Постанова
Іменем України
11 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 285/4831/22
провадження № 61-9870св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Брониківська сільська рада Новоград-Волинського району Житомирської області,
третя особа - Новоград-Волинська районна державна адміністрація Житомирської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 лютого 2023 року у складі судді Помагаєва А. В., додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2023 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Галацевич О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (далі - Брониківська сільська рада), третя особа - Новоград-Волинська районна державна адміністрація Житомирської області (далі - Новоград-Волинська РДА Житомирської області), про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок та державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід - ОСОБА_3 . Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 листопада 2021 у справі № 285/4998/21, що набрало законної сили 28 грудня 2021 року, її позов до Брониківської сільської ради про визнання права власності на майно у порядку спадкування за заповітом задоволено. Визнано за нею право власності на дві земельні ділянки: площею 1,1715 га, кадастровий номер 1824081701:02:000:0028, та площею 1,5056 га, кадастровий номер 1824081701:04:000:0005; із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах території Кам`яномайданської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, у порядку спадкування за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
13 січня 2022 року на підставі вищевказаного рішення суду нею було зареєстровано право власності на вищевказані земельні ділянки, відомості про що було внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
30 червня 2022 року у межах проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022065530000087, відомості щодо якого були внесені 09 травня 2022 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, їй стало відомо, що право власності на вищевказані земельні ділянки ще 01 жовтня 2008 року було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯД №557514 та серії ЯД № 557515. Зазначені державні акти на право власності на земельні ділянки були видані ОСОБА_2 на підставі договорів міни земельних ділянок від 04 серпня 2008 року. Водночас, ОСОБА_2 на підтвердження факту набуття права власності на ці земельні ділянки надала договори купівлі-продажу земельних ділянок від 04 серпня 2008 року з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які були укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що діяв начебто від імені та в інтересах її покійного діда - ОСОБА_3 .
Позивачка вважала, що її покійний дід ОСОБА_3 не надавав повноважень ОСОБА_4 на продаж вищевказаних земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При цьому на той час продаж земельних ділянок з цільовим призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також для ведення особистого селянського господарства було заборонено положеннями ЗК України.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати договори купівлі-продажу земельних ділянок: площею 1,1715 га, кадастровий номер 1824081701:02:000:0028, та площею 1,5056 га, кадастровий номер 1824081701:04:000:0005; із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що укладені 04 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, недійсними;
- визнати державні на право власності на вказані земельні ділянки від 01 жовтня 2008 року серії ЯД №557514 та серії ЯД № 557515, що видані ОСОБА_2, для ведення особистого селянського господарства, недійсними.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним державний акт від 01 жовтня 2008 року на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 1,1715 га, кадастровий номер 1824081701:02:000:0028, оформлений від імені Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області на бланку серії ЯД № 557514.
Визнано недійсним державний акт від 01 жовтня 2008 року на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 1,5056 га, кадастровий номер 1824081701:04:000:0005, оформлений від імені Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області на бланку серії ЯД № 557515.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2
у частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу вищезазначених земельних ділянок від 04 серпня 2008 року, реєстраційні номери 1028 та 1031, відмовлено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Брониківської сільської ради відмовлено.
Стягнуто ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1 984,40 грн.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 984, 40 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат на правничу допомогу у сумі 2 тис. грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 листопада 2021 у справі № 285/4998/21 визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове - спірні земельні ділянки: площею 1,1715 га, кадастровий номер 1824081701:02:000:0028, та площею 1,5056 га, кадастровий номер 1824081701:04:000:0005; із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі цього рішення суду 13 січня 2022 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на ці земельні ділянки.
Разом з тим, ОСОБА_2 придбала спірні земельні ділянки під час дії мораторію на продаж землі (підпункт "б" пункту 15 Перехідних положень ЗК України), а тому оспорені договори купівлі-продажу земельних ділянок від 04 серпня 2008 року в силу вимог частини другої статті 215 ЦК України є нікчемними. Отже, ОСОБА_2 отримала державні акти на право власності на землю на підставі неіснуючих договорів. При цьому оспорені державні акти містять інформацію про договори міни земельних ділянок, як підставу набуття права власності ОСОБА_2, що не відповідає дійсності. Крім того, оспорені державні акти оформлено на спеціальних бланках встановленого зразка серії ЯД № 557514 та серії ЯД № 557515 від імені Новоград-Волинської РДА Житомирської області, проте не містять у відповідній графі підпису посадової особи (голови РДА) та відбиток печатки зазначеного державного органу.
Додатковим рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2023 року у задоволенні заяви
ОСОБА_2 про стягнення судових витрат на правничу допомогу відмовлено.
Додаткове рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 було відмовлено в частині визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними через їх нікчемність, а не через безпідставність таких позовних вимог, а тому підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про стягнення судових витрат на правничу допомогу немає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 лютого 2023 року та додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2023 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками міськрайонного суду, апеляційний суд також вказав, що 04 серпня 2008 року між ОСОБА_3, по довіреності від якого діяв ОСОБА_4, та ОСОБА_2 укладено два договори купівлі-продажу земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства: площею 1,17 га, кадастровий номер 1824081701:02:000:0028, та площею 1,51 га, кадастровий номер 1824081701:04:000:0005. 01 жовтня 2008 року на ім`я ОСОБА_2 видано два державні акти про право власності на вказані земельні ділянки, оформлені на бланках серії ЯД №557514 та серії ЯД №557515. Підставою для видачі актів вказано "договір міни". При огляді оригіналів актів у судовому засіданні суд першої інстанції з`ясував, що вони видані від імені Новоград-Волинської РДА Житомирської області, проте не містять у відповідній графі підпису посадової особи (голови РДА) та відбитку печатки зазначеного державного органу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Його онука - ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом від 26 січня 2011 року. Інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_5, баба позивачки, від спадщини відмовилася. 02 червня 2021 року ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 1,3234 га, кадастровий номер 1824081701:02:000:0218. Оспорювані договори та державні акти впливають на склад спадщини і обсяг спадкових прав ОСОБА_1 .
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 листопада 2021 року у справі № 285/4998/21 визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно у вигляді земельних ділянок: площею 1,1715га, кадастровий номер 1824081701:02:000:0028, та площею 1,5056 га, кадастровий номер 1824081701:04:000:0005, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в межах території Кам`яномайданської сільської ради Новоград-Волинського (Звягельського) району Житомирської області. 13 січня 2022 року на підставі вказаного рішення суду за позивачкою зареєстровано право власності на ці земельні ділянки, про що було внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Рішення суду першої інстанції у справі № 285/4998/21 оскаржено ОСОБА_2 в апеляційному порядку. Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 03 листопада 2022 року провадження у справі № 285/4998/21 зупинено до розгляду цієї справи.
ОСОБА_3 набув право власності на земельні ділянки: площею 1,1715 га та площею 1,5056 га, у результаті виділення земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) реформованого колективного сільськогосподарського підприємства "Гарт" на підставі сертифікату ЖТ-0221681 для ведення особистого селянського господарства.
Оскільки на момент укладання оспорюваних договорів купівлі-продажу діяли положення підпункту "б", пункту 15 Перехідних положень ЗК України про заборону відчуження земельних ділянок, зокрема, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, суд першої інстанції з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, провадження № 12-304гс18, зробив правильний висновок про нікчемність цих правочинів і неналежність способу захисту шляхом визнання їх недійсними.
Отже, ОСОБА_2 отримала державні акти на право приватної власності на землю на підставі неіснуючих договорів міни. Тому позовні вимоги про визнання недійсними зазначених державних актів є обґрунтованими.
Питання про часткове стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 2 тис. грн вирішено судом першої інстанції з дотриманням положень статей 137, 141 ЦПК України.
Оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу через їх нікчемність, а не через безпідставність цих вимог, не підлягають стягненню з позивачки на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу, а тому підстави для скасування додаткового рішення суду відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у частині задоволених позовних вимог скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Додаткове рішення суду першої інстанції скасувати, задовольнивши її заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 вересня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Брониківської сільської ради, третя особа - Новоград-Волинська РДА Житомирської області, про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок та державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 21 лютого 2023 року, додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 лютого 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 травня 2023 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували, що у матеріалах справи відсутні докази того, що покійний ОСОБА_3 отримав державні акти, які посвідчують право власності на спірні земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Навпаки, згідно з державних актів ЖТ № 072539 та ЖТ № 072524 на момент укладення оспорених договорів купівлі-продажу землі, ОСОБА_3 належали земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Тому нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу землі від 04 серпня 2008 року з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства укладено правомірно, оскільки дія мораторію на продаж такої категорії землі на той час не поширювалася. Державна реєстрація вказаних правочинів проведена, а згідно висновків Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, провадження № 14-188цс20, право власності на майно у покупця виникає з моменту реєстрації договору купівлі-продажу, незалежно від здійснення державної реєстрації права власності. При цьому ні ОСОБА_3, який згідно з письмової розписки отримав грошові кошти за продаж землі, ні його онука - ОСОБА_1 вказані договори купівлі-продажу з часу їх укладення не оспорювали. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про нікчемність вказаних правочинів.
Що стосується правомірності набуття права власності ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки за заповітом, то суди попередніх інстанцій не врахували, що у тексті заповіту ОСОБА_3 відсутні розпорядження щодо спірних земельних ділянок. Крім того, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 листопада 2021 року у справі № 285/4998/21, яким визнано право власності ОСОБА_1 за заповітом на спірні земельні ділянки, ухвалено без залучення її, ОСОБА_2, до розгляду справи, як власника цієї землі, Таким чином, суд першої інстанції у справі № 285/4998/21 розпорядився її правами та інтересами без залучення до участі у справі.
Що стосується державних актів на права власності на землю, які суди попередніх інстанцій визнали недійсними, то вони не можуть вважатися такими, що посвідчують відповідне права власності, оскільки спірні земельні ділянки нею набуто правомірно, згідно з правочинів купівлі-продажу. Вважає, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту.
Посилання судів на те, що оспоренні державні акти за формою не відповідають вимогам закону, також не заслуговують на увагу, так як ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Посилається на відповідні висновки Верховного Суду України та Великої Палати Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Відповідачкою не долучено до матеріалів справи договір доручення на представництво інтересів власника земельних ділянок, ОСОБА_3, який начебто уповноважив ОСОБА_4 укласти та підписати оспорені договори купівлі-продажу земельних ділянок. Покійний ОСОБА_3 не був обізнаний про існування вказаних правочинів, так як, починаючи з 04 серпня 2008 року, часу укладення спірних догорів, обробляв спірні земельні ділянки, факт чого фактично визнала відповідачка під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, де вказала, що не здійснювала обробіток земельних ділянок та в оренду їх не передавала. Тому ОСОБА_3 за життя й не оспорював вказані договори купівлі-продажу землі. Вказані договори купівлі-продажу є нікчемними в силу вимог закону, так як на час їх укладення діяли норми підпункту "б" пункту 15 Перехідних положень ЗК України, згідно з яких до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускалося купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебували у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку. Посилання відповідачки на відповідну постанову Верховного Суду України є безпідставними, так як у ній інші обставини справи.
Що стосується правомірності набуття нею, ОСОБА_1, права власності на спірні земельні ділянки за заповітом, то вказані обставини були перевірені та дослідженні судом першої інстанції у справі № 285/4998/21, а в силу вимог частини четвертої, п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом; обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10 липня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 листопада 2021 року закрито, так як обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися. Крім того, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій підстав для отримання відповідачкою державних актів на право власності на землю не було, вони були оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, до них внесенно інформацію про договори міни земельних ділянок, як підстава набуття відповідачкою права власності, що не відповідає дійсності, вони не підписані відповідною посадовою особою та на них відсутній відбиток печатки відповідного державного органу.