вчинити дії. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 жовтня 2015 року у справі № 753/8006/15-ц скасував, а провадження у справі закрив.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги ТОВ "Порше Мобіліті"
ТОВ "Порше Мобіліті" 04 квітня 2023 року з використанням засобів поштового зв`язку направило до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, ТОВ "Порше Мобіліті"
Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначив те, що:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 753/23979/15-ц (провадження № 61-32621св18), від 03 липня 2019 року у справі № 204/2217/16-ц (провадження № 61-47244св18), від 31 липня 2019 року у справі № 753/11963/15-ц
(провадження № 61-27369св18), від 24 жовтня 2019 року у справі № 357/2127/18
(провадження № 61-10574св19), від 05 серпня 2020 року у справі № 367/768/17 (61-7071св19), від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 11 листопада 2020 року у справі № 723/602/17 (провадження № 61-20313св19), від 22 квітня 2021 року у справі № 712/4821/16 (провадження № 61-16421св20), відповідно до яких якщо суди встановили та підтверджено наявними матеріалами справи, що відповідач дійсно отримав грошові кошти та неналежно виконував взяті на себе зобов`язання щодо їх своєчасного повернення, що призвело до виникнення простроченої заборгованості за кредитом, тому можна вважати наявними підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором. Належно дослідити поданий стороною доказ (зокрема розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відповідачка ОСОБА_1 у червні 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу ТОВ "Порше Мобіліті" залишити без задоволення, здійснити розподіл судових витрат.
На переконання відповідачки, товариство у своїй касаційній скарзі не навело релевантних правових висновків Верховного Суду на підтвердження доводів та аргументів касаційної скарги. Загалом, за твердженням відповідачки, доводи касаційної скарги ТОВ "Порше Мобіліті" зводяться до переоцінки доказів у справі та не містять обґрунтування порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги ОСОБА_1
ОСОБА_1 27 квітня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить:
- постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року в частині відмови у задоволенні первісного позову змінити в мотивувальній частині та залишити її без змін у резолютивній частині;
- скасувати постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року в частині залишення без задоволення зустрічного позову ОСОБА_1, ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати зобов`язання за кредитним договором від 14 березня 2012 року № 50003551 та додатковою угодою № 1 до цього договору такими, що виконані належно та припинені; визнати припиненою заставу автомобіля марки "VOLKSWAGEN", модель "Touareg", 2012 року випуску, об`єм двигуна 2 967, 00 куб. см, номер кузова НОМЕР_1, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, ОСОБА_1 .
Заявниця зазначила, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначила те, що:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 910/4292/13, щодо визначення поняття конклюдентної дії;
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 463/6228/17 (провадження № 61-7256св20), від 18 лютого 2021 року у справі № 904/3251/20, відповідно до яких правова позиція, викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06 квітня 2017 року у справі № 905/2009/15, не береться до уваги, оскільки така не є джерелом правозастосовчої практики у розумінні частини четвертої статті 263 ЦПК України щодо застосування норми права, які мають враховуватися судами, та не підлягають врахуванню, як підстави для касаційного оскарження за пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України;
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 520/7586/14-ц (провадження № 61-6823св18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 638/12061/16-ц (провадження № 61-28801св18), від 26 серпня 2020 року у справі № 520/4122/17 (провадження № 61-3959св20), від 21 грудня 2020 року у справі № 478/719/17 (провадження № 61-6200св19), від 02 листопада 2021 року у справі № 910/4755/20, від 01 листопада 2022 року у справі № 925/1152/21, від 05 квітня 2023 року у справі № 904/2181/22, за змістом яких правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову;
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі № 169/506/17 (провадження № 61-37213св18), від 24 червня 2021 року у справі № 686/19271/19 (провадження № 61-9459св20), від 27 березня 2023 року у справі № 357/1771/21 (провадження № 61-11829св22), відповідно до яких про факт отримання та повернення коштів свідчать банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення грошей до каси товариства;
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 381/1647/21 (провадження № 61-2539св22), від 07 грудня 2022 року у справі № 298/825/15-ц (провадження № 61-7567св22), від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 (провадження № 61-9710св22), у яких визначено, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 753/13246/19 (провадження № 61-14032св21), від 15 лютого 2023 року у справі № 761/21924/20 (провадження № 61-10338св22), від 09 березня 2023 року у справі № 695/2077/21 (провадження № 61-10040св22), щодо застосування статті 213 ЦК України;
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22), від 19 жовтня 2022 року у справі № 127/13458/20 (провадження № 61-17867св21), щодо тлумачення принципу "contra proferentem";
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 678/339/16-ц (провадження № 61-36128св18), щодо застосування статті 531 ЦК України та частини восьмої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів";
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21), щодо визначення поняття "подібні правовідносини";
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 756/10932/16 (провадження № 61-167св19) про припинення застави у зв`язку з виконанням основного зобов`язання;
- суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_2 із застосуванням засобів електронного поштового зв`язку у червні 2023 року направив до Верховного Суду заяву, у якій зазначив, що підтримує вимоги касаційної скарги ОСОБА_1, просить її задовольнити.
ТОВ "Порше Мобіліті" у червні 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" відшкодування судових витрат.
На переконання позивача, відповідачка ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі навела нерелевантні правові висновки Верховного Суду, зроблені у іншій категорії справ та у відмінних правовідносинах.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 14 квітня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Порше Мобіліті".
Ухвалою від 29 травня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою від 03 жовтня 2023 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів та вимог касаційних скарг, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 14 березня 2012 року ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 50003551, відповідно до умов якого основними умовами кредиту є: сума
кредиту - 317 790, 00 грн, що становить еквівалент суми кредиту в доларах США - 39 600, 00 дол. США, курс для обчислення - курс ПАТ КБ "Креді Агріколь" 8, 0250 грн/долар США, строк кредиту - 60 місяців, проценти за користування кредитом - 9, 90 % на рік (змінна ставка) та кінцевий термін повернення кредиту - до 15 березня 2017 року.
Цільове призначення кредиту - придбання автомобіля марки "VOLKSWAGEN", модель "Touareg", 2012 року випуску, об`єм двигуна 2 967, 00 куб. см, номер кузова НОМЕР_1, білого кольору.
Сторони домовилися, що усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалента суми кредиту в доларах США, визначеному вище, відповідно до статті 1.3. Загальних умов кредитування.
Відповідно до договору про внесення змін (додаткова угода № 1 до кредитного договору від 14 березня 2012 року № 50003551), укладеного між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 14 березня 2013 року, ТОВ "Порше Мобіліті" надало ОСОБА_1 додатковий кредит у розмірі 126 219, 14 грн, що еквівалентно 15 523, 20 дол. США для сплати страхових платежів відповідно до договору страхування від 14 березня 2013 року № 28-0199РМ2-13-00158.
Також додатковою угодою внесені зміни до Загальних умов кредитування, зокрема, до пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.4.
Договірні умови щодо кредитування ОСОБА_1 включають: кредитний договір, Загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами щодо кредиту.
Сторони у справі не заперечують належного виконання ТОВ "Порше Мобіліті" своїх зобов`язань щодо надання кредитних грошових коштів у визначені сторонами строки та розмірі.
На забезпечення виконання умов кредитного договору 19 березня 2012 року ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 уклали договір застави № 50003551, за умовами якого ОСОБА_1 надала в заставу автомобіль марки "VOLKSWAGEN", модель "Touareg", 2012 року випуску.
Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 Загальних умов кредитування позичальник зобов`язується прийняти, належно використовувати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до пункту 1.3 розділу 1 Загальних умов кредитування сторони погоджуються, що грошові кошти на повернення кредиту та додаткового кредиту позичальником відображають справедливу вартість кредиту та додаткового кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання компанією очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обміну курсу валюти, як це погоджено сторонами у кредитному договорі.
За змістом підпункту 1.3.1. Загальних умов кредитування ОСОБА_1 сплачує платежі на повернення кредиту відповідно до пред`явлених ТОВ "Порше Мобіліті" рахунків у гривнях, а розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, зазначених у графіку погашення кредиту, чинному на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі.
Згідно з підпунктом 1.4.2 розділу 1 Загальних умов кредитування повернення кредиту здійснюється позичальником у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту.
У графіку погашення кредиту (додаток до кредитного договору) встановлено суму платежу за розрахунковий період, у тому числі суму щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитом, а також порядок розрахунку їх розміру за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалента суми кредиту у доларах США відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування та дати погашення.
До додаткової угоди сторони уклали графік погашення кредиту, де встановили: суму платежу за розрахунковий період, у тому числі суму щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитом, а також порядок розрахунку їх розміру за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалента суми кредиту у доларах США відповідно до статті 1.3 Загальних умов кредитування та дати погашення.
У підпункті 1.4.3 розділу 1 Загальних умов кредитування визначено, що
до 10-го числа кожного місяця компанія надсилає позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до графіка погашення кредиту. У разі якщо позичальник не отримав рахунку для сплати чергового платежу, позичальник не пізніше ніж за 3 робочі дні до настання відповідного строку сплати платежу на повернення кредиту звертається до компанії за відповідним рахунком. Компанія має право надсилати рахунки за поштовою адресою позичальника, а також електронною поштою, а позичальник зобов`язується забезпечити отримання рахунків та їх вчасну сплату.
Кредитний договір та додаткова угода не містять умов про те, який обмінний курс ПАТ "Креді Агріколь Банк" (за безготівковими чи готівковими операціями) застосовується ТОВ "Порше Мобіліті" при пред`явленні позичальнику рахунку-фактури.
Умови кредитного договору двома сторонами виконувалися без зауважень до лютого 2015 року.
ТОВ "Порше Мобіліті" на підтвердження належного виконання підпункту 1.4.3 розділу 1 Загальних умов кредитування надало рахунки-фактури за кожний місяць спірного періоду (квітень 2012 року-січень 2015 року) та довідки ПАТ КБ "Креді Агріколь" про курс гривні до долара США для здійснення розрахунків за безготівковими операціями.
Відповідачі не надали доказів сплати заборгованості за кредитним договором та додатковим кредитним договором у розмірі більшому, ніж це зазначено позивачем у розрахунках заборгованості та у Зведеній обліковій виписці з рахунку клієнта від 17 червня 2016 року.
Порівнявши за кожний місяць спірного періоду (квітень 2012 року-січень 2015 року) розмір щомісячного платежу на погашення кредиту та процентів за користування кредитом, визначений у графіку погашення кредиту (основного та додаткового), та розмір платежу згідно з рахунком-фактурою та оплату на погашення кредиту та відсотків за користування, що здійсненні ОСОБА_1 відповідно до зведеної облікової виписки з рахунку клієнта, апеляційний суд встановив, що позичальник ОСОБА_1, починаючи з квітня 2012 року до січня 2015 року, свої зобов`язання за кредитним договором та додатковою угодою до нього виконувала своєчасно і в повному обсязі, простроченої заборгованості станом на 04 лютого 2015 року у неї не було.
Дослідивши порядок розрахунку розміру щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитом, які здійснювалися ТОВ "Порше Мобіліті" під час пред`явлення рахунків-фактур для позичальника ОСОБА_1, починаючи з квітня 2012 року до січня 2015 року, апеляційний суд встановив, що при розрахунках використовувався курс гривні до долара США, встановлений ПАТ КБ "Креді Агріколь" для здійснення розрахунків за безготівковими операціями.
Згідно з пунктом 3.1 Загальних умов кредитування позичальник має право у будь-який час повернути достроково кредит у повному обсязі або у частині. Для цього позичальник зобов`язаний звернутися до компанії не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованого дня повернення та отримати від компанії відповідний рахунок для сплати (включаючи суму дострокового погашення, проценти і комісії).
Суд встановив та це визнано сторонами, що на підставі усного звернення ОСОБА_1 03 лютого 2015 року на виконання пункту 1.3 кредитного договору ТОВ "Порше Мобіліті" виставило ОСОБА_1 рахунок із зазначенням суми, що підлягає сплаті у зв`язку з достроковим закінченням дії кредитного договору.
Сума кредиту та додаткового кредиту, яка підлягала достроковій сплаті, становила на дату виставлення рахунку еквівалент 20 082, 98 дол. США.
ТОВ "Порше Мобіліті" виставило ОСОБА_1 рахунок на загальну суму 409 692, 79 грн, з яких: залишок суми кредиту - 396 498, 07 грн та залишок додаткового кредиту - 13 194, 72 грн та становила на дату виставлення рахунку еквівалент 20 082, 98 дол. США відповідно до курсу валют, встановленого для карткових операцій у розмірі 20, 40 грн за 1, 00 дол. США.
ОСОБА_1 04 лютого 2015 року здійснила оплату за обома кредитами на загальну суму 341 411, 00 грн, що підтверджується квитанціями від 04 лютого 2015 року № 10121281-1 на суму 149 411, 00 грн, від 04 лютого 2015 року № 190144037 на суму 149 000, 00 грн, від 04 лютого 2015 року № 429981000953941423043902 на суму 43 000, 00 грн через касу банку шляхом внесення готівкових коштів.
У квитанціях на оплату у призначенні платежу позичальник не зазначила, що підставою здійснення банківської операції є виставлений ТОВ "Порше Мобіліті" рахунок, однак сторони визнали, що готівкові кошти внесені в касу банку саме на підставі згаданого рахунку на дострокове погашення кредиту.
Апеляційний суд встановив, що протягом трьох років позичальник ОСОБА_1 сплачувала отримані рахунки-фактури, в яких розмір щомісячного платежу був розрахований ТОВ "Порше Мобіліті" з використанням курсу гривні до долара США, що встановлений ПАТ КБ "Креді Агріколь" для здійснення розрахунків за безготівковими операціями, що свідчить про обізнаність позичальника щодо розміру таких платежів та застосованого відповідного обмінного курсу валют.
Після отримання рахунку на дострокове повернення кредиту жодних претензій, зауважень чи заперечень зі сторони ОСОБА_1 до ТОВ "Порше Мобіліті" щодо загальної суми, що підлягає сплаті відповідно до умов кредитного договору для повного виконання взятих на себе зобов`язань не надходило.
Після 04 лютого 2015 року позичальник не здійснювала платежі на повернення кредиту.
ТОВ "Порше Мобіліті", виставляючи позичальнику ОСОБА_1 рахунок на загальну суму 409 692, 79 грн, що становила еквівалент 20 082, 98 дол. США відповідно до курсу валют, встановленого для безготівкових операцій, діяло відповідно до своєї попередньої поведінки і договірної практики, що підтверджується рахунками-фактурами за період квітень 2012 року-січень 2015 року.
ТОВ "Порше Мобіліті" 05 травня 2016 року на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направило вимоги (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором, якими товариство вимагало від позичальника та поручителя дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов договору, які станом на дату направлення вимоги становили 278 297, 04 грн. Товариство повідомило позичальника та поручителя, що у випадку неповернення суми кредиту та заборгованості протягом 30-ти календарних днів з дати одержання цих вимог відбудеться примусове їх стягнення, в тому числі за рахунок автомобіля, що був переданий ТОВ "Порше Мобіліті" у заставу.
Відповідно до наданого ТОВ "Порше Мобіліті" розрахунку станом на 23 червня 2016 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Порше Мобіліті" за кредитним договором складає 428 184, 04 грн, з яких: основна заборгованість за кредитним договором - 277 662, 84 грн; основна заборгованість за додатковим кредитом - 81 448, 29 грн; штраф - 64 960, 77 грн; пеня - 1 282, 88 грн;
3 % річних - 509, 91 грн; інфляційні втрати - 2 319, 35 грн.