Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 466/10657/19
провадження № 61-8894св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Львівська міська рада,
відповідачі: Приватне підприємство "Ліана і К", ОСОБА_1,
треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Христина Романівна, приватний нотаріус Чернівецького нотаріального округу Тумак Андрій Михайлович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи:
касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року у складі колегії суддів:
Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.,
касаційну скаргу Приватного підприємства "Ліана і К" на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 27 вересня 2021 року у складі судді Зими І. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.;
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У грудні 2019 року Львівська міська рада звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Ліана і К" (далі - ПП "Ліана і К"), ОСОБА_1, треті особи: державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстрація майна та бізнесу" (далі - КП "Реєстрація майна та бізнесу") Бойко Х. Р., приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу (далі - ЧМНО) Тумак А. М., про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Позов мотивований тим, що Львівська міська рада є власником земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
Ухвалою Львівської міської ради від 27 березня 2003 року № 327 вказану земельну ділянку надано в оренду ПП "Ліана і К" для встановлення збірно-розбірного павільйону громадського харчування.
Ухвалами Львівської міської ради від 08 липня 2010 року № 3774 та від 24 жовтня 2013 року № 2792 термін оренди земельної ділянки ПП "Ліана і К" продовжувався без права капітального будівництва для обслуговування збірно-розбірного павільйону громадського харчування.
15 жовтня 2010 року та 30 грудня 2013 року між Львівською міською радою та ПП "Ліана і К" укладено договір оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 для обслуговування збірно-розбірного павільйону громадського харчування. Згідно із пунктом 3 цього договору на земельній ділянці розміщена металева споруда.
30 грудня 2013 року договір оренди переукладено. У пункті 1, як і в попередньому договорі, зазначено, що земельна ділянка надається в оренду для обслуговування збірно-розбірного павільйону громадського харчування.
Згідно з інформацією, наданою Шевченківською районною адміністрацією, на АДРЕСА_1 ПП "Ліана і К" встановлено збірно-розбірний павільйон розміром 9,0 м на 7,2 м. Проте 08 жовтня 2018 року державний реєстратор КП "Реєстрація майна та бізнесу" Бойко Х. Р. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43434936 від 10 жовтня 2018 року. Відповідно до цього рішення зареєстровано право приватної власності ПП "Ліана і К" на магазин літ. "А-1" загальною площею 64,9 кв. м на АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказано довідку від 10 липня 2018 року № 0703/18-1, видану СПД ОСОБА_3, технічний паспорт від 10 липня 2018 року, видавник: ФОП ОСОБА_3 .
Магазин літ. "А-1" на АДРЕСА_1 є тимчасовою некапітальною спорудою, право власності на яку згідно з частинами першою і четвертою статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових і прав на нерухоме майно.
Якщо припустити, що споруда на АДРЕСА_1 є капітальним новозбудованим об`єктом, то реєстрація права власності на такий об`єкт можлива лише за наявності документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію об`єкта та документа про присвоєння поштової адреси. Проте для державної реєстрації права власності такі документи подані не були. Для державної реєстрації права власності на магазин літ. "А-1" на АДРЕСА_1 був поданий лише технічний паспорт та довідка, видана суб`єктом підприємницької діяльності. Тобто реєстрація права власності проведена на підставі документів, які не підтверджують набуття права власності на нерухоме майно.
Державний реєстратор Бойко Х. Р. зареєструвала право власності на тимчасову споруду, яке не підлягає реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Львівська міська рада зверталася із позовом до Господарського суду Львівської області до ПП "Ліана і К" про скасування запису про державну реєстрацію права власності на магазин на АДРЕСА_1 за ПП "Ліана і К". Ухвалою Господарського суду Львівської області було задоволено заяву Львівської міської ради про забезпечення позову та заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо магазину літ. "А-1" площею 64,9 кв. м на АДРЕСА_1, в тому числі щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав.
Проте незважаючи на заборону вчинення реєстраційних дій, 29 литопада 2019 року ПП "Ліана і К" відчужило магазин літ. "А-1" на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу.
Приватний нотаріус ЧМНО Тумак А. М. провів державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 .
У цьому випадку з укладенням оспорюваного договору має місце використання всупереч закону комунальної власності - земельної ділянки, що належить територіальній громаді міста Львова в особі Львівської міської ради на АДРЕСА_1 .
У зв`язку з цим договір купівлі-продажу від 29 листопада 2019 року Р. № 7562, укладений між ПП "Ліана і К" та ОСОБА_1, підлягає визнанню недійсним.
Остаточно уточнивши позовні вимоги, Львівська міська рада просила:
скасувати державну реєстрацію права приватної власності ПП "Ліана і К" на об`єкт нерухомого майна - магазин літ. "А-1" загальною площею 64,9 кв. м на АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права приватної власності ПП "Ліана і К" на об`єкт нерухомого майна - магазин літ. "А-1" загальною площею 64,9 кв. м на АДРЕСА_1 ;
визнати недійсним договір купівлі-продажу від 29 листопада 2019 року № 7562, посвідчений приватним нотаріусом ЧМНО Тумаком А. М., укладений між ПП "Ліана і К" та ОСОБА_1 ;
скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - магазин літ. "А-1" загальною площею 64,9 кв. м на АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - магазин літ. "А-1" загальною площею 64,9 кв. м на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 27 вересня 2021 року позов Львівської міської ради задоволено.
Скасовано державну реєстрацію права приватної власності ПП "Ліана і К" на об`єкт нерухомого майна - магазин літ. "А-1" загальною площею 64,9 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1664380746101) з одночасним припиненням права власності ПП "Ліана і К" на об`єкт нерухомості - магазин літ. "А-1" загальною площею 64,9 кв. м на АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29 листопада 2019 року за № 7562, посвідчений приватним нотаріусом ЧМНО Тумаком А. М., який було укладено між ПП "Ліана і К" та ОСОБА_1 .
Скасовано державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - магазин літ. "А-1" загальною площею 64,9 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1664380746101) з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості - магазин літ. "А-1" загальною площею 64,9 кв. м на АДРЕСА_1 .
Стягнуто порівно із ПП "Ліана і К" та ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради 5 763,00 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що державним реєстратором без достатніх на те підстав зареєстровано право приватної власності ПП "Ліана і К" на магазин літ. "А-1" загальною площею 64,9 кв. м на АДРЕСА_1, який є збірно-розбірним павільйоном, на земельній ділянці, яка перебуває у комунальної власності територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради, та в подальшому здійснено відчуження цього магазину ОСОБА_1 і здійснено державну реєстрацію права приватно власності на вказане майно в період дії ухвали Господарського суду Львівської області від 25 листопада 2019 року у справі № 914/2284/1, якою задоволено заяву Львівської міської ради про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення ПП "Ліана і К" та КП "Реєстрація майна та бізнесу", а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо магазину літ. "А-1" площею 64,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1664380746101, в тому числі щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав. Суд дійшов висновку, що реєстрація права приватної власності на збірно-розбірний павільйон фактично призвела до його подальшого відчуження та реєстрації за новим власником, призведе до незаконного заволодіння відповідачем ОСОБА_1 земельною ділянкою на АДРЕСА_1 (беручи до уваги принцип автоматичного переходу права власності на земельну ділянку при відчужені будівлі або споруди, адже об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності).
06 листопада 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 27 вересня 2021 року.
Короткий зміст ухвал і постанови суду апеляційно інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 27 вересня 2021 року залишено без руху, надано строк для сплати судового збору в розмірі 2 881,50 грн та подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 27 вересня 2021 року визнано неподаною і повернуто її скаржнику.
Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги мотивована тим, що:
на виконання вимог вказаної ухвали Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року ОСОБА_2 як представник ОСОБА_1 подав до суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги;
проте на виконання вимог вказаної ухвали Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року до апеляційної скарги не долучено клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку;
фактично особі, яка подала апеляційну скаргу, було надано достатній строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині долучення клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами, чим фактично було продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги та питання про відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги судом не вирішувалося;
однак станом на 28 квітня 2022 року недоліки апеляційної скарги скаржником в частині долучення клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами не усунуто, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття апеляційного провадження і є підставою для визнання апеляційної скарги неподаною і повернення її скаржнику.
Постановою Львівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року апеляційну скаргу ПП "Ліана і К" залишено без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 27 вересня 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
рішення суду в частині задоволення позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права приватної власності ПП "Ліана і К" на об`єкт нерухомого майна в апеляційному порядку оскаржило Приватне підприємство "Ліана і К";
суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову;
відсутні підстави вважати, що розміщення та експлуатація ПП "Ліана і К" збірно-розбірного павільйону не були самочинними, оскільки їх розміщення здійснено до набрання чинності Порядком № 244, а експлуатація здійснювалась відповідно до укладених договорів. Суд першої інстанції правильно зазначив, що визнання оспорюваного договору недійсним, скасування рішень державних реєстраторів та приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності з одночасним припиненням права приватної власності приватного підприємства "Ліана і К" на об`єкт нерухомого майна - магазин літ. "А-1" загальною площею 64,9 кв. м на АДРЕСА_1 припиняє право власності на об`єкт нерухомості, проте не припиняє права приватної власності ПП "Ліана і К" на збірно-розбірний павільйон розміром 9,0 м на 7,2 м на АДРЕСА_1 та не матиме наслідком звільнення земельної ділянки, а тому після реалізації органом місцевого самоврядування дискреційних повноважень на оформлення договірних відносин із відповідачем, належним чином відновить порушене право позивача, який не є власником майна, відчуженого за оспорюваним договором купівлі-продажу.
Аргументи учасників
У вересні 2022 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд необґрунтовано повернув апеляційну скаргу. Оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, ОСОБА_1 зазначав, що про повний текст рішення він дізнався 15 жовтня 2021 року з ЄДРСР, оскільки рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 27 вересня 2021 року він не отримував засобами поштового зв`язку. У зв`язку з цим клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження. При ознайомленні з матеріалами справи, яке мало місце 05 вересня 2022 року, адвокат ОСОБА_1 дізнався, що у справі відсутні докази направлення йому копії судового рішення. Тому на момент подання апеляційної скарги існували поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, тому апеляційний суд допустив надмірний формалізм, повернувши апеляційну скаргу з підстав неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У січні 2023 року до Верховного Суду від представника ПП "Ліана і К" надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності підприємства на спірний магазин з одночасним припиненням права приватної власності підприємства на цей магазин, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову або передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга представника ПП "Ліана і К" мотивована, зокрема, тим, що розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовною підставою для скасування судового рішення. ПП "Ліана і К" не було повідомлене про розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із оскарженими рішеннями у частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності підприємства на спірний магазин з одночасним припиненням права приватної власності підприємства на цей магазин. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються.
У лютому 2023 року до Верховного Суду від представника Львівської міської ради надійшов відзив, у якому він посилається на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, у зв`язку з чим, на його переконання, відсутні підстави для їх скасування.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПП "Ліана і К".
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2023 року призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
В ухвалі Верховного Суду від 27 січня 2023 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 461/3490/18, від 08 липня 2020 року у справі № 462/5536/16-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 462/5804/16-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 520/15125/16-ц, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 5 частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись із легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, щорайонний суд не надав заявнику мотивоване рішення суду в строки, передбачені законом, і заявник безперечно стверджував, що він має намір оскаржити рішення суду першої інстанції. Відповідно можна вважати, що заявник пред`явив непряме клопотання (implied request) про відновлення процесуального строку. Припущення зворотного є вираженням надмірного формалізму. Більше того, з урахуванням причини, по якій заявник не подав скаргу у встановлений строк, національним судам належало відновити строк для подання скарги за їх власною ініціативою (GEORGIY NIKOLAYEVICH MIKHAYLOV v. RUSSIA, № 4543/04, § 56, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року).