Постанова
Іменем України
09 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 736/1850/21
провадження № 61-3892св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2022 року у складі судді Пархомчук Т. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у листопаді 2021 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила визначити їй додатковий строк чотири місяці (з моменту набрання рішенням суду чинності) для подання до Корюківської районної державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, у віці 68 років.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була рідною сестрою її матері і склала на її ім`я заповіт, про який вона дізналася наприкінці листопада 2020 року, а 08 грудня 2020 року отримала у Холминській селищній раді його дублікат.
На час відкриття спадщини із спадкодавцем не проживала та про наявність заповіту не знала, тому вважає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини.
У грудні 2020 року вона звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, який рішенням Щорського районного суду Чернігівської області було задоволено,.
Проте, вказане судове рішення було скасовано апеляційним судом за апеляційною скаргою ОСОБА_2
ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса для прийняття спадщини не звертався, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась; у листопаді 2020 року вона не могла звернутись до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки перебувала на лікарняному із захворюванням на COVID-19.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Корюківський районний суд Чернігівської області рішенням від 21 грудня 2022 року позов задовольнив. Визначив ОСОБА_1 додатковий строк чотири місяці (з дня набрання рішенням суду чинності) на подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не була зареєстрована та не проживала в будинку разом із померлою ОСОБА_3 ; після смерті спадкодавця її не було повідомлено про наявність заповіту спадкоємця за цим заповітом; спадкова справа не заводилась; заповіт було отримано позивачем в грудні місяці 2020 року, тому позивач не була обізнана про наявність заповіту, складеного ОСОБА_3 на день відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того місцевий суд зазначив, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем першої черги, а тому не мала підстав звертатися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини; позивач звернулась до Щорського районного суду Чернігівської області з позов про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини у грудні 2020 року, тобто після отримання дублікату заповіту ОСОБА_3, а отже позивач добросовісно скористалась наданим їй правом, тому суд дійшов висновку, що перешкоди, які завадили позивачу звернутися вчасно із заявою про прийняття спадщини є істотними та поважними.
Чернігівський апеляційний суд постановою від 27 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2022 року залишив без змін. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат, пов`язаних з апеляційним розглядом справи, 10 000 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи та приписами законодавства; доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки на день смерті ОСОБА_3 позивач зі спадкодавцем не проживала, спадкова справа після ОСОБА_3 не заводилася, що в сукупності підтверджує доводи позовної сторони про необізнаність щодо наявності заповіту; вказаним обставинам суд першої інстанції надав правильно оцінку та правомірно задовольнив позовні вимоги.
Стягуючи витрати на правову допомогу у зв`язку з апеляційним розглядом справи, суд апеляційної інстанції врахував договір про надання правової допомоги, додаток № 1 до цього договору та акт здачі-приймання виконаних робіт.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 у березні 2023 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилаються на пункти 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що ним та його представником належними, допустимими та достовірними доказами, як кожним окремо так і враховуючи взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності доведено, що ОСОБА_1 було відомо про наявність заповіту ОСОБА_3, складеного на її ім`я.
Засвідчені обставини підтверджено показаннями свідків, які отримано у порядку, встановленому законом.
Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 1272 ЦК України про те, чи буде поважною причиною пропуску строку прийняття спадщини через необізнаність про наявність заповіту, яка свідчить про бездіяльність, тобто відсутність дій направлених на отримання інформації про заповіт самостійно, спадкоємцями за законом другої та п`ятої черги у разі відсутності спадкоємців першої черги.
Крім того, виникла необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 671/308/20 (провадження № 61-16392св20), від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), з метою визначення/уточнення поняття "необізнаність про наявність заповіту спадкоємців за законом другої та п`ятої черги" - як таке, що згідно з письмовим запитом спадкоємця отримано від нотаріуса чи реєстратора спадкового реєстру, документ про відсутність інформації про складені спадкодавцем заповіти на ім`я такого спадкоємця.
Суди на порушення положень статті 89 ЦПК України залишили без оцінки показання свідків, які одержані у порядку, встановленому законом.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від ОСОБА_1 у червні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, винесені без порушення норм матеріального та процесуального права.
Суди правильно зазначили, що перешкоди, які завадили їй звернутися вчасно із заявою про прийняття спадщини є істотними та поважними, оскільки унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Жодних письмових доказів про обізнаність позивача із змістом складеного на її ім`я заповітом, відповідачем не надано.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 27 березня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Корюківського районного суду Чернігівської області.
Справа № 736/1850/21 надійшла до Верховного Суду 12 квітня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 07 червня 2023 року продовжив ОСОБА_1 строк на подання відзиву та заяв на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3, а саме 05 травня 1997 року, склала заповіт, який засвідчений секретарем виконавчого комітету Холминської селищної ради народних депутатів Корюківського району Чернігівської області Редреєвою О. М. та зареєстрований в реєстрі за № 43, згідно з яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 .
Вказаний заповіт недійсним не визнаний та не скасований.
Дублікат вказаного заповіту було видано ОСОБА_1 08 грудня 2020 року.
ОСОБА_3 з 08 квітня 1976 року до дня її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була зареєстрована та проживала на АДРЕСА_2 . Інших зареєстрованих осіб не було.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) в Спадковому реєстрі відсутня спадкова справа на ім`я ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 16 липня 2021 року у справі № 736/1432/20 позов ОСОБА_1 до Холминської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на три місяці з дня набрання чинності рішенням суду.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03 травня 2022 року, рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.