Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 463/3579/17
провадження № 61-7165св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Бальтазар",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівське обласне управління водних ресурсів, Винниківська міська рада, правонаступником якої є Львівська міська рада,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бальтазар" на постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Мельничук О. Я., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бальтазар" (далі - ТОВ "Бальтазар"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Львівське обласне управління водних ресурсів, Винниківська міська рада, правонаступником якої є Львівська міська рада, в якому просив суд зобов`язати ТОВ "Бальтазар" припинити господарську діяльність, будівництво багатоквартирного житлового будинку на сусідній земельній ділянці, площею 0,3172 га, кадастровий номер 4610160300:07:002:0167, власником якої є Винниківська міська рада, в межах прибережної захисної смуги, яка знаходиться на відстані до 25 метрів включно від урізу води ставка - водойми на його земельній ділянці на АДРЕСА_1 .
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він є власником земельної ділянки, площею 1,02223 га, кадастровий номер 4610160300:07:002:0163, із цільовим призначенням для обслуговування будівель, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На належній йому земельній ділянці розташований ставок - водойма, площею 0,4214 га, з площею водного дзеркала 0,3706 га, який одночасно розташований на водоскидному каналі з Винниківського озера, басейна річки Маруньки.
Зазначав, що поряд з його земельною ділянкою межує земельна ділянка, площею 0,3172 га, кадастровий номер 4610160300:07:002:0167, власником якої є Винниківська міська рада, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, що надана в оренду ТОВ "Бальтазар" і на якій останнє розпочало будівництво фундаменту та каркасу чотирьохсекційної будівлі.
Проте, вказане будівництво ведеться з грубим порушенням земельного та водного законодавства, а саме в порушення вимог пункту 4 частини другої статті 89 Водного кодексу України (далі - ВК України) ТОВ "Бальтазар" заклало фундамент багатоквартирного будинку в прибережній захисній смузі на відстані до 8 метрів від урізу води ставка - водойми на земельній ділянці, яка належить йому на праві приватної власності.
Зазначав, що внаслідок незаконної господарської діяльності ТОВ "Бальтазар" знищено водоймище, яке знаходилось на земельній ділянці, яку орендує ТОВ "Бальтазар", руйнується русло річки Маруньки, руйнується і нищиться земляна дамба, яка знаходиться на його земельній ділянці і яка перешкоджає воді зі ставка - водойми попасти на земельну ділянку, яку орендує ТОВ "Бальтазар".
Така господарська діяльність ТОВ "Бальтазар" в прибережній захисній смузі не лише завдає шкоди його земельній ділянці, але й загрожує екологічною катастрофою, коли внаслідок руйнації земляної дамби вода знищить сусідні земельні ділянки.
Справа судами переглядалась неодноразово.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 04 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірна водойма розташована в межах населеного пункту, прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням вимог містобудівної документації та проектів забудови земельної ділянки, виходячи із природного чи штучного походження водойми, її реального існування і площі водної поверхні, а не в межах 25 метрів від урізу води.
Таким чином, відповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації, у тому числі щодо ширини прибережної захисної смуги, і як наслідок, законність дій відповідача, перебуває в прямій залежності від законності рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради від 29 липня 2014 року № 126, яким надано ТОВ "Бальтазар" містобудівні умови та обмеження для будівництва багатоквартирного будинку, де у пункті 5 вказано про відсутність планувальних обмежень, у тому числі щодо прибережних захисних смуг.
При цьому судами вказано, що підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю.
Судом апеляційної інстанції також зазначено, що встановлення в судовому порядку незаконності проведення спірного будівництва, яке є предметом доказування у справі № 813/4060/17 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Винниківської міської ради м. Львова, державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, третя особа - ТОВ "Бальтазар", про визнання протиправним і скасування рішення, скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, може мати наслідком припинення господарської діяльності відповідача з будівництва запроектованого об`єкту нерухомого майна, проте на час розгляду даної справи правові підстави для такого висновку відсутні.
Постановою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Львівського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № № 61-17937св20).
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив із того, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, не врахували висновки судів, викладені у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 813/814/18 та у постанові Верховного Суду від 27 травня 2021 року, в яких зазначено, що "припис № 1296 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01 грудня 2017 року виданий Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України в межах наданих повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства".
Також вказано, що "неправомірним є неврахування під час будівництва прибережної захисної смуги річки Марунька та водойми на земельній ділянці по АДРЕСА_1 з причини відсутності проекту землеустрою з її встановлення, а також водогосподарського паспорта та правил експлуатації водойми".
Отже, вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що "ТОВ "Бальтазар" здійснює будівництво в межах прибережної захисної смуги річки Марунька та водойми на земельній ділянці на АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1", а тому суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Крім того, з водогосподарського паспорту та правил експлуатації ставка-водойми на земельній ділянці ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 вбачається, що навколо ставка влаштована прибережна захисна смуга шириною від 10 метрів до 25 метрів. Потенційно небезпечні забруднювачі біля ставка відсутні. В натуру прибережна захисна смуга не винесена. Інформаційні водоохоронні знаки відсутні (VII характеристики прибережної захисної смуги).
Крім того, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, вказував, що встановлення в судовому порядку незаконності проведення спірного будівництва, яке є предметом доказування у справі № 813/4060/17, може мати наслідком припинення господарської діяльності відповідача з будівництва запроектованого об`єкту нерухомого майна, проте судом не було враховано, що Верховний Суд у постанові від 15 січня 2020 року, скасовуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року й направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, серед іншого, вказував, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено всі наявні у матеріалах справи докази, не з`ясовано всі обставини справи, які мають істотне значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, а саме: не перевірено відповідність намірів будівництва, визначених в оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях; не надано належної оцінки оскаржуваним містобудівним умовам та обмеженням щодо неврахування у них прибережної захисної смуги.
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 червня 2022 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 червня 2019 року скасовано, постановлено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ТОВ "Бальтазар" припинити господарську діяльність, будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, площею 0,3172 га, кадастровий номер 4610160300:07:002:0167, власником якої є Винниківська міська рада, правонаступником якої є Львівська міська рада, в межах прибережної захисної смуги, яка знаходиться на відстані до 25 метрів включно від урізу води ставка - водойми на його (позивача) земельній ділянці на АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 813/814/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27 травня 2021 року, встановлено, що ТОВ "Бальтазар" здійснює будівництво в межах прибережної захисної смуги річки Марунька та водойми на земельній ділянці на АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, чим порушуються його права, тому наявні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2022 року ТОВ "Бальтазар" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 22 червня 2022 року і залишити в силі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 червня 2019 року.
Касаційна скарга ТОВ "Бальтазар" мотивована тим, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не врахував постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі № 813/4060/17 та висновок судової гідротехнічної експертизи Незалежного центру судових експертиз Навчально-наукового інституту права Національного університету водного господарства та природокористування від 10 грудня 2021 року № 10, в яких встановлено обставини, які мають преюдиційне значення у цій справі, зокрема щодо водогосподарського паспорту та правил експлуатації водойм.
Також, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що об`єкта будівництва, щодо якого просить позивач припинити господарську діяльність ТОВ "Бальтазар", вже не існує, оскільки він зданий в експлуатацію як індивідуальні житлові будинки, а земельна ділянка припинила своє існування, так як змінено її функціональне призначення та створено/зареєстровано нові земельні ділянки, які утворилися шляхом її поділу.
Крім того, судом апеляційної інстанції не було застосовано до спірних правовідносин вимоги пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" яким передбачено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
А також суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки чинним законодавством України не передбачено припинення господарської діяльності товариства за ініціативою особи, яка не є учасником такого товариства. Отже, суд апеляційної інстанції втрутився в дискреційні повноваження учасників/засновників товариства.
Підставами касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 22 червня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), та у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17 (провадження № 61-22164св18), від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 28 травня 2020 року у справі № 910/7164/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 263/4331/18 (провадження № 61-8286св20), від 15 грудня 2021 року у справі № 1840/2970/18 (провадження № К/9901/2762/19), від 12 січня 2022 року у справі № 206/6401/18 (провадження № 61-9197св21).
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У серпні 2022 року заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року заяви про самовідвід суддів Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В., Шиповича В. В. у цій справі задоволено. Передано цивільну справу № 463/3579/17 для здійснення повторного автоматизованого розподілу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 листопада 2022 року справу призначено судді-доповідачеві Коломієць Г. В. Судді, які входять до складу колегії: Гулейков І. Ю., Погрібний С. О., Хопта С. Ф., Осіян О. М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 вересня 2023 року у зв`язку із відставкою судді Хопти С. Ф. до складу колегії суддів входить суддя Луспеник Д. Д.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 жовтня 2023 року, у зв`язку з перебуванням судді Осіяна О. М. у відпустці, до складу колегії суддів входить суддя Лідовець Р. А.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 1,0223 га, кадастровий номер 4610160300:07:002:0163, із цільовим призначенням для обслуговування будівель, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджує державний акт на право власності на земельну ділянку від 20 серпня 2007 року.
На зазначеній земельній ділянці розташований ставок, площею 0,4214 га, що підтверджує водогосподарський паспорт та правила експлуатації ставка - водойми на земельній ділянці ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 .
Відповідно до загальних даних про водний об`єкт площа ставка становить 0,4214 га, а площа водного дзеркала 0,3706 га, ставок розташований у водоскидному каналі з Винниківського озера, басейн річки Маруньки.
Із земельною ділянкою ОСОБА_1 межує земельна ділянка, площею 0,3172 га, кадастровий номер 4610160300:07:002:0167, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, власником якої є Винниківська міська рада.
Рішенням Винниківської міської ради Львівської області від 16 грудня 2005 року № 1155 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання ТОВ "Бальтазар" в оренду земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2" затверджено проект земельної ділянки та надано ТОВ "Бальтазар" в оренду терміном на 10 років земельну ділянку, площею 0,3172 га, для будівництва багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2 .
На підставі цього рішення 03 квітня 2006 року між Винниківською міською радою Львівської області та ТОВ "Бальтазар" укладено договір оренди землі, відповідно до якого останній приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_2 для будівництва багатоквартирного житлового будинку. В оренду передається земельна ділянка, площею 0,3172 га, у тому числі 0,0206 га під забудову.
Рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради Львівської області від 29 липня 2014 року № 126 "Про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво багатоквартирного блокованого житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_2" надано ТОВ "Бальтазар" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці на АДРЕСА_2 .
29 серпня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області зареєстровано декларацію (№ 083142430172) про початок виконання будівельних робіт зблокованих житлових будинків на АДРЕСА_2, де замовником є ТОВ "Бальтазар".
Рішенням Винниківської міської ради Львівської області від 12 травня 2016 року № 349 ТОВ "Бальтазар" продовжено на 2 роки строк оренди земельної ділянки, площею 0,3172 га, за адресою: АДРЕСА_2, а також на підставі цього рішення 19 серпня 2016 року між Винниківською міською радою Львівської області та ТОВ "Бальтазар" укладено відповідний договір оренди землі про строкове та платне користування вказаною земельною ділянкою для будівництва багатоквартирного житлового будинку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 27 травня 2021 року, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення у справі № 813/814/18, яким у задоволені позову ТОВ "Бальтазар" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування припису від 01 грудня 2017 року № 1296, відмовлено.
Зазначеним судовим рішенням встановлено, що у період з 28 листопада 2017 року до 01 грудня 2017 року посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, відповідно до направлення від 27 листопада 2017 року № 1296/17-пз та на підставі наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції від 24 листопада 2017 року № 228П проведено позапланову перевірку на об`єкті "Будівництво зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_2" щодо дотримання суб`єктом містобудування - ТОВ "Бальтазар" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
За наслідками цієї перевірки складено акт № 1296/17, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено, що проектною організацією ПП "Імпровіз" передано замовнику ТОВ "Бальтазар" проектну документацію "Будівництво блокованих житлових будинків по АДРЕСА_2" (стадія П), розроблену з порушенням будівельних норм, а саме блоковані житлові будинки (секція Б) розміщено в водоохоронній зоні водойми (ставка на АДРЕСА_1 ) (9м) та річки "Марунька" (3м), прибережні смуги яких, у відповідності до пункту 10.17 ДБН 360-92 "Містобудування та планування міських і сільських поселень", становлять 20 м, що є порушенням пункту 10.4 ДБН 360-92 "Містобудування та планування міських і сільських поселень".
Ухвалюючи рішення про відмову ТОВ "Бальтазар" у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився Верховний Суд, виходив із того, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01 грудня 2017 року № 1296, виданий Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України в межах наданих повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства.
Також вказано, що неправомірним є неврахування під час будівництва прибережної захисної смуги річки Марунька та водойми на земельній ділянці на АДРЕСА_1 з причини відсутності проекту землеустрою з її встановлення, а також водогосподарського паспорта та правил експлуатації водойми.
Отже, вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що ТОВ "Бальтазар" здійснює будівництво в межах прибережної захисної смуги річки Марунька та водойми на земельній ділянці на АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.